Право/13.Міжнародне право

Соловйова Ю.М., к. ю. н. Романюк О.І.

Донецький національний университет экономіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Правові засади використання спеціальних санкцій у зовнішньоекономічній діяльності

 Важливою рисою сучасності є інноваційний розвиток світового співтовариства, в якому пріоритетне місце займає інтеграція. На якісно новому рівні знаходяться зов­нішньоекономічні зв'язки України, підпри­ємства вступають у експортні та імпортні відносини із суб'єктами господарювання зарубіжних країн.

Господарський кодекс Украї­ни, прийнятий у 2003 р., містить загальне положення про зовнішньоекономічну діяльність, але не згадує про відпові­дальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. передбачає стaттю про види і форми відповідальності не розкривши їх змісту, але взагалі не розглядає порядок притягнення до неї. Види та фор­ми відповідальності суб'єктів ЗЕД, спеціальні санкції за порушення законодавства про зовнішньоеконо­мічну діяльність, відповідальність за порушення строків імпортних операцій, відповідальність при порушенні розрахунків за зовнішньоекономічними угодами (контрактами) та інше детально є в інших законодавчих актах України.

Закон про ЗЕД передбачає декілька принципів зовнішньоеконо­мічної діяльності, серед яких є принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, а та­кож у забороні будь-яких непередбачених законом дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарсь­кої діяльності за формами власності, місцем розта­шування та іншими ознаками.

За порушення Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності, або іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладання штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з законами України. Розмір таких штрафів визна­чається відповідними положеннями законів Украї­ни та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до конкретних суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єк­тами положень Закону про ЗЕД стосовно зазначе­них в ньому положень, що встановлюють певні за­борони, обмеження або режими здійснення зовні­шньоекономічних операцій з дозволу держави;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності при порушенні Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Ці санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізій­ної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що неза­конно знаходяться за її межами, та Національного банку України. Санкції, які застосовуються централь­ним органом виконавчої влади з питань економічної політики, діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону [1, с.50].

Відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зараху­ванню на їх валютні рахунки в уповноважених бан­ках у строки виплати заборгованостей, зазна­чені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує індивідуальної ліцензії Національного Банку України [3, с.1167].

У ГК України також зазначений рівний захист державою всіх суб'єктів господарювання серед загальних принципів господарювання.

У випадку неповернення валютної виручки, необхідно обгрунтовувати в окремому пункті зовнішньоекономічного кон­тракту, що банківська комісія при розрахунках за кон­трактом буде здійснюватися за рахунок резидента [2, с.49].

Щодо іншої спеціальної санкції - індивідуaль­ного режиму ліцензування - у законодавстві міс­титься протиріччя. У Законі України «Про ліцензування окремих видів господарсь­кої діяльності» від 01.06.2000 року ліцензія за змістом є єдиним документом доз­вільного характеру, який надає право на здійснен­ня окремого виду господарської діяльності [3, с.846]. У Законі про ЗЕД ліцензування застосовується як спеціальна санкція, як покарання за правопорушення у зовнішньоекономічній діяльності.

Аналізуючи законодавство, можна зробити висновок, що індивідуальний режим ліцензування застосовується як санкція, пока­рання за порушення законодавства тільки у зовні­шньоекономічній діяльності, на відмінy від інших видів господарської діяльності, де ліцензування є засобом державного регулювання та підставою ви­користання свого права на реалізацію господарсь­кої діяльності, а за порушення законодавства засто­совуються зовсім інші санкції.

Згідно Закону про ЗЕД, застосування індивідуального режиму ліцен­зування відбувається у випадках порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності поло­жeнь цього Закону, що встановлюють певні обмеження або режими здійснення зовнішньо­економічних операцій з дозволу держави. З приве­деного можна побачити, що в Законі відсутній чіт­кий та вичерпний перелік порушень у ЗЕД, за яких повинна застосовуватися ця санкція.

Затверджене Мініс­терством економіки України Положення про по­рядок застосування до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спе­ціальних санкцій передбачає, що вони використовуються при порушенні суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності валютного, митного, подат­кового та іншого законодавства, та у випадку проведення ними дій, що мо­жуть зашкодити інтересам національної економі­чної безпеки. У ст. 245 ГК України передбачено, що індивідуальний режим ліцензування застосовуєть­ся до суб'єктів ЗЕД за порушення правил антимонопольних заходів і здійснення недобросовісної конкуренції.

У законодавстві відсутній чіткий перелік правопорушень у ЗЕД, за які засто­совується ще одна санкція - тимчасове зупинен­ня зовнішньоекономічної діяльності, коли дії можуть зашкоди­ти інтересам економічної безпеки чи порушень міжнародних зобов'язань України.

З метою попередження правопорушень у зовнішньоекономічній діяльності необхідно передбачити конкретний і чіткий їх перелік, за якими застосовуються спеціальні санкції; деталь­но обговорювати контрагентам умови виконання обов'язків у контракті. При порушенні строків ввезення на митну територію України до відповідальності притягувати винну сторону, за контрактом на яку були покладені обов'язки вве­зення товару [1, с.52].

Таким чином, правова регламентація застосування спеціальних санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні є важливою основою формування загального правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції, державної підтримки резидентів і іноземних контрагентів, досягнення правових європейських і світових стандартів.

Література

1.     Бабак О.А. Правова регламентація застосування спеціальних санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності // Економіка і право. - №1.- 2007.- С. 49-53.

2.     Ніньовська З. Практичні поради суб'єктам зов­нішньоекономічної діяльності // Юридичний жур­нал. - 2004.- № 2.- С. 57-60.

3.     Підприємницьке право. Збірник нормативно-правових актів: Стан на 1 вересня 2004 р./ Упоряд. В.О.Кузнєцов. - К: ЦНЛ, 2004.- 1273 с.