Кулеша В.І., студентка

Одеська національна академія харчових технологій

Аналіз факторів, які впливають на формування якості комбікормів для декоративної та співучої птиці

Якість комбікормів, що виготовляють, залежить від багатьох чинників, насамперед, від якості вихідної сировини та технологічного процесу [1].

Всю сировину, яку використовують для виробництва комбікормів, можна розділити на сировину рослинного походження, тваринного походження, продукти мікробіологічних та біохімічних виробництв та сировину мінерального походження [2].

Сировина рослинного походження – до цієї групи входять зернові культури, олійні культури, насіння культурних та дикорослих рослин, зневоднені фрукти та овочі. З зернових культур використовують: пшеницю, кукурудзу, просо, овес, ячмінь і т. д. З олійних культур використовують: насіння соняшнику, льону, різні горіхи і т.д. Зазвичай цей вид сировини застосовують для годівлі декоративної та співучої птиці в обмежених кількостях через підвищений вміст жиру [1]. З насіння культурних і дикорослих рослин найчастіше використовують канаркове, конопляне, макове насіння [3].

До сировини тваринного походження відносять сухі молочні продукти, кормові жири, яєчний порошок. Сухі молочні продукти отримують шляхом сушіння свіжого знежиреного пастеризованого молока або продуктів його переробки. Кормовий жир є джерелом жирних кислот, які відіграють велику роль в обміні речовин, дозволяє економити зерно при виробництві комбікормів. Яєчний порошок – висушена суміш подрібнених білка та жовтка [1].

До сировини, яку отримують мікробіологічним та біохімічним шляхом відносять дріжджі та різні комбікормові добавки. Дріжджі є добрим джерелом сирого протеїну, вітамінів групи В, містять високу кількість засвоюваного фосфору. В якості добавок можуть додаватися вітаміни, амінокислоти, барвники [1]. Сировина мінерального походження підрозділяється на природну і штучну. До природної відносять крейду, яка є джерелом кальцію. А до штучної – моно-, ди- і трикальційфосфати, солі заліза, кальцію, цинку, міді, йодистий калій і т.д [1].

Сировина на комбікормовий завод надходить в основному розсипом (зерно, насіння різних рослин, крейда тощо), а частина в тарі (дріжджі, вітаміни тощо). В залежності від виду, форми, фізичних властивостей, хімічного складу сировини її розміщують і зберігають в складах силосного типу, насипом і в тарі. Кожен вид сировини розміщують і зберігають окремо з урахуванням її якісного стану [2].

Переважно комбікорми виготовляють у вигляді кормової суміші, гранул та у вигляді комбікормової крупки [1].

Технологічний процес виробництва комбікормів на комбікормових підприємствах включає в себе наступні операції:

- приймання сировини, розміщення та тимчасове зберігання;

- очищення сировини від органічних, мінеральних та металомагнітних домішок;

- дозування і змішування компонентів;

- гранулювання або екструдування комбікормів;

- фасування, зберігання і відпуск готової продукції [3].

Сировина, що надходить на комбікормовий завод, звичайно містить значну кількість різних домішок. Для очищення зернових культур застосовують ситові і повітряно-ситові сепаратори [4].

Сировина, очищена від різного роду домішок подається на дозування та змішування. Під дозуванням розуміють зважування встановлених рецептом порцій компонентів комбікормів. Для цього використовують вагові дозатори. Після дозування всіх підготовлених компонентів відповідно до рецептури відбувається змішування [1].

Після цього готовий розсипний комбікорм може бути розфасовано та направлено у продаж або суміш можна піддати додатковій обробці, а саме - гранулюванню або екструдуванню.

Гранулювання являє собою один із різновидів пресування, суть якого полягає у стисканні підготовленого відповідним чином сипкого продукту в обмеженому просторі протягом деякого часу до набуття ним форми гранул. В гранулах краще зберігаються вітаміни, мікроелементи, що сприяє кращому їх засвоєнню організмом птиці, а в результаті — підвищенню їх продуктивності [1].

Процес екструзії полягає в продавлюванні пластичного матеріалу через отвір певного перерізу під дією високого тиску та температури. Для надання кормовій суміші пластичності її попередньо зволожують водою або водяною парою. Після екструзійної обробки поліпшуються споживчі властивості кормів, так як утворюються різні ароматичні речовини, зростає активність ферментів, що покращує перетравлюваність [3].

Крупку отримують подрібненням гранул або екструдату з наступним калібруванням на ситах [1].

Зберігають комбікорми в тарі в сухих чистих добре провітрюваних сховищах (відносна вологість повітря не вища 70..75%), без ознак зараження шкідниками хлібних запасів [4].

Таким чином, сировина і технологія виробництва мають великий вплив на формування якості готових комбікормів.

Література

1. Єгоров Б.В., Кочетова А.О., Величко Т.О. та інші Контроль якості та безпека продукціх в галузі (комбікормова галузь): Підручник [Текст] / Б.В. Єгоров, А.О. Кочетова, Т.О. Величко. – Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2013. – 446 с.

2. Єгоров Б.В. Технологія виробництва комбікормів: Підручник [Текст] / Б.В. Єгоров. – Одеса: Друкарський дім, 2011. – 448 с.

3. Кожарова Л.С. Основы комбикормового производства [Текст] / Л.С. Кожарова: Учебник. – М : Пищепромиздат, 2004. – 288 с.

4. Осокіна Н.М., Гайдай Г.С. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва: Підручник [Текст] / Н.М. Осокіна. - Умань: Колос, 2005. – 614 с.