Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Ріткоус Л.С., студент IV курсу Коваль І.А., студент IV курсу Синенька Ю.В., к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив активаторів росту на динаміку накопичення різних форм азоту в рослин баклажанів

 

Застосування регуляторів росту є одним із перспективних напрямків сучасного аграрного виробництва [1]. Серед синтетичних регуляторів значний інтерес викликають стимулятори росту та росзвитку – аналоги природніх стимулюючих гормонів – ауксинів, гіберелінів і цитокінінів [1].

Баклажани є надзвичайно корисною низькокалорійною дієтичною овочевою культурою. Плоди баклажана сприяють  нормалізації водно-сольового обміну. Окрім цього плоди баклажана багаті на пектинові речовини, які мають радіопротекторну та антихолестеринову дію [3].

У вегетаційний період 2014 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту «Алмаз» обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – аналогами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК3) та 6-бензиламінопурином (6-БАП) [2]. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту баклажанів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту (рис.). Нами встановлено, що застосування стимуляторів росту зумовлювало відтік різних форм азоту з підземного вегетативного органу до надземних органів дослідних рослин. Натомість у контролі відбувалося накопичення обох форм азоту у корінні.

Зокрема показано, що на кінець досліджуваного періоду препарати

Подпись: Вміст азоту, % на суху речовину Вміст азоту, % на суху речовину Подпись: Вміст азоту, % на суху речовину Вміст азоту, % на суху речовину  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



1-НОК і ГК3 та 6-БАП зменшували вміст білкового і небілкового азоту в корінні рослин баклажанів відповідно на 22 і 61%, 25 і 55% та 26 і 57%.

Провівши аналіз динаміки накопичення азотовмісних сполук у стеблах дослідних рослин нами встановлено, що протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту загального азоту, як у контролі, так і у досліді за рахунок небілкової форми. При цьому вміст білкового азоту зростав і у контролі і у дослідних варіантах.

Стимулятори росту 1-НОК, ГК3 та 6-БАП інтенсифікували процес перетворення небілкового азоту в білковий. Зокрема, на початку фази карпогенезу вміст небілкового азоту у стеблах зменшувався відповідно на 11, 51 і 68%. Одночасно спостерігалося зростання вмісту білкового азоту.

Результати наших досліджень свідчать, що протягом вегетації відбувалося спочатку збільшення, а потім зменшення загального азоту у листках рослин баклажанів у контролі, та стабільне зростання даного показнику у варіантах із застосуванням стимуляторів росту.

Нами встановлено, що ГК3 збільшувала вміст білкового і небілкового азоту в листках баклажанів у порівнянні з контролем на 6 і 35%.

За дії 6-БАП вміст різних форм азоту протягом досліду був меншим ніж у контролі. Однак на початок фази карпогенезу спостерігається суттєве (15%) зростання вмісту білкового азоту та зменшення вмісту небілкового азоту (45%). Однак у фазу масового цвітіння відбувалося зменшення вмісту білкового азоту та зростання небілкового азоту.

1-НОК у фазу масового цвітіння суттєво збільшувала вміст білкового азоту рослин (12%) та зменшувала вміст небілкового азоту (54%) в листках дослідних рослин. У фазу активного утворення плодів уміст різних форм азоту був обернено пропорційним. Вміст білкового азоту зменшувався на 4%, а небілкового зростав на 75%.

Таким чином різні синтетичні аналоги нативних гормонів-стимуляторів по різному впливали на динаміку накопичення різних форм азоту у листках рослин баклажанів.

Нами встановлено, що протягом вегетації зменшувався або не змінювався вміст різних форм азоту у плодах, як у контролі так і у досліді.

Стимулятори росту 1-НОК та ГК3 зменшували вміст загального азоту за рахунок білкової його форми. Так, на кінець досліджуваного періоду даний показник був меншим ніж у контролі відповідно на 7 та 15%. При цьому вміст небілкового азоту протягом вегетації за дії цих же препаратів не зазнавав суттєвих змін, але на початок фази карпогенезу перевищував контрольний показник більш ніж у двічі. 6-БАП практично не змінював показників вмісту загального, білкового та небілкового азоту у плодах рослин баклажанів, але на кінець досліджуваного періоду вони перевищували контрольні показники відповідно на 23 та 99%.

Позитивною була і динаміка формування плодів на рослині за дії стимуляторів росту. На 40-й день після обробки при застосуванні 1-НОК кількість плодів на рослині перевищувала контрольний варіант на 14%. За дії ГК3 кількість плодів на рослині зростала на 98%, а 6-БАП підвищував кількість плодів на 24%.

Отже, перерозподіл азотомістких сполук між вегетативними та генеративними органами в бік останніх зумовило зростання кількості плодів на рослині, що повинно стати передумовою покращення урожайність культури баклажанів.

Література

1.                 Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

2.                 Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3.                 Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4.                 Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.