Биологические науки / 8. Физиология человека и животных

Бережняк Г. С.

студентка 5 курсу Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Україна

ОСОБЛИВОСТІ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ТКАНИННОГО КРОВОТОКУ ПРИ ТЕПЛОВІЙ ПРОБІ

Однією з найбільш актуальних проблем є збереження здоров’я населення. Особливе значення має комплексне дослідження здоров’я студентів, оскільки ця соціальна група визначається підвищеним ризиком функціональних порушень організму [2, 5]. Провідне місць при діагностиці функціонального стану організму посідає дослідження мікроциркуляції. Мікроциркуляторна ланка є підсистемою судинного русла, в якій, реалізується забезпечення транскапілярного обміну і реакції його на вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Очевидно, що зміни в системі мікроциркуляції крові тісно корелюють зі зрушенням в центральній гемодинаміці [4, 5]. Це дозволяє використовувати ці критерії в оцінюванні загального фізичного розвитку і стану здоров’я обстежуваних осіб.

Мета дослідження – виявити особливості резистентності тканинного кровотоку. Об’єкт дослідження: процес мікроциркуляції крові у студентів віком 17-21 рік. З метою вивчення функціонального стану мікроциркуляції крові був використаний метод лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ), що дозволяло оцінити стан тканинного кровотоку і виявити ознаки зміни мікроциркуляції під впливом температури [1, 4]. Нагрівання досліджуваної вентральної поверхні 4-го пальця здійснювали спеціальним термостатом до температури 40-42⁰С.

В обстежених студентів виявлено три типи ЛДФ-грам, які відповідають різним типам мікроциркуляції.

Перший тип («аперіодична» ЛДФ-грама) характеризується нерегулярними коливаннями кровотоку з високою амплітудою. Цьому типу ЛДФ-грами відповідав нормоемічний тип мікроциркуляції. До даного типу було віднесено 30% всіх піддослідних. Параметр мікроциркуляції ПМ для нормоемічного типу склав 15 перф. од., середнє квадратичне відхилення – 3 перф. од., коефіцієнт варіації 19%, індекс флаксмоцій – 2.

Другий тип («монотонна» ЛДФ-грама з високим показником ПМ) характеризувалася нерегулярними коливаннями кровотоку з достатньо високою амплітудою: ПМ – 26 перф. од.; СКВ – 2 перф. од.; Kv – 6,7%; ІФМ – 1,9. Із усіх обстежуваних до другого типу було віднесено 60%.

Студенти, які мали третій тип («монотонної» ЛДФ-грами з низьким параметром мікроциркуляції ПМ) склали 10%. Цей вид ЛДФ-грами відповідав «гіпоемічному» типу мікроциркуляції: ПМ дорівнював 7 перф. од., СКВ – 1,6 перф. од., Kv – 23%, ІФМ – 1,9.

Як показали дані, реакція тканинного кровотоку у студентів на локальне підвищення температури шкіри розвивалася в дві фази. У першу фазу реакції на нагрівання до 39⁰С спостерігається різке посилення вазомоторної активності при фактично незмінному рівні ЛДФ-сигналу. При подальшому підвищенні температури до 41⁰С кровоток зростав; при цьому вазомоторна активність, пов'язана з VLF-коливаннями на вершині теплової гіперемії, пригнічувалася. У другій фазі реакції фіксується стрибкоподібне збільшення ПМ до 30 перф. од. На верхівці теплової гіперемії спостерігається посилення LF-коливань (вазомоцій), а також високочастотних коливань, пов'язаних з дихальними (HF-ритмом) і пульсовими (CF-ритмом) коливаннями. Амплітуда високочастотних ритмів збільшується на 20-30% від рівня спокою, в результаті їх внесок в загальну потужність спектра зростає. Показники внеску в модуляцію кровотоку пульсових коливань збільшується в 2,5-3 рази, внесок респіраторних ритмів зростає на 40-50%. Все це веде до напруження вазомоторних механізмів, про що також свідчить зниження показника ІФМ на верхівці теплової гіперемії в порівнянні з початковим рівнем в два рази. Ймовірно, при зміні місцевої температури відбувається зрушення тканинного метаболізму і видозміни реактивних властивостей мікросудин [2, 3].

Рівень реактивності капілярного кровотоку, що вимірювався за процентним приростом кровотоку на вершині теплової гіперемії, у студентів складав 174%. Реактивність мікросудин пов'язана з надзвичайною чутливістю саме гладком'язових елементів, що оточують артеріоли і їх розгалуження, до теплових дій. Припинення локального нагрівання шкіри веде до поступового зниження величини ПМ до початкового рівня і залежить від індивідуальних особливостей. Протягом цього часу відновлюється вазомоторна активність, знижується інтенсивність високочастотних коливань. Час напіввідновлення кровотоку для обстежених складав 130 сек.

Проведені нами експерименти виявили рівень реактивності мікросудин при тепловій гіперемії, який істотно залежав від мікроциркуляторних типів.

Для студентів із нормоемічним типом мікроциркуляції приріст тканинного кровотоку при нагріванні складав 13 перф. од., тобто реактивність мікросудин для даної групи випробовуваних мала значення 174%. Час відновлення кровотоку до початкового стану становив 126 сек.

Студенти з гіперемічним типом мікроциркуляції мали малий резерв збільшення кровотоку при тепловій гіперемії: приріст тканинного кровотоку у них дорівнював всього 36% від початкового рівня. Це пояснюється тим, що при гиперемічному типі мікроциркуляції початкові фонові значення знаходяться на значно більш високому рівні, ніж у нормоемічному типі. Більш висока напруга регуляторних механізмів в обстежених гіперемічного типу виявляється і в подовженні часу відновлення кровотоку (до 150 сек).

Студенти, що мали гіпоемічний тип мікроциркуляції, навпаки, відрізнялися відносно підвищеною реактивністю мікросудин у порівнянні з нормоемічним мікроциркуляторним типом. Не дивлячись на те, що на верхівці теплової гіперемії вони мали найменший показник мікроциркуляції (20 перф. од.), різниця між початковим показником мікроциркуляції і максимальним показником склала 13 перф. од. Тому для студентів з III типом ЛДФ-грами резерв капілярного кровотоку склав 207%. Оскільки у студентів з гіпоемічним типом мікроциркуляції домінуючими в регуляції кровотоку є неврогенні дії, то відновлення кровотоку до початкового рівня після теплової гіперемії у них відбувається швидше, ніж в обстежених нормоемічного і гиперемічного типів. Для них час напіввідновлення кровотоку складав 113 сек.

Одержані дані про особливості стану мікроциркуляції крові мають важливе теоретичне і практичне значення для розуміння механізмів регуляції тканинного кровотоку. Обґрунтовані в результаті дослідження нормативні показники стану мікроциркуляції крові полегшують виявлення функціональних змін організму з використанням неінвазивної методики ЛДФ-діагностики. Отримані дані про особливості мікроциркуляції крові відповідної вікової групи можуть бути використані як нормативні показники ЛДФ-метрії при вивченні патологічних процесів у медицині.

Література:

1. Ермольев С.Н. Лазерная доплеровская флоуметрия в оценке механизмов регуляции микроциркуляции / Ермольев С.Н., Шериев А.П., Тюльпин Ю.С. // Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН. Приложение, 2008. – Т.9, №6. – С. 155.

2. Индивидуально-типологические особенности микроциркуляции у человека / Т.И. Станишевская, В.И. Козлов, Ф.Б. Литвин [и др.]. // Biomedikal and biosocial anthropologi. – Винница. – 2007. - №9. – С. 249-250.

3. Козлов В.И. Индивидуально-типологические особенности микроциркуляции у человека / В.И. Козлов, Ф.Б. Литвин, М.В. Морозов // Biomed. Biosoc. Antropology. – 2007. - № 9. – С. 249-250.

4. Козлов В.И. Лазерная допплеровская флоуметрия в оценке состояния и расстройств микроциркуляции крови / Козлов В.И., Азизов Г.А. – М.: РУДН ГНЦ лазер.мед., 2012. – 32 с.

5. Цехмистренко Т.А. Индивидуально-типологические особенности состояния микроциркуляции крови у девушек / Т.А. Цехмистренко // Регионар. кровообращение и микроциркуляция. – 2006. – Т.5, №1(17). – С. 51-57.