Студ.
Кірпічонок Д.І.
Національний університет
харчових технологій
ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
В економіці України намітилися позитивні
тенденції призупинення спаду та початку економічного зростання. Здатність
банківської системи забезпечувати потреби суб’єктів господарювання необхідними
грошовими ресурсами має надзвичайно велике значення. Разом з тим, загальні
тенденції сучасного розвитку кредитних операцій вітчизняних банків свідчать про
суттєве послаблення ролі банківського кредиту в забезпеченні виробничого
сектора додатковими грошовими коштами.
Актуального значення набуває вирішення
проблеми вдосконалення кредитної діяльності комерційних банків, з метою
нарощення кредитних ресурсів та зниження ризиків. Приймаючи рішення про надання
кредиту, банк зобов’язаний детально проаналізувати кредитоспроможність
позичальника на основі його звітності, щоб не допустити ризику неповернення
кредиту і знизити таким чином вільних кредитних ресурсів.
У процесі оцінки позичальників банківським
установам України, крім існуючих методик, значною мірою слід користуватись
методиками, які застосовують зарубіжні банківські установи. Сучасні підходи до
методології аналізу кредитоспроможності позичальників у банківських установах
базуються на комплексному застосуванні кількісних і якісних показників. Методи
і моделі оцінки кредитоспроможності позичальників, які застосовують зарубіжні
банківські установи, класифікують наступним чином:
– класифікаційні (статистичні методи
оцінки), до яких належать бальні системи оцінки (рейтингові методики) і моделі
прогнозування банкрутств (що базується на MDA – Multiple Discriminate Analysis
– множинному дискримінантному аналізі);
– моделі комплексного аналізу (на основі
“напівемпіричних” методологій, тобто, котрі базуються на експертних оцінках
аналізу економічної доцільності надання кредиту: “правила шести сі”, CAMPARI,
PARTS, PARSER та ін.)[1].
Системи характеристик кредитоспроможності клієнтів, які використовують
зарубіжні банківські установи, містять значно більший перелік ознак, ніж визначений
Національним банком України. Але, по суті, ці системи дуже схожі– різні їх
назви значною мірою визначені різною послідовністю розгляду цих ознак.
Подібні системи аналізу
кредитоспроможності, корисні насамперед значною економією часу, потрібного
кредиторам для аналізу кредитних заявок та бізнес-планів, ухвалення рішень про
прийняття кредитної заявки тощо, можуть бути прийнятними і для вітчизняної практики.
Та механічне перенесення зарубіжного досвіду проведення фінансового аналізу у
багатьох випадках, на нашу думку, є малоефективним, тому що не береться до
уваги специфіка вітчизняних підприємств, зокрема фінансова звітність та облік.
Щодо вітчизняних методик, то нормативні показники оцінки кредитоспроможності
позичальника закладено в Положеннях Національного банку України “Про
кредитування”, “Про порядок формування та використання резерву для
відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”[3].
Водночас треба зазначити, що розглянуті
Положення Національного банку України не забороняють банківським установам
самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану
позичальника, які підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки
кредитних ризиків і належного контролю за ними. У процесі такої оцінки
банківським установам України значною мірою доцільно використовувати методики,
що застосовують зарубіжні банківські установи.
Таким чином:
а)поняття “кредитоспроможність” слід
визначати як наявність у суб’єкта господарювання передумов для отримання
кредиту, його ефективного використання та вчасного повернення разом із
нарахованими відсотками за користування ним;
б)оцінка кредитоспроможності повинна мати
характер експрес-аналізу: проводитися за період останньої звітності і охоплювати
максимум інформації;
в) доцільне створення незалежних від банків
структур, що зайнялися б експрес-аналізом кредитоспроможності підприємств.
Література
1..Банківська справа: навчальний посібник /
За ред. Д.е.н.. проф. Ф.Ф.Бутинця.- К.:Кондор, 2004.- 461 с.
2.Власюк Н.І. Фінансовий аналіз: навч.
посіб. / Н.І. Власюк – Львів: Магнолія, 2010. – 328с.
3.Рекомендації щодо оцінки комерційними
банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника. – Лист
Національного банку України. – 02.06.1994р. – №23011/79.