Студ. Стирта Ю.М.
Національний університет
харчових технологій
ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ
СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Господарська діяльність підприємств різних
форм власності супроводжується складною системою грошових відносин, що
створюють фінансові ресурси. Формуються фінансові ресурси у всіх підрозділах
суспільного виробництва, потім відбувається їх розподіл і цілеспрямоване
використання через грошові фонди цільового призначення.
Необхідною умовою прибуткової діяльності будь-якого підприємства є правильна і
раціональна організація його фінансів. Для того, щоб успішно функціонувати на
ринку кожне підприємство зобов’язане формувати, розподіляти і використовувати
фонди грошових коштів, обґрунтовано залучати зовнішні джерела фінансування.
Об’єм і структура фінансових ресурсів
безпосередньо пов’язані з рівнем розвитку виробництва, його ефективністю.
Постійне зростання і вдосконалення виробництва служать основою збільшення
фінансових ресурсів. Проте останніми роками динаміка фінансових ресурсів характеризується
негативною тенденцією – постійними диспропорціями пов’язаними з уповільненням
або зростанням темпів їх розвитку.
Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне
використання визначають фінансове благополуччя підприємства: платоспроможність,
ліквідність, фінансову стійкість [2,с. 88].
Формування та використання фінансових
ресурсів здійснюється на двох рівнях: державному та на рівні підприємств.
Серед основних факторів впливу на
формування фінансових ресурсів підприємств виділяють види діяльності та організаційно-правові
форми господарювання, що обумовлюють особливості їх використання. Зі зміною
форм власності розширюються джерела формування фінансових ресурсів для
здійснення господарської діяльності через мобілізацію коштів на фондовому
ринку, шляхом випуску цінних паперів.
Така ситуація зумовлює більш ефективне
використання фінансових ресурсів, що проявляється у виникненні зобов’язань
перед інвесторами з приводу виплати доходів.
Важливим напрямом вдосконалення процесу
формування фінансових ресурсів є застосування методики оптимізації фінансових
ресурсів. Це, зокрема, методики, прийняті в зарубіжній практиці (США), які
можуть бути впроваджені на вітчизняних підприємствах лише за наявності
розвиненого ринку цінних паперів, статистики про його функціонування та після
проведення значної адаптивної роботи, пов’язаної із впровадженням міжнародних
стандартів обліку та звітності [3, с. 187].
Функціонування ринкової економічної системи
в Україні можливе за умови зростання ефективності використання фінансових ресурсів.
У сучасних умовах фінанси підприємств є складовою фінансової системи держави.
Проте це порівняно самостійна й особлива сфера фінансових відносин, яка має
свою специфіку і принципи функціонування. Фінанси виступають самостійним об'єктом
товарного обігу [4, с. 132].
Ресурси підприємств можна визначити як
комплексу характеристику запасів і розподілів в розрізі окремих матеріальних
елементів, враховуючи безпосередню їх участь у процесі суспільного виробництва
чи обігу. Для ефективного функціонування підприємства важливо визначити
оптимальну потребу в ресурсах, особливо фінансових, та забезпечити структуру
джерел її формування і використання. Оскільки фінанси окремого підприємства й
державні фінанси взаємопов'язані, у фінансову систему доцільно включати фонди
фінансових ресурсів, що потребують у розпорядженні держави, окремих
господарських суб'єктів, інших фінансових інститутів і використовуються з метою
виконання економічних і соціальних функцій.
Ефективне формування й використання ресурсів
підприємства викликає потребу оцінки ефективності фінансових проектів на рівні
окремих підприємств. В сучасних економічних умовах взаємозалежність терміну
фінансування й отримання прибутку значною мірою визначає ризик інвестування і
враховується у процесі оцінки інвестиційної привабливості проекту [1, с 23].
Отже, при оцінці ефективності формування
фінансових ресурсів необхідно врахувати, що окупність фінансових вкладень у
результаті отримання прибутку не може бути абсолютним критерієм в умовах
інфляційних процесів.
Доцільніше порівнювати розміри зниження
поточних витрат підприємства й розміри інвестованих ресурсів, враховуючи вплив
факторів на рівень окремих елементів чи статей витрат. Водночас ефективність
фінансування підприємства неабияк визначається структурою джерел формування
ресурсів, що залежать від форми власності, виду діяльності, територіального
розміщення та інших факторів впливу.
Література
1. Безбородова Т.В. Удосконалення механізму управління
фінансовими ресурсами підприємств / Т.В. Безбородова // Держава та регіони. –
2006. – №5. – с. 21-23.
2. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та
фінансового стану підприємства: навчальний посібник . / В.О. Мец – К.: КНЕУ,
2000. – 132 с.
3. Петленко Ю.В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник.
/ Ю.В. Петленко – К. : Кондор, 2007. – 295 с.
4. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності
підприємства: навч. посіб./ Харківський держ. економічний ун-т. – Х.: ХДЕУ,
2002. – 164 с.
5. Рибалко Н.О. Управління фінансовими ресурсами
підприємства: мета, завдання, механізм / Н.О. Рибалко // Формування ринкових
відносин в Україні. – 2009. – № 5. – с. 156-161.