Экономические науки / 14. Экономическая теория

Горшков М.А., Самокиша А.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Роль Євгена Слуцького в розвитку економічної думки

 

Велику та різноманітну спадщину залишили нам науковці економічно – математичних досліджень. Помітно вплинув на розвиток сучасної економіко-математичної думки Євген Євгенович Слуцький (1880–1948), видатний український вчений світового мастштабу – відомий як один із перших маржиналістів та економістів, математик і статистик. Перші етапи життя науковця складає так званий київський період. В той час його інтереси були зосередженні на економічних проблемах:

· економічних учень,

· теоретичній економії,

· економіко-статистичних дослідженнях тощо.   

Проте найбільшу увагу Є.Є. Слуцький, за його власним визнанням, зосереджує на  теоретичній економії, оскільки в цьому випадку його наукові інтереси збігаються із запитами слухачів. Саме економічну теорію, а не статистику вважає вчений у той час своїм покликанням у науці [1]. Його науковий доробок став початком розвитку в Україні економічної науки ліберального напрямку, який був представлений  в кінці ХІХ ст. яскравою плеядою вчених-економістів «школи Бунге» та розвиненого на початку ХХ ст. маргіналістами Р. Орженцьким та О. Білімовичем. Одночасно науковий доробок віртуозного вченого визнаний невід’ємною частиною світової економічної науки та системи економічної освіти.

Слід зазначити, що в галузі  економічної теорії  науковець  досяг більшого визнання за межами батьківщини. Таким чином в історію світової економічної думки Є. Слуцький увійшов автором опублікованої в 1915 р. в Італії праці «Sulla teoria del bilancio del consumatore» («До теорії збалансованого бюджету споживача»), яка, на жаль, тривалий час залишалася непомітною і яку відкрили для науки в 1930-і рр. В. Домінедо (Італія), Г. Шульц (США), Р. Аллен та Дж. Хікс (Англія). В даній роботі не тільки описане формулювання і доведення відомого рівняння, але й уведений ряд важливих визначень та тверджень, що слугують фундаментом теорії споживання.

Більше того, зазначені в  ній  ідеї  покладені  в  основу  теорії  пропозиції  факторів, тому можна впевнено стверджувати про створення Є.Є. Слуцьким теорії ринкової поведінки домашніх господарств. Науковий доробок вченого був плідним та продуктивним і в теорії виробництва, де Є.Є. Слуцький обґрунтував думку про те, що вплив зміни вартості ресурсу має можливість бути розкладеним на складові, подібні до ефектів заміщення і доходу у споживанні. Про актуальність і повну відповідність сучасних законів ціни, попиту, бюджету, сформульованих  Є.Є. Слуцьким, свідчать  багато  посилань  на  його  роботи  в  наукових дослідженнях  різних  галузях  теорії  споживання. Дослідження  властивостей фундаментального  рівняння, сформульованого  українським  вченим, продовжується  до сьогодні.

Перейдімо до наукових результатів Є.Є. Слуцького, які пов’язані з теорією ймовірностей та математичною статистикою. В студентські роки, готуючись до магістерського іспиту, Євген Євгенович спочатку приступив до вивчення теорії ймовірностей, як теоретичної статистичної основи. В цей час потрібно виокремити одну подію, яка, за визнанням Слуцького, зробила немалий внесок в його наукову долю. У 1912 р. він зустрівся з професором А.В. Леонтовичем, згодом відомий як фізіолог та нейрогістолог. А.В. Леонтович подарував Є. Слуцькому свою книгу [2], в якій зазначались методи і результати статистичних досліджень К. Пірсона. Інтригуючі питання зацікавили науковця і він звернувся до вивчення оригінальних робіт. На завершення ним була написана книга «Теорія кореляції», яка  у той час стала вагомим компонентом у статистичній літературі і не втратила свого значення і досі.

       Євген Слуцький сформулював важливий чинник рівноваги – рівність граничних норм заміщення співвідношенню цін відповідних благ, а також запропонував математичний варіант комплементарності товарів.

В економічній літературі закріплений погляд Є. Слуцького на корисність будь-якого поєднання благ як на величину, що має риси набувати тим більшого значення, чим кращим є таке поєднання для певної особистості. Він перший започаткував критерій рівноважного стану бюджету споживача (корисність бюджету має однакову або найбільшу величину серед усіх найближчих до нього станів), а також його стійкості (становище рівноваги бюджету є стійке, якщо будь-яке відхилення від нього прагне зменшити корисність, і нестійким у протилежному випадку). Оскільки, фактично, мають можливість існувати тільки лише стійкі бюджети, з’ясування причин такої стійкості Слуцький називав важливою метою теорії індивідуальних бюджетів, що відображає дійсну поведінку споживачів.

У результаті проведеної роботи Є. Слуцький дійшов висновку, що найголовніша потреба суспільства полягає в переході від абстрактних схем до позитивних розробок у галузі науки, яка охоплює теорію бюджету споживача. Тільки таким чином можна розв'язати найбільш відомі людству економічні проблеми. Учений на практиці підтвердив свої теоретичні висновки щодо причин, котрі формують поведінку людей, і аргументував, що вони не тільки за своєю природою лежать за межами нашої свідомості, але й безпосередньо у ній не відображаються. Зробивши  таке передбачення, вчений вірив, що йому вдалося конкретно з'ясувати теорію споживчого бюджету і довести можливість цілком розкрити дану теорію за допомогою засобів емпіричного дослідження.

Таким чином, новаторські ідеї Є. Слуцького зробили величезний внесок до світової економічної думки якісно нових методологічних підходів до системи маржинального аналізу. Детально  ознайомитись  з  біографією  та  основними  науковими  здобутками Є.Є.Слуцького можна у фундаментальній монографії [3]. Результати його теоретичних досліджень не лише прирівнювали вітчизняну науку до рівня світових стандартів тогочасної неокласичної школи, а й для свого часу виводили її на новий рівень макроекономічних досліджень. Різноманітна об`ємна наукова спадщина видатного вченого ще чекає своїх дослідників. Вона зобов`язана стати об’єктом деталізованого вивчення, що розкриє величну сутніть Є.Є. Слуцького, надасть можливість осмислити його думки та ідеї , збагатить сучасну уяву про наукове життя в Україні на початку двадцятого сторіччя, дасть можливість ґрунтовніше підійти до визначення місця національної економічної думки у світовому науковому поступі.   Масштабне вивчення робіт вченого, більш широке впровадження його фундаментальних ідей у науковий вжиток та економічний світ, їх подальший всебічний розвиток – це не тільки додаток науковим здобуткам вченого, а й термінові завдання для забезпечення продуктивного розвитку вітчизняної економічної науки.

Література:

1. Куриленко Т.В. Життєвий шлях та наукові здобутки Є.Є. Слуцького. [Електронний ресурс] / Т.В. Куриленко, В.М. Фещенко. – Режим доступу : http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/111/1/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B9.pdf . – Назва з екрану.

2. Черняк О. Є.Є. Слуцький – фундатор української школи економіко-математичного моделювання. [Електронний ресурс] / О. Черняк. – Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Form_Rynk_Econ/2008_18/Chernyak.pdf - Назва з екрану.

3.Є.Слуцький. Визнання. Творча  спадщина  з  погляду сучасності. Монографія/ За  ред.В.Д.Базилевича - К.: Знання, 2007. - 919 с.

4.Базилевич В. Д. Інтелектуальні новації Є. Слуцького та їх вплив на розвиток світової економічної науки / Базилевич В. Д. // Є. Слуцький. Визнання. Творча спадщина з погляду сучасності / За ред. В. Д. Базилевича. — К., «Знання», 2007.