Экономические науки / 15.Государственное регулирование экономики

Аспірант Давидков С. О.,

Класичний приватний університет, Україна

ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК В КРАЇНІ

Роль податків як регулятора економічних й соціальних процесів постійно зростає в національній економіці. Держава, маніпулюючи податковими важелями, стимулює чи обмежує розвиток окремих суб’єктів господарювання, видів діяльності, галузей, регіонів тощо [1]. Тому дослідження механізму впливу податкової політики на соціальну інфраструктуру вважається важливим етапом під час розвитку держави та соціального становище населення.

Соціальна інфраструктура, як свідчить досвід розвинених країн, є однією з головних складових економіки, яка безпосередньо впливає на сферу життєдіяльності людей та на внутрішньогосподарські функції розвитку, відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем суспільства. Від рівня її розвитку залежить не тільки ефективність вирішення соціальних, економічних, але й політичних та інших проблем держави [2].

До головного завдання податкової політики, відноситься постійна підтримка фінансових надходжень до бюджету держави, у види податків, для виконання поставлених перед державою завдань в усіх сферах господарської діяльності. Автор в свої дослідженнях досліджував поділ завдань податкової політики на фіскальні, регулюючі, міжнародні, екологічні та соціальні напрями. До завдання податкової політики, які спрямовані на регулювання соціальних проблем поділяються на [3]:

- підтримку соціальної рівноваги у суспільстві;

- забезпечення добробуту і якості життя населення;

- вирівнювання фінансової спроможності різнодоходних категорій громадян;

- підтримання належного рівня зайнятості;

- підвищення рівня соціального захисту малозабезпечених верств населення;

- стимулювання інвестицій у розвиток людського капіталу;

- підтримка рівності та недопущення податкової дискримінації.

Оподаткування, як соціальний інститут виступає одним із основних інструментів вирішення багатьох соціальних проблем. Донедавна більшість досліджень об’єкту податкового регулювання виступала економічна позиція розвитку країни, що призвело до збільшення авторів, які розглядають сутність податків як економічну категорію. Ось чому таке трактування податків значно звужує коло майбутньої діяльності соціально-регулятивної системи податкової політики та податкової системи країни. Тому оподаткування є важливим механізмом соціальної інтеграції, де податок – один із основних засобів політичного управління та економічного регулювання соціальних процесів в сучасній країні [4]

Разом з цим велика кількість вчених займалась вивченням регулювання податковою політикою соціального розвитку країни, одними з яких є В.Т. Сусіденко та А.О. Нікітішин, вони запропонували комплексну систему цілей сучасного податкового регулювання, яка поділяється на три рівні. В першому рівні головною метою податкового регулювання – це забезпечення оптимального соціально-економічного розвитку. На другому рівні відбувається поділ на фіскальну, економічну та соціальну мету. При цьому соціальний напрямок завдань податкової політики в свою чергу поділяється на [5]: підвищення рівня освіти в країні; покращення здоров’я нації; підвищення забезпеченості житлом; стимулювання соціально важливих виробництв; підвищення доходів соціально-незахищених верств населення; вирішення екологічних проблем; підвищення рівня зайнятості й тощо.

На третьому рівні (поточні потреби) соціальна мета податкового регулювання розглядає такі завдання:

- зменшення рівня споживання алкогольних напоїв та сигарет;

- зростання фінансових ресурсів на пенсійних рахунках;

- зменшення підприємствами викидів забруднюючих речовин;

- стимулювання витрат платників податків на фінансування соціальних заходів, закладів культури, спорту тощо.

Тому сьогоднішнє соціально-економічне становище переважної більшості населення потребує перегляду варіантів застосування податкової політики, з-за того, що податки можуть бути, як засобом процвітання країни, так і джерелом протилежних процесів. Також існуючі податки мають вагомий вплив на розподіл доходів, при цьому вони, деякі доходи респондентів спонукають до їх збільшення, а інших при цьому обтяжують [6].

Наприклад сучасні тенденції оподаткування в багатьох країнах світу засвідчують все ширше врахування соціальних інтересів, тому що соціальні цілі податкового регулювання є важливими та знаходять свій прояв у [5]:

- перерозподілі доходів і багатства через прогресивне оподаткування, встановлення податків на багатство і спадщину;

- збільшенні рівня освіти в країні, покращенні здоров'я нації, підвищенні забезпеченості житлом шляхом регулювання розміру податкового кредиту;

- підвищенні доходів соціально-незахищених верств населення, надаючи їм право використовувати податкові соціальні знижки.

Разом з цим соціальний блок податкового регулювання запропонований В.Т. Сусіденко та А.О. Нікітішин також включає комплекс заходів, які спрямованні на недопущення або мінімізацію небажаних соціальних дій серед населення, таких як куріння, вживання алкоголю, забруднення навколишнього природного середовища, які можливо досягти шляхом зміни у бік збільшення акцизних податків на тютюн та алкогольні напої й екологічних податків.

Більшість дослідників таких як Кліменко О. В., проводили детальне вивчення розвитку соціальної політики і багато з них прийшли до спільних висновків, що серед найгостріших проблем розвитку соціальної сфери, які постають перед Україною є: неритмічність та зменшення обсягів виробництва; зупинка роботи значного числа підприємств спровокували скорочення виплат премій; затримки з виплатою заробітної плати; відправлення працівників у неоплачувані відпустки; звільнення працівників та скорочення робочих місць та багато ін. [2].

Тому автор вважає, що держава повинна в короткі часи провести реформу податкової політики, та скоригувати увагу не тільки на економічні аспекти стабілізації ситуації в країні, але й на соціальні чинники, то цей напрямок зможе стимулювати населення до відповідальної праці та здорового глузду. Вдосконалення податкової політики спрямованої на покращення соціальної ситуації врахувавши приведені завдання та проблеми до єдиного вирішення, тоді населення змінить своє відношення до роботодавців та держави цілому.

Література:

1. Дубовик О.Ю. / Пільги як інструмент державного податкового регулювання [Електронний ресурс] / О.Ю. Дубовик. – Режим доступу : http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1033/1/Пільги%20як%20інструмент%20державного%20податкового%20регулювання.pdf.

2. Кліменко О.В., Білан І.О. Проблеми розвитку соціальної інфраструктури [Електронний ресурс] /О.В. Кліменко, І.О. Білан. – Режим доступу:http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/28116/1/ Infrastruktura.pdf.

3. Автор Вплив податкової політики на соціально-економічний розвиток України. / Інвестиції: практика та досвід // Автор – 2014. – №11. – С. 17-21.

4. В. Тропіна, О. Гонта. Соціальні аспекти формування ефективної податкової політики / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Економіка / В. Тропіна, О. Гонта. – №138. – 2012. – С. 5-8.

5. Сусіденко В.Т., Нікітішин А.О. Сучасна сутність і архітектоніка податкового регулювання розвитку суспільства // Актуальні проблеми економіки / В.Т. Сусіденко, А.О. Нікітішин. – №1(127). – 2012. – С. 234-242.

6. Пилипенко Н.М. Податкова політика України на сучасному етапі в контексті дотримання принципу соціальної справедливості // Вісник Сумського національного аграрного університету, серія «Економіка і менеджмент» / Н.М. Пилипенко. – №3 (51). – 2012. – С. 136-141.