Студентка Дорошенко М. Є.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського торговельно-економічного університету, Україна

Сутність, причини та аналіз проблемних кредитних портфелів комерційних банків України

Анотація. В статті розглядається сутність проблемних кредитів та основні способи повернення проблемної заборгованості банків. Досліджуються шляхи виявлення проблемних кредитів та здійснюється аналіз кредитного портфеля комерційних банків щодо питомої ваги проблемної позикової заборгованості.

Ключові поняття та терміни. Кредит, проблемний кредит, прострочений кредит, заборгованість, сумнівні та безнадійні кредити, проблемні активи, ризик, кредитний портфель,

Постановка проблеми. Світова практика свідчить, що повністю уникнути втрат за кредитами у банківській діяльності неможливо. Головним завданням банківської системи України є вирішення проблем управління проблемними активами та їх мінімізація. Одним з основних факторів, що гальмують зростання кредитних портфелів банків є недосконала система управління ризиками. В свою чергу неконтрольоване збільшення проблемних активів в кредитних портфелях комерційних банків може призвести до зменшення їх кредитної діяльності, що суттєво або навіть повністю гальмує зростання галузі в цілому.

Аналіз останніх досліджень. Великий внесок у вивчення питань проблемної заборгованості та ефективності управління нею зробили такі науковці, як М. Денисенко, В. Кабанов, В. Кльоба, О. Васюренко, А. Мороз, І. Кириленко, Т. Осокіна, О. Нурзат, Дж. Капріо, Ф. Валенсія, П. Роуз, Р. Хейнсворт та ін.

Виклад основного матеріалу. В науковій літературі надають безліч варіантів визначення терміну «проблемні кредити», але найвдаліше визначення пояснює його саме так - Прострочені кредити – це сума прострочених платежів за кредитом на певну дату, тобто лише та частина кредитної заборгованості, яку не було погашено вчасно. Загальний обсяг проблемних кредитів, щодо яких допущено прострочення, є більшим за обсяг простроченої заборгованості, оскільки в останній не враховуються майбутні затримки платежів. [5]

Серед основних шляхів, за допомогою яких можна виявити проблемну заборгованість позичальників за кредитами, слід виділити:

1. Аналіз кредитного портфеля банку.

2. Контроль за кожною конкретною кредитною операцією.

До проблемних кредитів у портфелі банку можна віднести:

· кредити прострочені;

· пролонговані;

· сумнівні до повернення;

· безнадійні.

Для якомога швидшого виявлення проблемної заборгованості банківські установи повинні аналізувати свій кредитний портфель щодо своєчасності погашення виданих кредитів. Для цього необхідно:

· виявити частку, яку становить проблемна заборгованість у загальній сумі кредитів банку;

· проаналізувати структуру проблемної заборгованості у розрізі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів;

· визначити загальну суму простроченої заборгованості за кредитами банку і процентів за ними;

· розрахувати частку, яку становить прострочена заборгованість у загальній сумі кредитів банку;

· проаналізувати зміни сум простроченої заборгованості у динаміці;

· розглянути структуру простроченої заборгованості у розрізі клієнтів банку;

· проаналізувати давність виникнення простроченої заборгованості;

· з'ясувати причини виникнення простроченої заборгованості у кожному конкретному випадку;

· проаналізувати заходи, яких вживає банк для стягнення простроченої заборгованості і процентів.

Для недопущення виникнення простроченої заборгованості банківські установи мають проводити аналіз поточної (стандартної) заборгованості за кредитами. Контроль за строками погашення кредитів здійснюється у розрізі окремих позичальників за їх кредитними справами.

Основним завданням управління проблемною заборгованістю банку є мінімізація збитків за кредитними операціями за допомогою відповідних методів управління. Як правило, у банківській установі створюється спеціальний підрозділ з управління проблемними активами, який займається виявленням, аналізом та розробкою заходів щодо зменшення ризику неповернення позичальником наданих кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.[2]

Проблема низької якості кредитів надто довго лишається приводом для головного болю регуляторів і топ-менеджерів українських банків. Анемічне відновлення структури банківських активів після фінансової кризи 2008-2009 років було перервано різким погіршенням ситуації з поверненням позик внаслідок девальвації гривні, анексії Криму і розгортання військового конфлікту на Донбасі.

Адекватно оцінити структуру і динаміку проблемних кредитів в Україні на основі офіційних даних – завдання не з простих. Структуру прострочених кредитів НБУ розкриває лише у розрізі галузей нефінансових корпорацій (80,4 млрд гривень), тоді як обсяги прострочених позик за іпотечними споживчими, муніципальними  і державними кредитами регулятором не оприлюднюються.

Погіршення платоспроможності та зменшення фактично генерованого грошового потоку клієнтів відбулося як внаслідок девальвації, так і через зменшення виручки від продажу підприємствами товарів та послуг окремих галузей виробництва, зокрема імпортерів.

По-друге, банки зазнали втрат внаслідок анексії Криму та законодавчих заборон на здійснення банківської діяльності на тимчасово окупованій території.

По-третє, вплинуло на погіршення якості активів оголошення надзвичайного стану функціонування банківської системи в Донецькій та Луганській областях. “Через воєнні дії регулятор заборонив повноцінно працювати з портфелем позичальників на території АТО".

За даними рейтингу Forbes бачимо «лідерів», які мають проблеми з кредиторською заборгованістю.(табл.1)

До першої п’ятірки банків за проблемністю кредитного портфеля увійшли UniCredit Bank, Дельта Банк, Укрексімбанк, Райффайзен банк Аваль та Укргазбанк. Лідери рейтингу мають високі обсяги і частку недіючих та безнадійних кредитів, швидкі темпи зростання проблемних активів або низьке покриття безнадійних позик резервами під кредитні ризики.

Таблиця 1

Рейтинг банків за проблемністю кредитних портфелів

№	Банк	Загальний рейтинг	1. обсяг безнадійних кредитів, млн. грн.	2. частка безнадійних кредитів у кредитних операціях, %	3. обсяг недіючих кредитів, млн. грн	4. частка недіючих кредитів у кредитних операціях, %	5. зростання обсягу безнадійних кредитів за півріччя, млн. грн	6. відносний приріст недіючих кредитів за півріччя, %	7. відношення резервів під кредитні ризики до безнадійних кредитів, %
1	UniСredit Bank	5,29	16813	33,2	18827	37,1	2314	25,9	49,1
2	Дельта Банк	5,43	8718	13,3	11395	17,3	3727	75,8	41,8
3	Укрексімбанк	6,14	12918	16,1	20164	25,1	3627	44,2	90,3
4	Райффайзен Банк Аваль	7,43	10871	21,4	13761	27,1	2416	40,8	112,3
5	Укргазбанк	10,86	4824	25,9	5049	27,1	422	14,1	94,8
6	Банк Фінанси та Кредит	12,00	1886	6,5	6773	23,3	452	175,9	108,2
7	Укрсиббанк	12,14	2334	8,8	3693	13,9	482	72,8	66,6
8	Фідобанк	12,29	1805	22,8	2040	25,7	410	34,0	81,9
9	ОТП Банк	12,43	2919	10,7	4394	16,1	530	52,7	136,1
10	Вейбі Банк	12,43	2349	12,8	2392	13,0	557	21,3	36,3
11	ІНГ Банк Україна	13,00	1089	7,5	1096	7,6	942	205,3	10,6
12	Ощадбанк	13,00	8690	8,8	9300	9,4	2698	30,9	163,9
13	Сбербанк Росії	13,29	2319	5,3	6785	15,5	1633	145,0	129,5
14	«Хрещатик»	13,71	642	13,8	884	19,1	123	42,9	54,7
15	ВТБ Банк	13,86	3707	11,7	8640	27,4	-156	15,6	115,7

Джерело: квартальна фінансова звітність банків; розрахунки: Forbes

Італійський UniCredit Bank опинився на першому місці рейтингу через надмірну кредитну активність на ринку іпотечних та корпоративних позик у період 2000-их, що призвело до акумуляції найбільших по системі обсягів безнадійних кредитів – 16,8 мільярдів гривень – близько третини кредитного портфелю.

№2 рейтингу Дельта Банк став лідером за зростанням обсягу безнадійних кредитів у першому півріччі. «Кількість безнадійних кредитів у 1 півріччі 2014 року збільшилася по всій банківській системі через очевидну причину – в країні йде війна. На даний момент проблеми з кредитним портфелем в усіх банках не зв’язані з їхньою кредитною політикою та «апетитом» до ризику.

Укрексімбанк – державний банк системного значення – зайняв 3 позицію в рейтингу проблемності кредитного портфелю через 12,9 мільярдів гривень безнадійних кредитів, які зросли на 3,6 мільярдів з початку року. Представники банку пояснили, що більша частина суми приросту є технічною переоцінкою гривневого еквіваленту кредитів, які обліковуються в іноземній валюті.

Райффайзен банку Аваль також запевнив, що зростання безнадійних кредитів на 2,4 млрд грн – це сума переоцінки активів за рахунок підвищення курсу валют. За словами банкірів, даний показник не свідчить про підвищення рівня негативних активів у банку, адже було збільшено як негативно-класифіковані активи, так і розмір загальних активів банку. Незначне підвищення питомої ваги проблемної заборгованості було викликане погіршенням ситуації з бізнесом на Сході Україні внаслідок військової агресії.[5]

Рис. 1 Частка безнадійних кредитів у кредитних операціях, %

Значні обсяги проблемних кредитів здатні погіршити фінансовий стан банків, оскільки відбувається втрата дохідних активів. Крім цього, банки змушені декларувати значні витрати на формування резервів за сумнівними і безнадійними кредитами. Відтак, низька якість активів негативно впливає на рентабельність, гальмує кредитну активність і тисне на ліквідність банків, обтяжених «проблемкою».

Завдання кваліфікаційної роботи з проблемними активами перетворилася для вітчизняних кредитних установ в дуже актуальну, а в деяких випадках - в першочергову задачу. Напрямками роботи банку щодо зниження рівня проблемних активів і запобігання їх виникнення є: теоретичний, що пов'язаний з аналізом сформульованої проблеми та прикладний, завданням якого є створення умов для реалізації намічених програм по роботі з проблемними активами [3].

Методи управління проблемними кредитами можна поділити на такі, що спрямовані на розробку спільного з позичальником плану заходів щодо погашення заборгованості за кредитом, та такі, що спрямовані на погашення заборгованості в результаті проведення претензійно-позовної роботи [1].

На сьогодні сформувалися чотири типові схеми погашення проблемної і простроченої заборгованості [4]:

· Прострочена заборгованість за кредитом погашається одноразово без додаткового кредитування і переведення позичкової заборгованості на третю особу, але з використанням дебіторської заборгованості третіх осіб позичальнику банку.

· Сума простроченої заборгованості за кредитом погашається позичальником коштами, отриманими за реалізовану продукцію від кредитоспроможної зацікавленої третьої особи, що одержує у свою чергу кредит у банку.

· Прострочена заборгованість за кредитом перетворюється в термінову позичкову або дебіторську заборгованість шляхом переведення боргу на юридичну особу, діяльність якої контролюється банком. При цьому зазначена юридична особа одержує деяке майно позичальника, експлуатуючи яке можна отримати кошти, достатні для погашення позичкової заборгованості.

· Банк видає кредит юридичній особі, діяльність якої контролюється. Вона фінансує позичальника з метою завершення виробничого циклу. Кошти від реалізації готової продукції направляються на погашення як простроченої заборгованості позичальника, так і кредиту, виданого підконтрольній юридичній особі.

Серйозною проблемою комерційних банків є відсутність застосовних на практиці інструментів прогнозування і планування величини показника питомої ваги простроченої позичкової заборгованості як у короткостроковому так і у довгостроковому періодах.

При наявності достатньої кількості кредитних історій доречним є застосування статистичних методів для побудови прогнозних моделей. При обмеженій кількості кредитів адекватним є використання експертних методів. Досить часто статистичні методи використовуються разом з експертними.

Висновки. Узагальнюючи результати проведеного аналізу можна зробити висновок, що банківська система України знаходиться у тяжкому фінансовому стані. На даний момент в країні склалася важка політична ситуація, яка дуже вплинула на фінансовий стан позичальників, це призвело до значного зниження їх платоспроможності за кредитною заборгованістю.

Звичайно, кожен банк розробляє та провадить свою кредитну політику, враховуючи власні поточні та стратегічні цілі і завдання. У процесі проведення кредитних операцій банківська установа має систематично аналізувати склад та структуру наданих кредитів. Від структури та якості кредитного портфеля банку значною мірою залежать його стійкість, репутація та фінансовий успіх. Тому необхідно ретельно аналізувати якість кредитів, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів, виявляти відхилення від цілей кредитної політики.

Таким чином, кожний банк у своєму портфелі має проблемні кредити, проте головне питання полягає у встановленні допустимого для банку рівня цих позик у кредитному портфелі та утримання його на певному рівні шляхом процедури максимально можливого зменшення або повернення в повному обсязі заборгованості по кожному окремо взятому проблемному кредиту. Завдання банківського менеджменту під час управління проблемними кредитами полягає в мінімізації збитків за кредитними операціями банку за допомогою відповідних методів управління.

Література:

1. Вовк В.Я., Хмеленко О.В. Кредитування і контроль: Навч. посібник. - К.: Знання, 2008.

2. Владичин У.В. Банківське кредитування: навч. посібн. / У.В. Владичин; за ред. С.К. Ре- верчука. – К.: Атіка, 2008.

3. Денисенко М.П. Кредитування та ризики: Навч. посібник. - К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008.

4. Мороз А.М. Кредитний менеджмент: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2009.

5. Україна Forbes [Електронний ресурс ] – Режим доступу: http:// http://forbes.ua/ua/business/1379442-rejting-problemnosti-kreditnih-portfeliv-2014