Єлісєєва О.Є.

Наук. кер.: Лаврик-Слісенко Л.П.

Кременчуцький національний університет ім. М.Остроградського

Проблеми зовнішньоекономічної діяльності України

Сучасне економічне положення України в економічному світовомупросторі вимагає негайного покращення ситуації. Від розвитку економіки,бізнесу сьогодні залежить економічна могутність держави, соціально-політичнастабільність, спроможність виконання державою соціальних гарантій, щозакріплені в Конституції України. Разом з тим існуючий в нашій країні рівеньрозвитку національного господарства не забезпечує належного добробут населення, тому потребує подальшого підвищення.

Одним із основних напрямів розв’язання ситуації, що склалася на сьогодні, є розширення зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами світу. Історичний досвід підказує, що добре налагоджені зовнішньоекономічні зв’язки завжди були засобом подолання кризових явищ, відродження та зміцнення власної економіки.

В сучасних умовах міжнародне співробітництво України відбувається в таких основних формах:

- науково-технічне співробітництво;

- взаємовигідна міжнародна торгівля (зовнішня торгівля);

- надання кредитів і позик, в тому числі і безвідплатних;

- створення спільних підприємств;

- спеціалізація і кооперування виробництва;

- торгівля технологіями, або спеціалізація на виробництві комплектуючого обладнання;

- спільна участь зацікавлених країн у розробці багатих природних ресурсів;

- іноземні інвестиції як найважливіша форма стимулювання розвитку економіки країни;

- міжнародний туризм;

- культурні зв’язки між країнами світу.

Структура зовнішньої торгівлі України зумовлена спеціалізацією її економіки. У структурі експорту переважають чорні метали та вироби з них (38 % всього експорту України), продовольчі товари (більше ніж 9 %), руди і мінеральне паливо (8%), продукція хімічної промисловості (більше ніж 10 %) та машинобудування (майже 13 %). В імпорті переважають: мінеральне паливо (майже 46 % усього імпорту), реактори ядерні, котли і устаткування для електроенергетики (більше ніж 11 %), продукція інших галузей машинобудування (майже 9 %), продукція хімічної промисловості (більше ніж 8 %) та ін.

У цілому Україна має позитивне зовнішньоторговельне сальдо з Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Україна має від'ємне торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном.

Крім країн СНД і Балтії, Україна розширює зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма розвинутими країнами світу. В останні роки найбільші експортні поставки Україна здійснювала до Китаю (майже 1,5 млрд дол., або 10 % загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700 млн дол., або близько 5 %), Німеччини (майже 600 млн дол., або 4 %), Італії (близько 3 %), Польщі (майже 3 %), Угорщини і США (більше ніж по 2 %), Словаччини (майже 2 %).

Найбільші імпортні поставки в Україну надходять з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд дол., або майже 8 % загального імпорту), США (майже 700 млн дол., або 4 %), Польщі (більше ніж 3 %), Італії (більше ніж 2 %), Франції (2 %), Великобританії (1,5 %), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін.

Сучасна зовнішньоекономічна політика України має бути спрямована на формування нового торгівельного режиму з подальшою інтеграцією до світового економічного простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості національної економіки. Перш за все передбачається:

– підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку;

– прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ);

– зняття технічних бар'єрів у торгівлі з провідними країнами – членами COT (США, ЄС), розширення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення промисловості, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збільшення іноземних інвестицій.

Отже, одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх економічних зв'язків України є забезпечення просування товарів українського виробництва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків України з державами, які утворилися на теренах колишнього Радянського союзу.

Список використаної літератури

1. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури. - 2008. - 384 с.

2. Гуріна Г.С., Луцький М.Г., Мостенська Т.Л., Новак В.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності.- Підручник..- К.: Сузір’я, 2007.- 425с.

3. Василенко Ю. Експортна діяльність України / Ю. Василенко // Економіка України. – 2006. – № 7. – С. 17–20.