Волкович Ю.В.

Студентка 4-го курсу, напряму «Менеджмент» ННІЕМ

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Поповa

Науковий керівник - к.ф.н., доц. кафедри менеджменту и маркетингу ННІЕМ

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Поповa - Бондаренко О.М.

САМОМОТИВАЦІЯ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ

Людина, що володіє навичками самомотивації здатний більш ефективно використовувати свій час. Один з показників успішності підприємства – самомотивація співробітників. Безпосередньо це пов'язано з менеджерами і топ-менеджерами, тобто з вищим керівництвом, робота яких безпосередньо пов'язана з мотивацією і контролем підлеглих. Потрібно відзначити, що мотивація керівника дещо відрізняється від мотивації підлеглих, особливо це стосується внутрішньої мотивації. Так як вище керівництво вирішує багато завдань підвищеної складності й значимості.

Самомотивація – це можливість індивіда обходитися без зовнішніх стимулів протягом тривалого часу. Персонал, який ставить творчість понад усе (понад грошові стимули) має більш високу мотивацію і, в разі небажання працювати, може з легкістю домовитися з собою.

На сьогоднішній день керівники приділяють недостатню увагу внутрішній мотивації з ряду причин: зайнятість на роботі, сімейні проблеми, небажання розвиватися і т. д. Багато керівників воліють справлятися з «палаючими справами» нехтуючи правилами Порето. І це позбавляє їх можливості бути конкурентоспроможними на ринку праці.

З точки зору успішного менеджменту кожен керівник зобов'язаний знати і розуміти, хто з його підлеглих здатний до самомотивації. Це допоможе йому створити кадровий резерв, а також створити ефективну команду. У цьому можуть допомогти індикатори самомотивації, тобто так звані «сигнальні маячки». Давайте розберемо індикатори самомотивації:

• Внутрішні установки людини. Кожен з нас бачить життя в чорному або білому світлі, тут мова йде про песимізм чи оптимізм. Мислячий позитивно людина – людина здібна до самомотивації. Позитизм можна розвивати, наприклад, з допомогою рефреймингу , який допомагає розглядати складні ситуації як особистісний розвиток, це спеціальний прийом, який дозволяє побачити ситуацію під іншим кутом;

• Способи вирішення проблем. Багато хто з нас створюють видимість вирішення проблеми. Але з будь-якої ситуації завжди є вихід. Схильність людини до самостоятельству, активного вирішення проблем – одне з найважливіших якостей, що дозволяє керівництву надавати довіру підлеглому. Щоб сформувати бажане поведінку своїх співробітників, керівник повинен делегувати повноваження, показувати своїм прикладом навички вирішення проблем;

• Готовність брати на себе відповідальність. Будучи керівником треба вміти «скинути з плечей» зайву роботу з допомогою делегування повноважень. А кожен співробітник повинен постаратися виконати доручення на всі 100%. Цього можна досягти лише з допомогою усвідомлення власної відповідальності і самомотивації;

• Поведінка в конфлікті. Вважається, що конфліктні люди не здатні до самомотивації, так як вони не вміють аналізувати проблему і шукати шляхи її вирішення;

• Оригінальне мислення.

Розглянувши індикатори самомотивації важливо зрозуміти а яким чином потрібно себе мотивувати? Як змусити себе працювати ефективніше? Як взяти на себе відповідальність і т. д. Розберемо по цеглинці складові самомотивації.

Першим цеглинках є мета, мрія. Ніщо так не демотивує людей як безглузда діяльність. Щоб такого не сталося запитуйте себе: « А навіщо я це роблю», « Чого хочу досягти», « Що необхідно для досягнення мети»?

Змагання – друга складова. Ні, змагання не з іншими є успішним, а змагання з самим собою. Знаючи свої сильні і слабкі сторони нерозумно порівнювати себе з колегами, адже вони мають зовсім інші слабкі і сильні сторони. Порівнювати себе з теперішнього з минулим – чудова самомотивація. Записуйте ваш прогрес і не зупиняйтеся на досягнутому.

Третьою сходинкою є нагорода. Заздалегідь продумайте, чим та як ви нагородіть себе за виконання роботи, це викликає у вас бажання швидше і ефективніше виконати доручену вам роботу.

Література:

1. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера: навч.посіб. \ Л.В. Балабанові, О.П. Сардак. – К.: Професіонал, 2007. – 407 с.

2. Добротворский И.Л. Самоменеджмент: Эффективные технологии: Практическое руководство для решения повседневных проблем.– М.: "Приор-издат" – 272 с.

3. Лукашевич Н.П. Теория и практика самоменеджмента: учеб.пособие \ Н.П. Лукашевич. – 2-е изд., испр. – Киев: МАУП, 2002. -360 с.