Экономические науки/7.Учет и аудит.

Василюк В.В.

Національний університет харчових технологій, Україна

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУПЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Борошномельно-круп’яна галузь України є соціально значущою для населення, стратегічно важливою та повністю залежить від зернового комплексу АПК. Серед особливостей формування цінової політики в галузі необхідно відмітити державне регулювання цін, адже підприємствами виробляються продукти харчування (борошно, крупи, макаронні вироби) від яких залежить продовольча безпека населення України.

Основними проблемами функціонування підприємств переробної промисловості та борошномельно-круп’яної галузі, зокрема, є: залежність від складної кон’юнктури ринку, низька платоспроможність споживачів (нестача коштів для закупівлі готової продукції у виробників), “ножиці цін” між сільськогосподарською і промисловою продукцією (поява на ринку численної кількості посередників), відсутність підтримки з боку держави, платіжна криза, зростання дебіторської і кредиторської заборгованостей, нестача оборотних коштів для технологічного і технічного переозброєння (застаріле і зношене обладнання, яке є енерго і ресурсомістким), нестача оборотних коштів для резервної закупівлі сировини, залежність від суміжних галузей АПК.

Так, як і всі сільськогосподарські підприємства, борошномельно-круп’яна галузь повністю залежить від погодних умов, «кліматичних перепадів»: засухи, заморозків, злив, суховіїв, повеней. Адже, зазначені погодні умови негативно впливають на урожай зернових та їх собівартість, а саме зернові є основною сировиною переробних підприємств.

Серед основних причин високої ціни і порівняно невисокої якості вітчизняної борошномельно-круп’яної продукції, а також низької конкурентоспроможності на зовнішніх ринках є: використання в процесах виробництва застарілих технологій і обладнання, яке потребує модернізації і оновлення, висока собівартість сировини, відсутність нових стандартів і сучасних методів контролю якості готової продукції, які відповідають світовим нормативам та стандартам ISO.

Одним із напрямів підвищення економічної ефективності діяльності підприємств борошномельно-круп’яної галузі є співпраця з постачальниками сировини шляхом заключення нових договорів на умовах авансування виробництва зерна, а також створення інтеграційних об’єднань, в яких поєднано повний виробничий цикл: постачальник сировини (сільськогосподарське підприємство ) – переробник (борошномельно-круп’яне підприємство) – власні торгівельні мережі реалізації готової продукції.

Як доводять дослідження, Україна має значний потенціал та перспективи для ефективного конкурентоздатного функціонування на європейському продовольчому ринку, однак за умови впровадження відповідних стандартів якості, які прийняті в Європейському Союзі (ЄС). Вітчизняний земельний банк, один з найбільших у Європі та потенційні можливості виробництва круп та борошна в Україні дозволяють в перспективі забезпечувати не лише українських споживачів якісною продукцією, але й стати визнаним лідером на європейському продовольчому ринку.

Відповідно до звіту Інституту економічних досліджень і консультацій, який проводить аналіз економічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС запровадження технічних вимог до української продукції негативно вплине на малий та середній бізнес [2]. Адже, впровадження європейських стандартів якості потребує значний капіталовкладень та інвестицій, яких середній та малий бізнес не мають.

Випуск продукції борошномельно-круп’яної галузі орієнтоване на споживача (населення), а також сировинні бази та формує кон’юнктуру на внутрішньому ринку. Тому, відповідно до проведених досліджень можна стверджувати, що основне виробництво підприємств борошномельно-круп’яної галузі зосереджено в великих містах України та обласних центрах.

За даними Державної служби статистики, в Україні протягом 2013 - 2014 років лідерами по виробництву круп є такі компанії [3]: ТОВ «Альтера» (Черкаська область), ТОВ «Терра» (Харківська область), ТОВ «Олімп» (м. Харків), Сквирський КХП, ТОВ «ТПК» «Слобода».

Основними виробниками борошномельної та макаронної продукції на вітчизняному ринку є: ПрАТ «Київмлин» (м. Київ), ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» (м. Донецьк), ДП «Новопокровський КХП» (Харківська область), ПАТ «Сімферопільський КХП» (м. Сімферополь), ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат» (м. Дніпропетровськ).

Вітчизняне виробництво борошна повністю покриває внутрішні потреби, орієнтоване на вітчизняного споживача та незначні обсяги імпорту борошна в Україну. Так, за даними Державної служби статистики, протягом січня-вересня 2012 року в Україну імпортовано 2,5 тис. тонн пшеничного борошна, основна частина якого (87%), експортовано в Російську Федерацію. Значними постачальниками борошна в Україну є Угорщина та Італія по 3% [1].

Отже, борошномельно-круп’яна галузь потребує ефективного державного регулювання шляхом створення відповідних механізмів, залучення додаткових інвестиційних ресурсів, нарощування експортного потенціалу, а також технічного та технологічного переоснащення більшості підприємств. Адже, як уже зазначалось, борошномельно-круп’яна галузь України є соціально значущою та безпосередньо впливає на продовольчу безпеку населення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим : http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Стандартів боятися — у ЄС не ходити [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2014/07/07/329423.

3. Украина: крупнейшие производители круп в 2013/14 МГ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.proagro.com.ua/top5/prod/4072466.html.