Филологические науки/1.Методика преподавания языка и литературы

Муханова О.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Навчання фахової тематики і розвиток комунікативної спрямованості студентів.

 

Сучасні тенденції в курсі викладання іноземної мови як в середніх, так і у вищих навчальних закладах передбачають реалізацію комунікативного підходу. Під комунікацією розуміють процес усного або письмового спілкування, суть якого полягає в обміні інформацією та її оцінюванні. Комунікативно орієнтоване навчання передбачає формування у студентів технічних вузів комунікативної компетенції – здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації.

Для технічних вузів велику роль відіграє оволодіння фаховою тематикою і розвиток комунікативної спрямованості. Модульно-рейтингова система з використанням новітніх технологій побудови програми з іноземної мови дає можливість сформувати саме той набір функціональності, який потрібен для тої чи іншої спеціалізації. Але обмаль годин, відведених для іноземної мови в технічному вузі (одне заняття на тиждень для всіх курсів) вимагає вдосконалення всіх програм і планів з іноземної мови, а також вдосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності: читання, письма, говоріння.

Підхід до розвитку усної мовленнєвої діяльності саме на матеріалі спеціальності є доцільним. Умови навчання у немовному вузі вимагають пошуків для реалізації практики усної мови, характерними прикладами практичних умов спілкування по фаху іноземною мовою є проведення презентацій, дискусій «круглий стіл», захист курсових та дипломних проектів, проведення науково-технічних конференцій. Для цього необхідна велика підготовка і виконання різних видів вправ, ефективних для засвоєння термінології, лексико-граматичного матеріалу, ведення діалогів за фаховою темою. Викладачі змушені враховувати у деяких випадках недостатній рівень знань і вмінь, а також проблему навчання студентів з різним рівнем мовної підготовки.

Проте не можна обмежуватися лише читанням текстів, якими б інформативними вони не були. Мова – це насамперед спілкування. Навчити студентів спілкуватися іноземною мовою дуже складно. Адже мовлення стимулюється не необхідністю, а потребою в реальному спілкування. Проте, спробувати реалізувати дану мету все-таки можна. Головне – подолати мовленнєвий бар’єр та позбавити людину страху розмовляти чужою мовою, «розговорити» її. На заняттях студентам слід надавати можливість використовувати мову в реальних життєвих ситуаціях. Це, в свою чергу, дозволить їм навчитися використовувати мову в реальних життєвих ситуаціях, що,в свою чергу, дозволить їм навчитися використовувати лексичний запас та граматичні форми для вираження власних думок. Однією з передумов цього є введення студента в повністю іноземномовне середовище шляхом ведення уроку виключно іноземною мовою. Правила, значення нових слів слід пояснювати за допомогою знайомої студенту лексики, граматичних конструкцій та виразів, за допомогою жестів та міміки, малюнків, наочності тощо.

Комунікативний підхід орієнтований на організацію процесу навчання, організацію адекватного процесу реального спілкування завдяки моделюванню основних закономірностей мовленнєвого спілкування. Необхідно звернути увагу на:

·        Діяльнісний характер мовленнєвого спілкування, що втілюється в комунікативній поведінці вчителя як учасника процесу спілкування та навчання, і в комунікативно вмотивованій, активній поведінці учня як суб’єкта спілкування та навчання;

·        Предметність процесу комунікації, яка має бути змодельована обмеженим, але точно визначеним набором предметів обговорення (тем, проблем, подій і та ін.);

·        Ситуації спілкування, що моделюються, як найтиповіші варіанти стосунків учнів між собою;

·        Мовленнєві засоби, які забезпечують процес спілкування та навчання у даних ситуаціях.

Надзвичайно ефективним комунікативним підходом в навчанні є використання на парах рольових ігор, в яких студенти спілкуються в парах один з одним, або в групах. Це дає можливість студентам проявити мовленнєву самостійність, реалізувати комунікативні вміння та мовленнєві навички.

 

Література:

·        Барабанова Г.В. Когнітивно-комунікативна модель навчання професійно орієнтованого читання іноземною мовою в немовному вузі / Г.В. Барабанова // Іноземні мови. – 2004. – №1. – С. 29-30.

·        Добровольська Л.В. Читання іншомовної літератури як засіб формування компетенції фахівця / Л. В. Добровольська // Вісник Одеського державного університету. – 1999. – Вип. 4. – С.73-77. – (Серія : Філологія : мовознавство, літературознавство).

·        Мыльцева Н.А. Подготовка специалистов со знанием иностранных языков в высших учебных заведениях / Н. А. Мыльцева // Иностранные языки в школе. – 2006. – №7. – С. 11–19.