Теоретичне обґрунтування умов ефективного формування мовленнєвої компетенції учнів середніх класів засобами телекомунікаційних проектів на уроках англійської мови

Середній шкільний вік (від 10 - 11 до 15 років) – перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого степеня і характеризується загальним піднесенням життєдіяльності та глибокою перебудовою всього організму.

Основним видом діяльності підлітка, як і молодшого школяра, є учення, але вміст і характер учбової діяльності в цьому віці істотно змінюється. Підліток приступає до систематичного оволодіння основами наук. Навчання стає багатопредметним, місце одного вчителя займає колектив педагогів.

Підлітки схильні до виконання самостійних завдань і практичних робіт на уроках. Вони з готовністю беруться за виготовлення наочної допомоги, живо відгукуютьсяна пропозицію зробити простий прилад. Що навіть вчаться з низькою успішністю і дисципліною активно проявляють себе в подібній ситуації.

Середній ступінь навчання характеризується використанням прийомів навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність учнів, їх активність у виконанні завдань. Учнів найбільше приваблюють завдання, що вимагають самостійності, вміння комбінувати матеріал в залежності від потреб мовленнєвої ситуації. Вправи на імітацію та механічне запам'ятовування відступають на другий план. Середній етап с вирішальним у створенні комунікативної основи володіння іноземною мовою. Велика увага приділяється тут розвитку непідготовленого мовлення. На середньому ступені значно збільшується питома вага домашньої самостійної роботи.

Серед засобів навчання, які використовуються на цьому ступені, можна назвати слайди, ситуативні і тематичні малюнки та картини, кодограми, схеми, таблиці, роздавальний матеріал для парної та індивідуальної роботи, фонограми, кіно- та відеофільми.

Середній ступінь є завершальним етапом щодо створення бази для активного володіння навчальним іншомовним матеріалом. На цьому ступені продовжується розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, серед яких домінує усне мовлення. Мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу. Поряд з говорінням та аудіюванням значна увага приділяється читанню.

Читання як вид мовленнєвої діяльності набуває все більш комунікативного характеру, зростає кількість та обсяг текстів, які учні повинні вміти чигати мовчки. На цьому ступені мас місце цілеспрямоване формування вмінь ознайомлювального (з метою одержання основної інформації) та вивчаючого (з метою одержання повної інформації) читання. Поряд з художньою літературою для читання використовуються науково-популярні та суспільно-політичні тексти. Навчання письма передбачає вміння складати план, тези до прочитаного та робити письмові повідомлення в межах програмних вимог.

На середньому ступені учні оволодівають практично всім граматичним матеріалом, необхідним для усного мовлення. Ведеться робота з формування рецептивних навичок. На цьому ж ступені починається формування потенціального словника учнів, яке продовжується і на старшому ступені.

Знання вікових особливостей учнів середнього ступеня дає вчителю можливість визначити саме ті прийоми, форми та засоби навчання, які приведуть до успішного вирішення вказаних вище завдань.

Визначальною особливістю учнів середнього ступеня є виховання самостійності, самоствердження. Вони негативно ставляться до жорстких вимог, примушування, домагаються статусу "рівності" з дорослими. Все більше формується у них вибірковий пізнавальний інтерес, допитливість. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його самостійність та ініціативу. В учнів цього віку розвивається критичний підхід до змісту, прийомів, форм навчання, розширюються інтереси, помітно зростає потреба у спілкуванні з однолітками, проявляються нові мотиви учіння, пов'язані з формуванням життєвої перспективи та ідеалів. Проте одночасно спостерігається й інша крайність - відсутність широких пізнавальних інтересів, зацікавленості в розширенні своїх знань. Хоч навчальні мотиви (отримувати високі оцінки, займати краще становище у класі) можуть бути досить сильними, вони часто ведуть до формального виконання навчальної діяльності.

Оскільки середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення , то саме метод телекомунікаційних проектів сприятиме підвищенню інтересу учнів до вивчення іноземної мови та розвитку їх мовленнєвої компетенції.

Аналіз науково-педагогічної літератури [1,2,3,] дозволив визначити наступні умови ефективного використання засобів телекомунікаційних проектів на уроках іноземної мови :

1. Наявність інтерактивних технологій навчання;

2. Володіння комп'ютерною грамотністю (текстовим редактором, телекомунікаційною технологією, користуванням базою даних, принтером, серверами глобальної мережі Internet);

3. Якщо мова йде про міжнародний проект – практичне володіння мовою партнера, достатню обізнаність про культуру і традиції народу, про державний і політичний устрої країни, її історію;

4. Знання і володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір і обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення і висування нових проблем, висунення гіпотез, методів їх розв’язування);

5. Уміння самостійно інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних предметів для розв’язування пізнавальних задач, які містяться в телекомунікаційному проекті.

Крім того, не слід забувати про основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання;

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

4. Структурування змістової частини проекту;

5. Використання дослідницьких методів — визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають із неї, висунення гіпотези їх вирішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, формулювання висновків.

Таким чином, телекомунікаційна проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку. Метод проектів сприяє не лише розкриттю можливостей і здібнотей кожного учня, а й усвідомленню, оцінюванню особистісних ресурсів, визначенню особистісно значущих і соціально ціннісних перспектив. А дотримання основних умов використання методу телекомунікаційного проекту сприяє ефективному формування мовленнєвої компетенції учнів середніх класів на уроках англійської мови.

Отже можна відмітити такі тенденції в організації навчання на середньому ступені: ширше використання вправ, що імітують умови природного іншомовного спілкування, зростання ролі самостійної роботи учнів, більша опора на вербальну наочність та підказки, збільшення питомої ваги парних та групових форм роботи

Література

1. Комар О. В. Викладання за інтерактивними технологіями / О. В. Комар// Рідна школа. — № 5. — С. 23–25.

2. Житник Б. О. Методичний порадник. Форми і методи навчання /

Борис Олександрович Житник. — Х. : Вид. група «Основа», 2005. — 128 с

3. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко,

О. М. Любарська та ін.; за заг. ред О. М. Пєхоти. — К. : А.С.К., 2002. — 252 с