Студентка Асадова Е.С.

Запорізький національний університет, Україна

ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ В АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ

В умовах реформування вітчизняної адміністративної сфери актуалізується проблема оновлення теоретико-методологічної бази адміністративно-правової науки. В першу чергу це стосується потреби формування сучасного розуміння такого ключового поняття в сучасному адміністративному праві, як «адміністративний процес». 

Визначенням поняття та сутності адміністративного процесу займались такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, як Н. Саліщева, В. Аверянов, Ю. Битяк, В. Перепелюк, Д. Бахрах, І. Голосніченко, Ю. Козлов, В. Колпаков, Г. Петров, Ю. Старілов, М. Пискотін, В. Тимощук, Н. Тищенко, О. Бандурка, О. Миколенко, В. Шкарупа, О. Лагода, І. Лазарєв, Ю. Старілов, А. Клюшниченко, Е. Демський, Ю. Тихомиров, В. Гаращук, А. Коренєв, О. Кузьменко, О. Мельников та ін. Але одностайності серед науковців немає, всі вони пропонують досить складні та суперечні концепції щодо вирішення даного питання. Тож виникає необхідність перегляду наявних наукових підходів щодо визначення сутності поняття «адміністративний процес».

Найчастіше поняття «адміністративний процес» розглядається в двох значеннях – вузькому і широкому.

Такі вчені, як Н. Саліщева, М. Пискотін, А. Клюшниченко, А. Самойленко розглядають адміністративний процес у вузькому розумінні – як діяльність із розгляду справ про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень та заходів адміністративного примусу. У вітчизняній доктрині цей підхід часто ще іменують «адміністративно-юрисдикційним процесом» [1, 196; 2, 35]. У цьому розумінні адміністративний процес має виключно правоохоронний зміст.

Більшість вчених-адміністративістів, таких як А. Коренєв, О. Бандурка, Ю. Битяк, Г. Петров, М. Тищенко, Д. Бахрах, О. Якуба, В. Колпаков та ін., підтримують широке розуміння адміністративного процесу, його ще називають управлінським підходом. Згідно з цим підходом адміністративний процес пропонується розглядати як врегульований нормами адміністративно-процесуального права порядок розгляду індивідуально-визначених справ у сфері виконавчої діяльності органів державної влади, а у передбачених законодавством випадках й іншими, уповноваженими на те органами. Іншими словами, у широкому розумінні адміністративний процес – це вся сукупність адміністративних проваджень. Такий підхід передбачає поширення поняття адміністративного процесу не тільки на юрисдикційну, а й на регулятивну, тобто на всю нормотворчу та правозастосовну діяльність адміністративних органів [3, 211-212]. Більш того, сучасні дослідники відзначають, що з розвитком адміністративної юстиції до широкого визначення адміністративного процесу також почали відносити й судовий порядок вирішення адміністративних спорів [4, 196; 5, 16].

Деякі вчені виділяють ще й третій підхід до визначення адміністративного процесу – судочинський, який походить від розуміння адміністративного процесу виключно як форми правосуддя [3, 212]. Прихильниками цього підходу є М. Полянський, М. Строгович, О. Мельніков та ін.

В адміністративно-правовій доктрині пропонуються й інші підходи до розуміння адміністративного процесу. Наприклад, В. Тимощук виділяє низку таких концепцій:

- деліктна або юрисдикційно-деліктна (передбачає охоплення відносин щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення / та застосування заходів адміністративного примусу);

- юрисдикційна (передбачає охоплення відносин щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення / та адміністративне судочинство);

- судочинна (стосується лише адміністративного судочинства);

- адміністративно-юстиційна (передбачає охоплення відносин щодо розгляду скарг в адміністративному порядку та адміністративне судочинство);

- управлінська (охоплює всю діяльність органів публічної адміністрації);

- позитивно-управлінська (охоплює діяльність органів публічної адміністрації, за винятком відносин щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення);

- широка (включає всі відносини щодо застосування адміністративно-правових норм будь-якими суб’єктами / а також застосування в низці випадків матеріальних норм інших галузей права) [2, 34].

О. Миколенко пропонує відмовитись від поняття «адміністративний процес» як об’єднуючого поняття (навколо якого слід будувати відповідне утворення у системі права України), безпосередньо визначаючи основним поняття, що здатне консолідувати розглянуті наукові підходи, саме поняття «адміністративна процедура» [6, 25].

О. Бандурка та М. Тищенко визначають адміністративний процес як «вид юридичного процесу, який регламентує порядок розгляду та розв’язання конкретних адміністративних справ; як діяльність, що ґрунтується на нормах адміністративного процесуального права, виконавчих органів держави, їх посадових осіб, а також інших уповноважених на те суб’єктів щодо реалізації норм матеріального адміністративного права, а в низці випадків – і матеріальних норм інших галузей права» [7, 12].

Отже, ми бачимо, що поняття «адміністративний процес», незважаючи на активне його використання в адміністративній науці та практиці, досі чіткого й однозначного визначення не має і потребує уточнення його змістовного наповнення.

Разом з тим, підсумовуючи вищенаведені точки зору щодо визначення поняття та сутності адміністративного процесу, слід зазначити, що ми схиляємось до підходу, який виклали О. Бандурка та М. Тищенко, оскільки визначення адміністративного процесу в їхньому розумінні є найширшим і охоплює весь зміст цього поняття.

Література:

1. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.

2. Тимощук В. П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення : монографія / В. П. Тимощук. – К.: Конус-Ю, 2010. – 296 с.

3. Адміністративне право України : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Коломоєць Т. О. та ін.]; за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 574 с.

4. Адміністративне право України: Академічний курс : підручник : у 2 т. / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004– . – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – 584 с.

5. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / автор-упорядник В. П. Тимошук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.

6. Миколенко О. І. Місце адміністративного процедурного права в системі юридичних знань та системі права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» // О. І. Миколенко. – Запоріжжя, 2011. – 40 с.

7. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підруч. [для вищих навч. закл.] / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2002. – 288 с.