Обставини, що виключають злочинність діяння:

необхідна оборона, затримання особи,що вчинила злочин

Жданова А.А., студентка

Науковий керівник:

Шеховцова Л.І., к.ю.н., доцент

Запорізький національний університет

На нашу думку, на сучасному етапі побудови Української державності, особлива увага повинна приділятися пріоритету прав людини. Одним із таких положень, що спрямовані на забезпечення прав людини є закріпленні в Кримінальному Кодексі України обставини, що виключають злочинність діяння. Відмежування злочинної поведінки від незлочинної – фундаментальна проблема кримінально-правового регулювання, вирішення якої можливе за умови встановлення заборони на вчинення тих чи інших суспільно небезпечних діянь, а також виключення злочинності за вчинене за певних обставин діяння, яке за інших рівних умов повинно бути караним [2; с.31].

Зазначеня питання досліджували у своїх працях І.О. Рощина, Н. Лісова, С.О. Загороднюк, Ю.В. Александров, П.П. Андрушко, М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.О. Глушков, та ін. [1].

Дослідники наголошують, за деяких обставин діяння за своїми зовнішніми рисами, особливо за заподіяною шкодою, схожі на злочинні, проте насправді не є суспільно небезпечними й протиправними, а навіть - суспільно корисними. Такі діяння передбачені розділом VIII Загальної частини Кримінального Кодексу України як обставини, що виключають злочинність діяння [2, с. 31].

Діяння, передбачені окремим розділом Кримінального Кодексу України, виступають ефективним засобом попередження суспільно небезпечної поведінки й, особливо, її злочинних проявів, оскільки вони дисципліновано діють на тих громадян, які здатні порушити суспільні відносини. Такі діяння спрямовані на виховання людей у дусі нетерпимості до проявів злочинної поведінки, формують свідомість громадського обов’язку й моральні якості кожного громадянина [2; с.32].

Обставини, які виключають злочинність діяння, – це передбачені КК та іншими нормативно- правовими актами зовнішньо подібні зі злочинами суспільно корисні (соціально прийнятні) та правомірні вчинки, що виключають підставу кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну правоохоронюваним інтересам [3, с.137].

Аніщук В.В виділяє наступні ознаки обставин, що виключають злочинність діяння:

1) свідомий і вольовий характер діяння; 2) подібність діяння із злочином за об’єктивними ознаками; 3) регламентованість кримінальним законом; 4) відсутність суспільної небезпеки діяння (суспільна корисність або допустимість); 5) відсутність протиправності діяння (правомірність); 6) як наслідок - виключення кримінальної відповідальності [4, с. 498].

Розглянемо деякі з обставин, що виключають злочинність діяння більш детально.

Однією з найпоширеніших обставин, що виключає злочинність діяння є необхідна оборона.

Посягання при необхідній обороні має відповідати умовам:

1) посягання повинно бути суспільно небезпечним;

2) посягання повинно бути наявним, тобто заподіює шкоду або створює безпосередню загрозу заподіяння шкоди [5; с.155].

Захист при необхідній обороні також повинен відповідати трьом умовам:

1) захисні дії здійснюються стосовно прав і законних інтересів особи, суспільства або держави.

2) захист здійснюється шляхом заподіяння шкоди особі, що посягає;

3) захист повинен відповідати характеру і ступеню суспільної небезпечності посягання [5, с.156].

На нашу думку, надаючи громадянам право на необхідну оборону, закон має на увазі лише такі випадки захисту, за яких громадянин змушений негайно заподіяти шкоду посягаючому, з тим, щоб відвернути або припинити його посягання, тобто ефективно здійснити захист. Моментом початку посягання є вчинення активної протиправної дії, тобто коли посягання вже розпочалося, а не коли воно ще не є розпочатим чи навпроти закінченим.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається вчинення особою умисного вбивства або тяжкого тілесного ушкодження.

Розглянемо випадок, коли суд визнає особу винною за перевищення меж необхідної оборони в разі вчиненення нею умисного вбивства, так як це було зумовлено потребою негайно відвернути посягання на його життя з боку потерпілого.

Так, у справі К. судова колегія у кримінальних справах ВСУ встановила, що потерпілий М. у стані алкогольного сп'яніння, приїхав увечері до К. додому з безпідставною претензією з приводу побиття за кілька місяців до того його племінника. Конфлікт продовжився біля клубу, де з ініціативи К. й почалася бійка між ним і його братом, з одного боку, та між М. і братом останнього — з іншого. Після закінчення бійки, уже в приміщенні клубу, М., вибравши момент, коли К. заправляв у чоботи штани, сильно вдарив його ногою в обличчя. У відповідь той ударив М. ножем у груди і вбив його. Судова колегія Верховного Суду України визнала, що К. діяв у стані необхідної оборони, хоча і перевищив її межі [6].

Наступний випадок з судової практики наводить приклад, коли особа вважає, що вона спричинила тяжкі тілесні ушкодження іншій особі ненавмисно, але суд враховуючі обставини вчиненого злочину, приходить до висновку, що особа все ж таки вчинила злочин навмисно.

Так, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у 2013 році розглядав справу, під час якої встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , в період часу з 18:00 годин до 19:00 годин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у гаражі АДРЕСА_2, де також знаходився його рідний брат ОСОБА_5 Під час знаходження у гаражі між двома братами виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_5 узяв зі столу скляну пляшку і розбив ії, в свою чергу ОСОБА_4 узяв ніж, який знаходився на столі і в той момент, коли ОСОБА_5 втратив рівновагу і почав падати, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс йому декілька ударів ножем в область спини, чим завдав наступні тяжкі тілесні ушкодження. Після отриманих ушкоджень ОСОБА_5 вийшов з гаражу на вулицю, де й помер.

Обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що його дії кваліфіковані неправильно, оскільки він не мав наміру вбити чи спричинити тяжкі тілесні ушкодження.

Суд враховуючи, що обвинувачений спричинив ушкодження, застосовуючи ніж, спричинив два удари потерпілому в спину, ззаду наперед, приходить до висновку, що ОСОБА_4 спричинив тяжкі ушкодження навмисно [7].

Іншою обставиною, що визнана як обставина, що виключає злочинність діяння Кримінальним кодексом України є затримання особи, що вчинила злочин.

Правомірним затриманням буде вважатися, коли насильницькі дії, спрямовані на обмеження волі злочинця для доставлення його до відповідних органів влади, були:

- Вимушено викликані необхідністю затримання;

- Відповідали небезпечності вчиненого посягання й обставинам затримання злочинця.

Наведемо приклад, коли затримання невинного розглядається за правилами фактичної помилки через те, що затриманий випадково з’явився на місці вчинення вбивства.

Наприклад, особа випадково виявилася на місці злочину – вбивства, у якому не брала ніякої участі, а сторонній громадянин, що не бачив самої події, прийняв його за злочинця та затримав його. Оскільки той, хто насправді скоїв злочин, встиг сховатися до їхньої появи. У цьому випадку кримінально-правове затримання невинного повинне розглядатися за правилами фактичної помилки.

Особа, яка помилково затримала невинну особу, не підлягає кримінальній відповідальності, за умов, якщо обставини давали достатні підстави вважати, що затримується злочинець. В цьому разі особа не буде притягатися до кримінальної відповідальності.

С.В. Познишев писав: «Правомірно затриманою може бути тільки особа, яку застали під час скоєння злочину, на місці злочину чи негайно після його вчинення. Необхідно запобігти зловживанню цим правом і помилкам, що можуть відчутно обмежити свободу громадян. Пам’ять людей не є точною. Тільки коли затримання проводиться на місці злочину чи, у крайньому випадку, безпосередньо після його скоєння, можна розраховувати, що помилки і зловживання будуть рідкі. Інтереси цивільної свободи і кримінального правосуддя повинні бути погоджені» [8].

З урахуванням вказаних ознак, поняття «обставина, що виключає злочинність діяння» потрібно розуміти, як єдність умов, передбачених у нормі Кримінального кодексу України, за наявності яких діяння, ззовні схоже з ознаками злочину, визнається правомірним через відсутність суспільної небезпеки та протиправності, у зв’язку з чим кримінальна відповідальність особи виключається.

Отже, на основі проаналізованого, зробимо висновок, що аналіз обставин, що виключають злочинність діяння та прикладів судової практики є дуже важливим, оскільки в житті можуть траплятися різні ситуації, коли необхідним може бути застосування необхідної оборони, чи вчинення дій по затриманню злочинця. В такому випадку головним є правильна кваліфікація обставин справи. Будь-яка обставина, яка віднесена чи буде віднесена до інституту обставин, що виключають злочинність діяння, має відповідати цьому визначенню.

Література:

1. Примаченко В.Ф."Затримання особи, яка вчинила злочин, як обставина, що виключає злочинність діяння". [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://inter.criminology.onua.edu.ua/?p=2030.

2. Загороднюк С. О. Щодо поняття та характеристики обставин, що виключають злочинність діяння / С. О. Загороднюк // Південноукраїнський правничий часопис . - 2013. - № 4. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pupch_2013_4_14.pdf.

3. Баулін Ю.В. Обставини, що виключають злочинність діяння/ Ю.В Баулін// Вісник Асоціації кримінального права України. – 2014.- № 1(2). – с.133-148.

4. Аніщук В.В. Обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та юридична природа./ В.В. Аніщук// Держава і право. - № 48. – с.493-498. Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/34417/10-An%D1%96swuk.pdf?sequence=1.

5. Рощина І.О., Гудзь С.Д. Необхідна оборона як обставина, що виключає злочинність діяння: національний та міжнародний аспекти/ І.О. Рощина, С.Д. Гудзь// Юридичний вісник. - 3(28). – 2013. – с.153-159.

6. Науково-практичний коментар. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://radnuk.info/komentar/kruminal/zagal-chact/279-roz8/4332--36--.html.

7. Вирок Ялтинського міського суду. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30515398.

8. Білинська C.Г.Кримінально-правова природа затримання особи, що вчинила злочин, як обставини, що виключає злочинність діяння. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.disslib.org/kryminalno-pravova-pryroda-zatrymannja-osoby-.