Правові основи заочного розгляду справи

Одним із головних принципів цивільного процесу є змагальність [1]. Положення щодо заочного розгляду цивільних справ не є новим у науці цивільного процесу. Цей інститут існував з 1924 року, а ось у 1960 році його було ліквідовано. Відновлення інституту заочного рішення в цивільному процесі України зумовлене необхідністю закріплення додаткових гарантій реалізації принципу змагальності сторін цивільно-правового спору, підвищення рівня відповідальності сторони за свої дії (бездіяльність) в процесі, а також необхідністю попередження тяганини та зловживання процесуальними правами з боку відповідача.

Окремі аспекти запровадження заочного розгляду цивільних справ аналізували Я.П. Зейкан, С.М. Коссак, Д.Д. Луспеник, С.Я. Фурса, П.І. Шевчук, О. Штефан, С.В. Щербак [2, c. 3].

На сьогоднішній день у світовій юстиції існують дві основні концепції заочного провадження:

а) вважається, що відповідач, який не з'явився в судове засідання або ухиляється від участі в процесі, визнав пред'явлений йому позов. Презюмоване визнання позову з боку відповідача звільняє позивача від необхідності подання доказів у справі (англо-американський цивільний процес);

б) неявка відповідача не розглядається як визнання ним пред'явленого позову і не надає позивачеві ніяких додаткових процесуальних прав. Позивач у цьому випадку не звільняється від обов'язку подання доказів по пред'явленому позову, а суд - від обов'язку розгляду цих доказів і перевірки обґрунтованості заявлених вимог. Дана концепція виходить з припущення, що неявка відповідача в суд могла бути викликана або незнанням відповідача про пред'явлений позов, або обставинами, які перешкодили його явці в суд (французьке цивільне судочинство) [3].

Інститут заочного розгляду справи можливе лише у цивільному процесі. Дане питання регламентується главою 8 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка називається «Заочний розгляд справи».

Заочний розгляд справи можливе у випадку неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними. Хоча суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, ЦПК України ст. 224 встановив безпосередній вплив позиції позивача щодо даного питання «якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи»[1].

Варто розуміти, що у разу участі кількох відповідачів у справі заочний розгляд справи можливий лише тоді, коли вони всі не з’являються у судове засідання. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Сутність заочного рішення, як вказують юристи – практики полягає у тому, аби захистити добросовісного відповідача, також такий розгляд справи певним чином вберігає суддів від апеляційного оскарження, адже ЦПК України передбачений особливий оскарження даного рішення.

Що стосується процесуального порядку заочного розгляду справи, то суд, як і в будь яких інших подібних випадках постановляє ухвалу. Також розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Відповідно до ст. 227 того ж Кодексу відповідачам, які не з’явилися до судового засідання, надсилається копія заочного рішення рекомендованим листом з повідомленням не пізніш як за п’ять днів з дня його оголошення [3].

Варто звертати увагу на той факт, що перегляд заочного рішення здійснюється в особливому порядку. Відповідач спочатку повинен подати заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції, який його прийняв, і лише потім подавати апеляційну скаргу на зазначене рішення, інакше апеляційна скарга буде повернута судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії [1].

Відповідно до ст. 230 цього Кодексу, прийнявши належним чином оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає його копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження [1].

Виходячи з норм ст. 231 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, повідомлених належним чином про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю постановою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому ЦПК України. В цьому випадку строк, протягом якого розглядалася заява, не включається у строк, відведений на апеляційне оскарження рішення. Іншими словами, виключно у разі, коли заява про перегляд заочного рішення була залишена без задоволення, у відповідача з’являється право на подання апеляційної скарги на таке рішення [1].

Отже, необхідно звернути увагу на те, що заочне рішення може ухвалюватися лише у справах позовного провадження. Особливості заочного розгляду справ полягають, передусім, у тому, що у дослідженні обставин справи бере участь лише позивач. Таким чином, при розгляді справи фактично відсутня змагальність сторін.

Також, якщо керуватися узагальненнями Верховного суду України зазначено, що суд повинен роз'яснити позивачеві його право на розгляд справи в порядку заочного провадження [4].

Література:

1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

2. Навроцька Ю.В. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України : автореф. на здобуття наук ступеня кандид. юридич. наук. 12.00.03 / Львівському національному університеті імені Івана Франка. - Львів, 2008. – 20 с.

3. Поняття і значення заочного розгляду справи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mego.info/матеріал/поняття-і-значення-заочного-розгляду-справи

4. Офіційний веб-сайт Головного територіального управління юстиції у хмельницькій області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://justice-km.gov.ua/?dep=page&dep_up=1303&dep_cur=1317