Экономические науки/1.Банки и банковская система

к.е.н., доцент Сьомченко В.В., Білостоцький О.С.

Запорізький національний університет, Україна

ДИНАМІКА ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ДОМОГОСПОДАРСТВАМИ У ПРОЦЕСІ ЇХ РОЗВИТКУ

 

Сьогодні швидкий розвиток кредитної сфери виступає як один з головних важелів забезпечення розвитку економіки України. Вдосконалення системи кредитування домогосподарств на цей час є досить актуальним питанням, адже за допомогою кредитування особистих господарств, збільшується їх роль на кредитному ринку, і , як наслідок, зростає їх вплив на національну економіку.

На сьогоднішній день домогосподарства відіграють важливу роль в економіці країни. Вони є основними споживачами на ринку товарів та послуг. Дослідження особливостей формування ресурсної бази домогосподарств, можливостей залучення ними кредитних ресурсів має важливе значення для загальної оцінки ефективності функціонування фінансової системи та аналізу рівня добробуту населення [1].

Кредитування для домогосподарств виступає як ефективний інструмент для підвищення життєвого рівня та для вдосконалення стандартів життя населення. Кредитування домогосподарств для банку – це перш за все не тільки додаткові прибутки, а й можливість розширення та вдосконалення кредитних послуг, покращення техніки кредитування та роботи з індивідуальними клієнтами.

 

Таблиця 1

Цільове призначення кредитування домогосподарств, станом на 1 квітня 2013-2015рр. (млн. грн.) [2]

Рік

Споживчі кредити

На придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості

Інші кредити

Всього

2013

127302

56878

4226

188406

2014

147650

60412

4903

212965

2015

147993

96875

4512

249381

Виходячи з даних таблиці 1, можна сказати, що найпріорітетнішим напрямом кредитування домогосподарств є кредити на споживчі цілі, обсяги яких характеризуються стрімким зростання протягом останніх років, яке відбувалося навіть в умовах фінансової нестабільності, коли банки змінювали умови надання позик майже щомісяця. Сума наданих кредитів на придбання та реконструкцію нерухомості збільшились на 39997 млн. грн., кредити на інші цілі, не дивлячись на значний підйом в 2014 році та спад в 2015 році, збільшились у порівнянні з 2013 на 286 млн. грн.

Фінансова нестабільність вплинула на політику більшості українських банків у сфері кредитування. Важливим моментом кредитування домогосподарств є страхування ризиків їх неповернення. При страхуванні ризику непогашення кредитів використовують: страхування застави (заставленого майна), страхування життя і працездатності позичальника, страхування споживчих кредитів та ін..

Найбільш поширеним зараз є страхування застави для фізичних осіб, страхування автотранспорту (каско і викрадення) при купівлі автомобіля в кредит, та страхування нерухомості (житлової, нежитлової).

Отже, можна сказати, що загальний обсяг кредитування домогосподарств зростає, про що свідчить позитивна динаміка кредитування особистих господарств у розрізі цільового їх призначення; найбільш пріоритетною сферою кредитування домогосподарств є споживчі кредити. На нашу думку, комерційним банкам України необхідно провести комплекс заходів, щодо залучення більшої кількості домогосподарств до кредитування через підвищення ступеню довіри їх до банків, також важливим кроком є створення системи гнучких процентних ставок за користування кредитними ресурсами, що дозволить підвищити попит на такий специфічний товар, як кредитні ресурси, що в свою чергу позитивно вплине на економіку країни в цілому. Ризики неповернення кредитів страхуються за допомогою страхування застави.

Література

1.        Головко Т.С., Пахненко О. М. Кредитування як джерела формування ресурсної бази домогосподарств [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=75087

2.        Сайт НБУ [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/

3.        Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків. – Тернопіль: Економічна думка & Карт-бланш, 2002. – 570 c.

4.        Юрій С.І. Фінанси домогосподарств: теоретичні підходи до трактування сутності [Текст]:  / С. І. Юрій, Т. О. Кізима // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 3–10.