Погребна А.В.

Національний університет харчових технологій

Поняття глобальної (міжнародної) логістики та причини її розвитку

Будь-яке підприємство, яке успішно розвивається, в якості стратегічної перспективи визначає вихід на зовнішні ринки, особливо в епоху глобалізації світової економіки. Конкурентних переваг при здійсненні міжнародних операцій можна досягти, сформувавши ефективну логістичну систему. В цих умовах все більш популярним стає термін “глобальна (міжнародна) логістика”. Глобальна логістика є особливою областю логістики, яка охоплює логістичну діяльність підприємств та організацій, що виконується ними на міжнародному рівні.

Дослідженню сутності глобальної логістики та особливостям її розвитку присвячено чимало праць зарубіжних та вітчизняних вчених: Розвитку глобальної логістики присвячені праці таких учених, як: Д. Бауерсокс і Д. Клос, Д. Лонг, Є.В. Крикавський, Б. Сербін, В. Сергєєв, А. Гаджинський, М. Цісельскі, Е. Голембська, Д. Кемпни, Й. Вітковські, Е. Янтон-Дроздовска, Р. Шульц, Д. Вуд, А. Барон, П. Мерфі, Д. Вордлоу та ін. Проте, недостатньо розкритою залишається проблема впливу світових ТНК на вітчизняну економіку [1].

Глобальну логістику можна визначити як науку про управління потоками (матеріальними, інформаційними, сервісними та ін.), що перетинають національні кордони. З практичної точки зору, глобальна логістика – це процес управління відповідними потоками. Смирнов І.Г. визначає глобальну логістику як знання з організації та управління системою товарно-інформаційних фінансових потоків міжнародної фірми. Глобальна логістика, на думку В. Сергєєва, орієнтована на створення на міжнародному рівні стійких макрологістичних систем і таким чином передбачає високий рівень глобального логістичного менеджменту. Отже, достатньою умовою глобальної логістичної діяльності є перетинання ланцюготом поставок (логістичним потоком) національного кордону [2].

Для більш повного розуміння поняття “глобальна логістика” розглянемо таблицю 1, в якій подано декілька видів логістики і їх визначення.

Таблиця 1

Сфера інтересів для кожного виду (розподілу) логістики згідно з загальновизнаною класифікацією

№ п/п	Вид (розділ) логістики	Сфера інтересів
1.	Мікрологістика	Окреслює логістичні процеси (постачання, виробництво, пакування, складування, транспортування, збут) в межах окремого підприємства.
2.	Мезологістика	Займається логістичними процесами в межах окремої галузі (сектору) економіки.
3.	Макрологістика	Займається логістичними процесами в межах національного господарства.
4.	Єврологістика	Вивчає логістичні процеси у Європейському економічному просторі.
5.	Глобальна логістика	Вивчає логістичні процеси у цілому світі.

Джерело: Складено автором на основі [1].

Проаналізуємо глобальне логістичне середовище:

– митниця (customs) – ефективність проходження митних процедур;

– інфраструктура (infrastructure) – якість логістичної (транспортної та інформаційної) інфраструктури;

– відвантаження (international shipments) – складність експортних відвантажень;

– компетентність (logistics competence) – рівень компетентності персоналу місцевого ринку логістичних послуг;

– контроль (tracking & tracing) – здатність відстежувати постачання;

– своєчасність (timeliness) – обов'язковість і надійність місцевих контрагентів [3].

Серед основних причин розвитку глобальної логістики можна виділити такі [1]:

1) значне підвищення вартості транспортних послуг. Транспорт перестав вважатися стабільним чинником бізнесу – у проблемах логістики, пов'язаних із транспортом, потрібно було здійснювати менеджмент вищого рівня, причому одночасно як на рівні поточних операцій, так і на рівні політики;

2) досягнення ефективності виробництва максимального рівня. Стало важко забезпечувати додаткову економію коштів, оскільки прибуток формувався у виробництві. Але фізичний розподіл і логістика були фактично недослідженими сферами з т.з. прибутковості й ефективності;

3) фундаментальні зміни у філософії управління товарно-матеріальними запасами;

4) істотне розширення асортименту товарів – кількість одиниць обліку запасів зростала за експонентним законом, що значно ускладнювало ефективне управління запасами;

5) революційні зміни у сфері інформаційних систем і технологій сприяли здійсненню логістичного підходу, побудованого на безлічі облікових елементів і оперуючого великими обсягами даних;

6) поширення використання комп'ютерів у сфері бізнесу – у багатьох фірм з'явилася можливість систематично вивчати якість сервісу, що їм надають постачальники;

7) громадськість звернула увагу на проблеми забруднення довкілля і повторного використання відходів (рециклінг). Ці проблеми пов'язані з логістикою, оскільки йдеться про екологічно чисті пакувальні матеріали і про створення каналів повернення відходів для переробки;

8) поява нових роздрібних мереж і торговельних фірм масового продажу з дуже складними логістичними системами (окрім центрів масової торгівлі, з'явилися також мережі великих спеціалізованих магазинів).

Література:

1) Васильців Н.М. Передумови та тенденції розвитку глобальної логістики / Н.М. Васильців // Вісник Національного університету Львівська політехніка. – 2010. – № 669. – С. 264-274.

2) Тюріна Н.М. Логістика: навч. посіб. / Тюріна Н.М., Гой І.В., Бабій І.В. / Центр учбової літератури. – Київ. – 2015. – с.326.

3) Антонюк І.Б. Глобальне логістичне середовище в 21 столітті. Електронний ресурс. Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/SR/article/viewFile/4700/4817