Педагогические науки/3. Методические основы воспитательного процесса

Бітко С.М.

Національний технічний університет України «КПІ»

Впровадження «щоденника самоконтролю» - як системи формування здорового способу життя  на заняттях з фізичного виховання.

Анотація: Запропонована і апробована система «Щоденника самоконтролю» розглядається по перше як валеологічна система, розвитку мотивації до самостійної роботи по покращенню власного фізичного здоров’я. «Щоденник самоконтролю» по друге, дозволяє спочатку під керівництвом викладача, потім самостійно оцінювати, контролювати, власний фізичний стан студентів що займаються фізичним вихованням в НТУУ КПІ. Запропонований «Щоденник самоконтролю» необхідний компонент свідомого ставлення до свого здоров’я, розуміння стану здоров’я як процесу, яким можна управляти. Результати впровадження «Щоденника самоконтролю» свідчать, що використання такої системи статистично достовірно і наглядно дозволяє фізичний стан студена, особливості адаптації до фізичних навантажень та відновлення. Індивідуально розробляти стратегію мотивації до покращення фізичного здоров’я.

Abstract: The proposed and tested system of "self Diary" is considered as the first of valeological system of motivation to work independently to improve their own physical health. "Diary of self-control" and second, allowing first under the guidance of a teacher, then independently assess, control their own physical condition of students involved in physical education NTU KPI. The proposed "Diary of self-control" necessary component conscientious attitude to their health, the health of understanding as a process that can be managed. The results of implementation of "self Diary" show that use of the system significantly and clearly allows physical condition icy, especially the adaptation to physical stress and recovery. Individual motivation to develop strategies to improve physical health.

 

Ключові слова: контроль, управління, функціональний стан, фізичне виховання, щоденник самоконтролю, студенти.

Вступ: В урбанізованому суспільстві все більше значення набуває самостійний, свідомий та регулярний контроль як за функціональним станом, так і здоров’ям людини в цілому і фізичного здоровя зокрема. Сучасні підходи до оцінки функціонального стану сомато-сенсорної системи, яка забезпечує виконання спеціальної рухової функції, характерної для конкретного типу м’язової діяльності, вимагають використання достатньо інформативних функціональних критеріїв [1;3]. Під час діагностики функціонального стану людей, які проходять обстеження, більшість науковців обмежується лише описом типів відхилення стану здоров’я та не займаються пошуком закономірностей, зв’язків, що обумовлюють ці відхилення [5; 6; 10]. Діагностика функціонального стану людини, яка займається фізичним вихованням культурою чи спортом, частіше ґрунтується на закономірностей реакцій на навантаження серцево – судинної системи [4; 6; 7].

Робота виконана за планом НДР Національного технічного університету України «КПІ».

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Щоденник самоконтролю (ЩС) як метод моніторингу здоров’я та функціонального стану вивчається в спеціалізованих закладах фізичної культури при викладанні валеології []. Багато людей інших спеціальностей з цим методом контролю не знайомі.

ЩС впроваджено в навчальний процес в багатьох Вузах як України так і закордоном. На території ближнього зарубіжжя нараховується більше ніж 53 вузи де опубліковані та впроваджені в навчальний процес ЩС (серед них Гродненський державний університет, державний університет Казахстану (Астана)). Запропоновані в літературних джерелах щоденники самоконтролю відрізняються значною варіабельністю застосованих методів та методик.

Деякі автори в ЩС пропонують вказувати хвороби, інші - жалоби на певні симптоми або признаки хворобливості [3,7,8]. Деякі науковці вважають за необхідне включати в щоденник показники якості тренування, спортивні досягнення, свої відчуття під час тренування (до 18 показників після кожного тренування) [2,4,9]. Таке об’ємне заповнення щоденника після навчально-тренувальних занять, коли студент втомився та поспішає на інші заняття, ми вважаємо не доцільним та практично не виконуваним. Такого типу щоденник, як правило, веде тренер або лікар професійної команди.

Спостерігається певна відмінність в складових ЩС. В деяких ЩС дослідники більше уваги приділяють антропометричним, деякі психологічним показникам, це залежить від направленості досліджень та завдань. Тому постає впровадження та обґрунтування щоденника самоконтролю, який базується на простих, інформативних методиках і дозволить як під контролем викладача так і самочтійно здійснювати контроль та управління фізичним станом студентів.

Визначення мети та завдань дослідження:

Мета – оцінити ефективність «Щоденнику самоконтролю», впровадженого в НТУУ  «КПІ».

Завдання :

1. Оцінити доцільність використання методик оцінки стану здоров’я в «Щоденнику самоконтролю».

2. Оцінити вплив ЩС на формування мотивації у студентів до здорового способу життя.

Результати дослідження

Організація досліджень:

Дослідження проводилися за планом НДР кафедри фізичного виховання НТУУ «КПІ».

В дослідженнях брали участь 436 студентів 1 та 2 курсу НТУУ «КПІ», які займаються складно-координаційними та силовими видами рухової активності та спорту. Студенти за сформованими групами проходили дослідження по кожному з блоків методик кожного дня занять. 

 

Складовими щоденника запропонованого нами є:

1.                        Анкетні та антропометричні данні.

2.                        Показники пульсу (ЧСС) зранку в стані спокою, на початку заняття  з фізичного виховання та в кінці заняття.

3.                        Показники тестів з визначення фізичного розвитку.

4.                        Самопочуття на початку та в кінці навчального заняття.

5.                        Методичні вказівки Допоміжні матеріали для самостійного розрахунку динаміки.

6.                        Містить авторські методики оцінки якості відновлення ЧСС після навантаження (модифікація проби Мартине).

Дослідження фізіологічних процесів в серцево-судинній системі представлені пролонгованими вимірюваними частоти пульсу студентів до занять руховою активністю і після стандартної  розминки в швидкому темпі.

Дослідження проводилися за такими методиками:

1. За методикою Мартине (аналіз часу відновлення пульсу після стандартного навантаження;

2. Відносне самопочуття до та після заняття

3. Динаміка пульсу вранці ( основний обмін), на початку та в кінці заняття  - за місяць, семестр, учбовий рік.

4. Динаміка показників фізичних тестів (присідання, підтягування, віджимання, прес ) та інші рекомендовані до визначення фізичного стану студентів МІНВУЗ УКРАЇНИ.

5. Спеціальні тести по видам спорту.

Особливістю комплексної системи, розробленої в ході наших досліджень, є її спрямованість на виявлення ступеня впливу фізичних навантажень на технічні, фізичні, вольові якості студента. У зв'язку з цим система контролю включала в себе елементи раннього виявлення стану перетренованості та недовідновлення, елементи «зациклення» на певних технічних і тактичних станах у окремих студентів.

Результати дослідження.

Завдання дослідження :

1.                   перевірити модель щоденника самоконтролю для самостійного контролю за станом здоров’я (резервними можливостями організму) на заняттях з фізичного виховання (ЩС);

2.                   перевірити інформативність основних показникивконтролю за функціональним станом (резервними можливостями організму);

3.                   перевірити дієвість впровадження (ЩС) для самостійного контролю функціонального стану студента;

Методи дослідження:

Теоретичні (аналіз та синтез, узагальнення, конкретизація, системний підхід, порівняння);

Практичні дослідження . Одним із дієвих засобів контролю за функціональним станом є щоденник самоконтролю (ЩС). В нашому розумінні щоденник самоконтролю – система контролю за рівнем функціональних резервів організму, здебільше за його простими показниками, які людина може виміряти самостійно. Щоденник самоконтролю як гносеологічно випливає з назви – це система контролю за визначеними показниками здоров’я або функціонального стану з подальшим їх аналізом.

Щоденник самоконтролю, згідно з нашими дослідженнями, повинен базуватися на результатах, які його власник отримує власноруч та на результатах, які отримують фахівці в лабораторних умовах (тобто на двох методичних підходах). Перший - власник щоденника (студент) здійснює пролонгований контроль за функціональним станом за допомогою простих загальнодоступних приладів та методик (сантиметр, секундомір, ваги, ростомір, прилад АТ та інші), які дозволяють досить об’єктивно спостерігати за станом здоров’я. Другий – лабораторний (пролонгований) за допомогою загально розповсюджених методик та методів – функціональних проб, АТ та ЕКГ моні торування, психофізіологічного тестування, та інших.

Проводячи попередні дослідження та аналізуючи данні літератури ми дійшли висновку що ЩС як система пролонгованого контролю повинен включати три блоки показників:

·         перший блок - антропометричні показники та паспортні дані – зріст, вага, вік, стать, можливо, додатково ще й показник ЖЕЛ;

·         другий блок, включає : ЧСС у стані спокою зранку після сну, ЧСС на початку заняття з фізичного виховання, ЧСС в кінці заняття з фізичного виховання, самопочуття на початку та в кінці заняття.

·         третій блок включає прості функціональні проби, які може провести сам студент під керівництвом викладача. Це проби Генча, Шульца, Ромберга . Такі проби доцільно проводити раз в 1-2 тижні, з подальшим аналізом результатів.

Аналізуючи доцільність внесення певних показників, слід зазначити,

що:

·         ЧСС спокою вранці (ЧСС0) – це показник, який показує рівень (інтенсивність) роботи серця для забезпечення «основного обміну», тобто дихання, підтримання температури тіла, кровообігу (ЧСС0 як базовий показник дає основу для порівняння реакції ЧСС при навантаженнях різного типу та при відновленні);

·         ЧСС на початку заняття з фізичного виховання (ЧСС1), в нашому розумінні, - це сума показників основного обміні та обміну на виконання рухової (м’язової) активності.

·         ЧСС в кінці заняття (ЧСС2), в деякій мірі, інтегрально відображає вплив певного заняття фізичним вихованням на метаболізм студента, також цей показник відображає варіабельність змін функціонального стану студентів при впливі однакових навантажень (врахування цього показника дозволить застосовувати індивідуальний підхід при побудові навчального процесу).

Дійсно, як вказують більшість авторів, ЧСС э одним з інтегральних показників рухової активності [7]. Навіть просте віднімання ЧСС0 від ЧСС1, на думку багатьох авторів [3] може характеризувати приріст метаболізму для забезпечення руху.

ЧСС0 є необхідним для вивчення реакції на стандартне навантаження, як фізичне (проба на дозоване навантаження), так і гіпоксичне (проба Генче). В загально педагогічному ракурсі врахування ЧСС на початку кожного заняття з фізичного виховання, та його приріст в порівнянні з базовим дозволяє розробити методичні рекомендації для вдосконалення функціональних резервів студентів різного рівня фізичного розвитку.

Психофізіологічні тести виконується на програмно – апаратному комплексі «Діагност-1». ( Розробник Макаренко Н.В.)

Складаються з:

a)       простої зорово-моторної реакції;

b)       складної зорово-моторної реакції:

c)       визначення показників рухливості основних нервових процесів;

d)       визначення сили нервових процесів;

e)       визначення рівня функціональної рухливості нервових процесів шляхом пред’явлення навантаження зростаючої складності;

f)        дослідження реакції на рухомий об’єкт;

g)       теппінг - теста.

Після виконання завдання на екрані монітора висвічуються результати виконання тесту у вигляді: М – середнє значення латентного періоду ПЗМР; σ – середньоквадратичне відхилення ; m – помилка середнього; Cv – коефіцієнт варіації ; Ош. – кількість помилок і ММР – середнє значення моторної реакції; σ – середньоквадратичне відхилення ; m – помилка середнього; Cv – коефіцієнт варіації ; Ош. – кількість помилок.

 

Результати дослідження.

Результати впровадження ЩС Дозволили внести деякі зміни в самому щоденнику та методики його проведення. По перше оцінка результатів тесту Мартине, свідчить о недоцільності його застосування щотижня. Зміни у відновленні при дворазових заняттях фізичним вихованням незначні. По друге порівняння ЧСС у студентів доцільно проводити у % відносно середнього вранішнього пульсу виміряного протягом попереднього місяця. Порівняння значення пульсу в % дозволяє оцінити їх зміни як при різних вихідних пульсах у однієї людини так і порівняти у груп студентів.

Рис.1. Гістограма змін статистичних показників серцевого ритму до після навантажень.

 

Вивчення групових психофізіологічних характеристик (таб.1) ПЗМР і СЗМР показали їх високу точність і відтворюваність P > 0.05 в кожному конкретному випадку, що можна пояснити базовим рівнем цих реакцій і адекватністю методології. Індивідуальні характеристики мають досить виражені групові рівні, що в свою чергу може відображати багаторічний тип рухової активності і адаптацію до певних умов життя. Результати досліджень дозволяють відзначити більш високу ступінь кореляції між ПЗМР і СЗМР з видів рухової активності, що в свою чергу відображає ступінь адаптації центральної ланки регуляції до домінуючого типу рухової активності. Вивчення кореляційних зв'язків між простими і складними реакціями не має лінійної залежності і свідчить про більшу варіабельність взаємозв'язків сенсомоторної і лімбічної областей кори мозку, в свою чергу це може вказувати на неоднорідність шляхів, якими передаються впливи з лімбічної в сенсомоторну область (2,4).

Аналіз комплексу показників відображує функціональну рухливість нервових процесів (ЗУФРС і РФРд), свідчить про достовірну між групову відмінність цих показників. Значне і в багатьох випадках достовірне збільшення РФПд свідчить про специфічну характерну для даного виду спорту зміну почуття часу і швидкості перемикань в моторних відділах ЦНС. Значний приріст УФПд у основної групи, можна пояснити характером рухової активності. Оцінка цих результатів досліджень дозволяє виявити ряд значимих взаємозв'язків між характеристиками рухливості нервових процесів і типом рухової активності студентів.

Таблиця 1. Групові психофізіологічні показники по різним типам рухової активності.

Рівень здоров’я ( за медичними показниками)

ПОКАЗНИКИ

ПЗМР

(мсек.)

СЗМР

(мсек.)

РФРс

(сек-1)

РФРд

(сек-1)

РДО

( мм)

СНП

( у.е.)

М±м

Спецмедгрупа

273±36

437±49

47±5,7

58±6,7

1338±105

31±5

Підготовча

217±24

386±31

33±4,4

46±5,8

978±99

26±3

Основна

212±20

327±38

67±4,5

71±5,1

842±68

19±2

 

 

На нашу думку ЩС повинен входити в систему освіти як метод контролю за власним рівнем здоров’я всіх духовно освічених людей тим більше майбутніх спеціалістів технічних спеціальностей. Використання ЩС буле сприяти регулярному контролю, аналізу та корекції рівня свого функціонального стану ( здоров’я) кожним студентом.

 

 

Висновки:

Запропонована система контролю та управління функціональним станом організму студентів на заняттях з фізичного виховання дозволяє вирішувати такі задачі:

·         виховання свідомого ставлення до власного здоров’я та потреби його покращення засобами фізичної культури;

·         здійснення індивідуального моніторингу здоров’я;

·         гармонізації режиму рухової активності та режиму навантаження;

·         формування рекомендацій для вибору виду спорта.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1.                    Amnesia Following Operetion on the temporal lobes.. Brenda Milner in Amnesia:Clinical, Psychological and Medicolegal Aspects. Edited by C.W.Whitty and O.L.Zangwill.Butterworths,1966

2.                    Aphasia. A.R. Danasimo “New England journal of medicine”, Vol.326, no. 8, pages 531-539; fabruary 20, 1992

3.                    Ахутин В.М., Зингерман А.М., Кислицин М.М. Меницкий Д.Н. Комплексная оценка функционального состояния человека-оператора в системах управления. В кн..” Проблемы космической биологии“ М:, Наука, 1977, с.234-244.

4.                    Баевский Р.М. Физиологические методы в космонавтике. М:. НАУКА, 1965 , с.236-242.

5.                    Батуев А.С. Высшие интегративные системы мезга Л; Наука 1981, с.137- 142,.193- 204

6.                    Битко С.Н., Цирульников А.В. Особенности психофизиологического состояния высококвалифицированных спортсменов различных типов двигательной активности. Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі (матеріали симпозіуму) Стор. 11. Черкаси 2003 р.

7.                    Г.В.Коробейников, С.М. Бітко, Л.Д. Сакаль, Г.В. Росоха, І.В. Кулініч Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану висококваліфікованих спортсменів. Збірник наукових праць “Актуальні проблеми фізичної культури і спорту ” - К 2003с.59

8.                    Карла Дж. Шатц . Развивающийся мозг. В мире науки № 11-12 1992 с. 23-32

9.                    Кеннеди Д. Торможение в зрительных системах. В кн. “ Восприятие “ М; Мир 1974, с.159-168.

10.                 Макаренко М.В. Методика проведення обстежень та оцінки індивідуальних нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини. Фізіологічний журнал Том 45 Випуск 4 Сторінки 125-131 - Фізіологічний журнал, 1999

11.                                    Макаренко Н.В. Время сложной сенсомоторной реакции выбора у лиц с различной функциональной подвижностью нервных процессов // Журн. высш. нервн. деят. - 1989г. - 39, вып. 5. - С. 813-818.

12.                 Меерсон Ф.З. Адаптация, деадаптация и недостаточность сердца. -М.: Медицина, 1978. -с.339.

13.                 Мищенко В.С. и др. Оценка перспективности спортсменов на основе физиологических критериев. // Отбор, контроль и прогнозирование в спортивной подготовке. - К., 1990.-С.74-96.

14.                 Ткачук В.Г., Хаджинов В.А. Адаптация двигательной сенсорной системы борцов различной квалификации

15.                 Фарбер Д.А. О специфичности так называемых неспецифических зрительных вызванных потенциалов. В кн.” Основные проблемы электроэнцефалографии головного мозга “. М; Наука 1974, с. 222 – 235.

 

 

ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ И КОНТРОЛЯ РЕЗЕРВНЫМИ ВОЗМОЖНОСТЯМИ СТУДЕНТОВ В УСЛОВИЯХ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА ПО ФИЗИЧЕСКОМУ ВОСПИТАНИЮ

Битко С. Н., Бойко А.Л.

Национальный технический университет Украины «КПИ»

Аннотация: рассмотрена проблема управления и контроля резервными возможностями студентов в условиях учебного процесса студентов по физическому воспитанию. Цель работы - разработка дневник самоконтроля как системы контроля и управления функциональным состоянием организма студентов на занятиях физическим воспитанием. Представленная система управления и контроля позволяет воспитывать у студентов осознанное отношение к своему здоровью, его улучшению средствами физической культуры, осуществлять индивидуальный мониторинг здоровья...

Ключевые слова: контроль, управление, функциональное состояние, физическое воспитание, дневник самоконтроля, студенты.

 

 

FEATURES OF FORMATION OF MANAGEMENT AND CONTROL RESERVE POSSIBILITIES OF STUDENS IN EDUCATIONAL PROCESS ON PHYSICAL EDUCATION

Bitko S.N, Boyko A.L/

National Technical University of Ukraine "KPI"

Abstract: The problem of management and control of spare capacity of students in the learning process of students in physical education. Purpose - to develop diabetes diary as a monitoring and control system functional state of an organism of students in the classroom physical education. This system allows you to manage and control educate students conscious attitude towards their health, improve it by means of physical culture, to carry out an individual health monitoring ...

Keywords: control, management, functional status, physical education, diabetes diary, students.