Ачкан Віталій Валентинович

к.п.н., доцент, Бердянський державний педагогічний університет

Григор’єва Наталя Анатоліївна

викладач ВСП “Бердянський коледж ТДАТУ”

КОМПОНЕНТИ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ МАЙБУТНІХ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Відповідно до “Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року”, “Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності” сучасний етап розвитку національної освіти характеризується тим, що освіта має бути інноваційною i сприяти формуванню особистості, здатної до сприйняття змін упродовж життя, яка може застосовувати набуті знання в практичній діяльності. Це повною мірою стосується підготовки молодших спеціалістів економічного профілю, яка здійснюється у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Однією із провідних фундаментальних дисциплін навчального плану підготовки цих фахівців є математика, яка з одного боку має сприяти розвитку в них професійних інтересів, з іншого – забезпечувати міцне, усвідомлене засвоєння дисциплін професійно-практичної частини, створення умов для формування широкого кола професійно значущих компетентностей студентів.

В останні роки активізувались дослідження з педагогічної інноватики. Серед учених, які проводили дослідження у цьому напрямі необхідно відзначити К. Ангеловскі, М.В. Артюшину, Л.В. Буркову, І.В. Гавриш, Л.І. Даниленко, І.М. Дичківську, К.В. Завалко. Окремі аспекти використання інноваційних технологій у процесі навчання математики розглянуті у роботах І.А. Волощук, Ю.В. Триуса, Д.І. Юнусової та ін. У той же час питання використання інноваційних прийомів, методів та технологій у процесі навчання математики у ВНЗ I-II рівнів акредитації досліджені недостатньо.

До компонентів інноваційного майбутніх математики майбутніх молодших спеціалістів економічного профілю, вважаємо за доцільне віднести:

– використання прикладних задач;

– використання проектної технології;

– використання інноваційних інформаційних технологій (хмарних сервісів, педагогічних програмних засобів).

Зупинимось на кожному із цих компонентів детальніше. Кожен студент повинен уміти формувати економічну задачу у математичних термінах та знаходити шляхи розв’язання отриманої моделі [1, С. 3]. Формуванню цих умінь сприяє використання у процесі навчання математики прикладних задач. Наприклад, студентів доцільно підвести через прикладні задачі до самостійного формування поняття похідної. Студентам пропонується відповісти на наступні питання. В якому напрямі зміниться доход держави при збільшенні податків або при введенні імпортних мит? Збільшиться або зменшиться виручка фірми при підвищенні ціни на її продукцію? У якій пропорції додаткове обладнання може замінити скорочених працівників? Для відповіді на подібні запитання використовуються методи диференціального числення. Розглянемо задачу про продуктивність праці. Нехай функція відображає кількість виробленої продукції за час t. Потрібно знайти продуктивність праці в момент За період часу від до кількість виробленої продукції зміниться від значеннядо значення тоді середня продуктивність праці за цей період часу . Продуктивність праці в момент часу можна визначити як граничне значення середньої продуктивності за період часу від до при , тобто

Аналіз педагогічної теорії і практики показує, що використання методу проектів у процесі навчання математики має певну специфіку. Це, насамперед, пов’язане з подоланням стереотипних уявлень про математику, як про систему правил, теорем і формул, де тільки дотримання відомих алгоритмів призведе до очікуваного результату, тому при організації проектної діяльності студентів їх треба знайомити із завданнями нестандартного характеру, що демонструють непридатність алгоритмічних підходів для розв’язування проблемних ситуацій. Крім того, викладач має заздалегідь визначати доцільні тематичні межі реалізації методу проектів, передбачати їх пов’язаність із профілем навчання та форми презентації отриманих результатів. У процесі підготовки майбутніх молодших спеціалістів економічного профілю доцільно використовувати індивідуальні (наприклад, “Геометричні форми споживацької тари”, ‘Розрахункові задачі з використанням грошового мультиплікатора”) та колективні проекти (наприклад, “Економіка в задачах математики: регіональний аспект”).

Щодо використання хмарних технологій, то у процесі навчання математики майбутніх молодших спеціалістів економічного профілю доцільно використовувати такі різновиди хмарних технологій, як: web-додатки для навчання, бібліотеки, медіа теки, ресурси для спільної роботи, засоби для проведення відео конференцій, он-лайн сервіси для навчального процесу, спілкування, тестування. Наприклад, хмарна платформа Microsoft Live@edu дозволяє працювати зі студентами через електронну поштову скриньку, має сервіс для проведення веб-конференцій з можливістю відеозв’язку, віртуальну дошку зі спільним доступом до робочого столу; надає можливості для створення та підтримки власного веб-сайту.

Використання запропонованих компонентів інноваційного навчання дозволяє урізноманітнити навчальний процес, надає можливість продемонструвати взаємозв’язок досліджуваних математичних об’єктів, понять, явищ з майбутньою професією, зацікавити студентів вищою математикою, сприяє розвитку в них творчих здібностей, креативності, здібностей до аналізу, конструювання та прогнозування.

Література

1. Програма для аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації з економічних спеціальностей. Вища математика. Укладач: Криворученко Я.С., викладач ВП НУБіП України «Немішаєвський агротехнічний коледж», 2011.