Бондар О.Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ВПЛИВ ТЕОРІЇ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Індивідуалізація навчання має на увазі врахування інтелектуальних здібностей та потенціальних можливостей тих, хто навчається. Саме тому навчальний процес необхідно побудувати таким чином, щоб розвинути індивідуальні можливості кожного та ефективно використовувати їх. У своїй книзі «Структура розуму» психолог Гарвардського університету Говард Гарднер висловив думку про те, що існує сім основних видів інтелекту, а не тільки вербальний та математичний, які традиційно враховуються в стандартних тестах IQ. Поступово Гарднер розвинув свою гіпотезу у теорію множинного інтелекту, в якій виокремив вісім видів інтелекту: логіко-математичний, вербально-лінгвістичний, візуально-просторовий, кінестетичний, музично-ритмічний, міжособистісний, внутрішньо особистісний та природничий.

Як зазначає Говард Гарднер, вербально-лінгвістичний інтелект відповідає за здатність висловлювати думки рідною або іноземною мовами за допомогою синтаксису та фонології, в той час коли такі види інтелекту як логіко-математичний та міжособистісний відповідають за семантичне та прагматичне наповнення. Студенти з розвиненим візуально-просторовим інтелектом демонструють гарні результати у виконанні невербальних завдань, але вербальні завдання викликають у них труднощі. Тож саме для них буде ефективним використання візуального конспектування, а саме складання інтелект-карт.

В основі концепції інтелект-карт лежать уявлення про принципи роботи мозку людини: асоціативне (нелінійне) мислення, візуалізація розумових образів, цілісне сприйняття. Для стимулювання асоціативного мислення застосовуються особливі «радіанні» діаграми, що являють собою дерево ідей. Побудова карток починається з центрального образу. Центральний образ – це завдання, яке необхідно розв’язати; ідея, яка потребує розвитку; проект, який необхідно виконати; інформація, яку треба запам’ятати. Центральний образ – це «стовбур» дерева, від якого розходяться гілки рішень. Від двох до десяти гілок цього дерева відповідають основним, базовим ідеям, що асоціативно пов’язані з центральним образом. Від них відходять другорядні ідеї-асоціації, а від другорядних «виростають» асоціації більш низького рівня тощо. Таким чином, у картці реалізуються асоціативність та ієрархічність мислення – від загального до конкретного. Важливою особливістю таких карток є їхня насиченість візуальними образами та ефектами. При підготовці інтелект-карток активно використовується колір, шрифт, малюнки, умовні позначки та абревіатури. Існують різні способи застосування інтелект-карт у навчальному процесі:
1.Запам'ятовування нових слів. Цей спосіб набагато ефективніший ніж спосіб карток, коли на одній стороні пишеться слово, а на іншій - переклад, тому що багато англійських слів мають кілька значень, а також можуть бути різними частинами мови.

2. Розвиток мовленнєвих навичок. За допомогою дієслів та інших фраз, таких як «відомий як …, необхідний для…, залежить від…, є результатом…, поділяється на … тощо» студенти вчаться зв’язувати окремі блоки картки у речення.
3. Вивчення граматики. За допомогою карти можна уявити будь-яке граматичне правило або конструкцію. При цьому всі винятки, особливі випадки, а також приклади застосування можна виділити в окремі гілки і

Зробити на них акцент.
4. Складання приміток (note-taking). Нотатки можна робити під час прослуховування лекцій, читання текстів або вивчення будь-якого матеріалу (статей, книг, підручників) і т. д. Наприклад, видання "Cambridge Preparation for the TOEFL Test" рекомендує робити нотатки під час проходження секції Listening методом інтелект-карток.

5. Перевірка та оцінювання знань. Завдяки тому, наскільки опрацьованою та гармонічною буде картка, створена студентами, можна оцінити, наскільки добре вони володіють основними поняттями теми, виділяють ключові питання теми та зв’язують їх між собою.

6. Складання плану занять. За допомогою даної технології можна скласти план своїх дій з вивчення англійської на цілий рік, місяць, тиждень або день. Можна зробити картку зі списком справ.

Ознайомившись з технікою побудови інтелект-карток більш докладно, можна знайти ще безліч способів, як їх застосувати у вивченні іноземної мови. Це може бути підготовка до іспитів, складання плану твору або есе, виявлення слабких місць в граматиці, пояснення та обговорення словника та багато іншого. Після закінчення роботи над карткою слід повернутися до неї через деякий час. Така робота з карткою дозволяє подивитися на неї по-новому: побачити допущені помилки та пропуски, виправити або доповнити її новою інформацією. Крім того, це дозволить краще запам’ятати інформацію на картці та перемістити її з короткострокової у довгострокову пам'ять. Таким чином, інтелект-карти - це природний продукт діяльності нашого мозку. Складаючи такі карти, ми графічно висловлюємо процес нашого мислення. Тому цей метод може знайти застосування в будь-якій сфері людського життя, де потрібно вдосконалювати інтелектуальний потенціал особистості, а особливо при оволодінні іноземною мовою. Інтелект-карти – це ефективний інструмент структурування та аналізу інформації. Вони дозволяють прискорити процес вивчення навчальних матеріалів та підвищити ступінь запам’ятовування інформації. Насамкінець слід зазначити, що побудова навчального процесу з урахуванням теорії множинного інтелекту може значно підвищити його ефективність.