Левченко І.В.

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут»

Лінгводидактичний потенціал двостороннього перекладу

Cучасна лінгводидактика ґрунтується на принципах комунікативного навчання іноземних мов, метою якого, є формування в учнів уміння використовувати мову як засіб міжкультурної комунікації.

Переклад за визначенням є процесом трансформації змісту мовного фрагмента (пропозиції, абзацу, тексту) з однієї мови на іншу. Розуміння визначається рівнем володіння мовою, в той час як перекладацьке вміння – це особлива діяльність, що вимагає крім знання мови, спеціальної теоретичної підготовки та практичних навичок, придбаних в результаті тривалих тренувань [1].

Переклад на заняттях з іноземної мови у ВНЗ займає значне місце. При цьому, можна не тільки навчити студентів навичкам перекладу як самостійного вмінню, але і використовувати переклад як засіб навчання мови (презентація нової лексики та грамматичного матеріалу, підбір лексичних відповідностей в двох мовах, способи перекладу окремих граматичних структур і т.д.), а також для перевірки розуміння прочитаного або прослуханого тексту.

Переклад відрізняється від інших видів мовленнєвої діяльності не тільки тим, що він поєднує аудіювання і говоріння або читання і письмо, а й тим, що він здійснюється в умовах двомовності. Використання лексики іноземної мови в різних формах мовленнєвої діяльності породжує потребу студентів активізувати знання [1].

Двосторонній переклад озброює студентів активними мовними знаннями, що абсолютно необхідні при перекладі з однієї мови на іншу [2]. Область застосування двостороннього перекладу досить широка. Це перш за все інтерв'ю, різні бесіди і зустрічі, офіційні переговори, прес-конференції і т.д. [2].

Двосторонній переклад можна використовувати як надійний засіб навчання різним аспектам мови. За допомогою двостороннього перекладу можна закріпити лексичні, фонетичні та граматичні навички. Двосторонній переклад можна використовувати в якості основного завдання для самостійної роботи студентів.

Такі завдання дозволяють студентам економити час, швидше засвоювати матеріал. Крім того, студенти вчаться аналізувати переклад і порівнювати використані мовні засоби. Дані завдання дозволяють викладачеві давати тексти і діалоги різного рівня складності, незалежно від пройденого матеріалу, що сприяє різноманітності використовуваних в навчальному процесі тим, що, в свою чергу, не тільки викликає інтерес у студентів до вивчення мови, а й розширює області їх знань.

Двосторонній переклад має свої специфічні особливості і труднощі, серед яких слід, перш за все, наголосити на необхідності запам'ятати або записати почуте на одній мові, а потім швидко перекласти на іншу мову. Виникає питання: чи слід перекладачеві вести записи під час двостороннього перекладу? Якщо так, то які основні принципи ведення запису? Досвід кращих перекладачів підтверджує доцільність ведення запису під час двостороннього перекладу. Процесс ведення запису абсолютно необхідний, якщо бесіда тривала і стосується важливих питань. При веденні запису слід широко користуватися скорописом рідною та іноземною мовами, а також елементами стенографії. Важливо також вміти користуватися під час запису скороченнями і різними умовними значками. Останні можуть бути вироблені лише в результаті регулярних тренувань за двосторонньою перекладу. Записувати слід тільки найголовніше, основні факти, а також цифри і дати, переклад яких вимагає особливої точності.

У процесі навчання перекладу і його використанні як засобу навчання іноземної мови відбувається систематичне накопичення кількісних факторів (знань, умінь), які поступово приведуть до якісного стрибка – сприйняття змісту тексту одночасно зі зоровим сприйняттям. Таким чином, викладач повинен знаходитися в стані постійного пошуку оптимальних методичних прийомів навчання іноземної мови за допомогою перекладу, дослідити шляхи і способи «нарощування» тих кількісних факторів, які забезпечать довгоочікуваний якісний стрибок. У зв'язку з цим найважливішим завданням є розширення словникового запасу учнів, тобто формування реального і потенційного словників, а також розвиток здогадки.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Фрадкин, М.Ш. Двусторонний перевод [Текст]: пособие по английскому языку для институтов и факультетов иностранных языков / М.Ш. Фрадкин. – М.: Изд-во «Высшая школа», 1964. – 194 c.

2. Серова Т.С. Эмотивно-эмпатийный компонент иноязычного делового общения в сфере бизнеса // Роль университетов в международной интеграции регионов: Материалы Междунар. науч.-практ. конф. Тюмень: Тюмен. гос. ун-т, 2006. С. 163–165.