Викладач
Макухіна С. В.
Херсонський державний
аграрний університет
Структурно-семантичні
особливості термінів та їх переклад
З розширенням
міжнародних взаємин вивчення іноземної мови як мови спеціальної набуває
фахового термінологічного спрямування, однією з ознак якого є термінологічна
двомовність. Терміни різних галузей знань
утворюють в українській та іноземній мовах свої системи з внутрішньою
впорядкованістю компонентів. Знайти оптимальну відповідність цих
систем – важливе завдання сучасної філологічної
науки, орієнтованої на якісне викладання іноземних мов. Термін – це слово
або словосполучення, яке служить для вираження поняття або назв предметів і
прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах. Термін
як слово спеціальної сфери пізнання відображає результати досвіду і
практичної діяльності людини, фіксує професійно-наукові знання про властивості
об’єкта, що детермінується. Через дефініцію термін розкриває суттєві ознаки і
виражає спеціальне поняття у спеціальній сфері.
Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичні, лексико-семантичні та лексико-граматичні.
1) Лексичні прийоми перекладу термінів.
Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування.Транскодування – це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу(наприклад, laser – лазер).Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу – калькуванню – передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів. Наприклад: a standard key-combination – стандартна комбінація клавіш, формат рози вітрів – wind rose format.Також переклад термінів можливий шляхом опису значення. Такий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках. Наприклад: Today we are all members of many global “non-place” communities – сьогодні ми всі є членами багатьох глобальних спільнот, що не прив’язані до якоїсь певної території.
2) Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу
До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.Конкретизація – процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту.
to explore – досліджувати місцевість (порівн. to explore the environment)
to investigate – досліджувати ринок (порівн. to investigate the market)
При перекладі термінів також можливим є застосування
прийому генералізації. Генералізація
вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища
за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу.
Існують
також і деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів, а саме коли значення того чи іншого терміну для української
мови являється новим. В такому випадку можна скористатися прийомом експлікації.
Експлікація – коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення. Наприклад термін localized filter“ треба перекласти, як “фільтр, який працює в рамках
кожної точки”. Компресія – більш компактне викладення думок завдяки випущенню
зайвих елементів та позамовного контексту. Наприклад: перехід від одного виду зношення до
другого – wear transition. Інверсія – це зворотній порядок слів, для привернення уваги до
конкретних елементів. Наприклад: spring-engaged piston – поршень, притиснутий(до дисків) пружинами.
Отже, переклад термінів – дуже відповідальна задача
для перекладача. Не дивлячись на розширення зв’язків між народами на планеті,
використання все більш ефективних засобів комунікації і пов’язане з цим
взаєморозуміння культур, перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова
розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені
культурно-історичні реалії, з’являються нові реалії, які ще не мають
еквівалентів на момент перекладу на інші мови.
Але і попри цього перекладачеві
доводиться перекладати матеріали, що містять і такі термінологічні особливості,
з якими він не знайомий.
Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об’єму його фонових
знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що
може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це,
перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними
енциклопедичними довідниками.
Література: