Студент Безверха Д. І., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Мова реклами як рушія економіки

Розкрито тему розвитку реклами в сучасному суспільстві, проаналiзовано основні вимоги до реклами, а також рейтинг ефективностi впливу на споживача рекламної продукції, що поширюється через найбільш впливові заcоби масової інформації, як рушія економіки.

Ключові слова: реклама, товар , послуга ,ЗМІ, вартість.

Актуальність дослідження означеної теми пов'язана зі стрімким розвитком ринкових відносин в Україні, невід'ємною частиною яких є реклама. Оскільки реклама в нашій країні з'явилася порівняно недавно, отже є дуже багато питань, що пов'язані з нею, і тому ця тема є зараз надзвичайно актуальною й обговорюваною.У розвинених країнах тема реклами є також актуальною, та є низка запитань, на які досі немає однозначних відповідей. Ось, наприклад, чи розтрачують фірми громадські ресурси даремно, коли рекламують свої вироби для їх диференціації та збільшення попиту на них, або чи є реклама є ефективним способом забезпечення інформацією.

Останні дослідження і публікації. Ключові аспекти ролі реклами в житті людини, її формуванні тісно пов'язані з такими іменами, як Луція Анней Сенека, Марк Порцій Катон (Стародавній світ). Рекламу як явище досліджують багато науковців у різних сферах: у економіці (Л. Вежель, О. Романов), праві, соціології та психології (Н. Бутенко), мистецтві (Н. Бабурина, В. Шевченко). Передумови виникнення та розвиток реклами аналізують В. Ученова, Н. Старих, Є. Ромат.

Мета дослідження – проаналізувати візуальні об’єкти зовнішньої реклами та систематизувати її види, типии; з'ясувати ефективість впливу на

споживача рекламної продукції, що поширюється через найбільш впливові заcоби масової інформації, як рушія економіки.

Виклад основного матеріалу. Реклама– це засіб поширення інформації і переконання людей, які створюють уяву про продукт, викликають довіру до нього та бажання купити цей продукт. Реклама, як відомо, рушій торгівлі. Вона допомагає дізнатися про нові товари і послуги, зорієнтуватися в безмежному морі виробництва і споживання. Та реклама не лише інформує. Фахівці стверджують, що це – могутній засіб впливу на людину і маніпуляції нею. Реклама здатна формувати і змінювати світогляд і поведінку людей. Саме тому науковці нині так ретельно вивчають це явище. Щоправда, з різною метою: одні – щоби захистити людину від її негативного впливу, інші, навпаки, щоби навчитися якомога краще на неї впливати і керувати нею.

За умов насичення ринку однорідними за якістю і доступними за ціною товарами та послугами не власне пропозиція товарів і послуг, не їхні обсяг та якість, а форма, технологія пропозиції, тобто реклама стала вирішальним фактором залучення мас до процесу споживання. Загалом нові споживчі технології, орієнтовані на перетворення процесу придбання товарів і користування послугами на особливе заняття (швидке вирішення комплексного завдання, вид спорту або дозвілля), виникли ще півстоліття тому.

Однак для нашої країни це ще відносно нова практика і тому власне сам процес споживання багатьма розглядається як інноваційна діяльність у сфері повсякденного життя. Адже у споживання вкладаються не лише гроші, але й вільний час, бо воно передбачає не одномоментний акт, а певну діяльність. Ця діяльність пов’язана не тільки з економічним вибором способів використання обмежених ресурсів, вона постає також творчим процесом освоєння речі [1].

Реклама як потенційно необмежене джерело соціального досвіду, як важливий агент соціалізації спрямовує поведінку людей, штучно стимулюючи чи обмежуючи їх потреби. Є фраза щодо реклами, яку приписують А. Сент-Екзюпері, сенс якої полягає в тому, що фабрика виробляє жувальну гумку для споживання людини, а реклама робить людину для споживання жувальної гумки. У цьому іронічному зауваженні дуже вдало віддзеркалена специфіка впливу реклами на свідомість, оскільки вона здатна змінити ставлення суб’єкта до об’єкта, а також емоційну, ціннісну значущість об’єкта без принципової трансформації індивідуальної свідомості. Взаємозв’язок індивідуальної повсякденної і суспільної свідомості відбувається через комунікацію, яка забезпечує двобічність соціокультурних зв’язків. А сучасне інформаційне суспільство постачає людство не лише сукупністю відомостей чи фактичною інформацією, воно реалізує модель наявної соціальної дійсності.

Як вже зазначалося вище, певні товари, певні моделі поведінки стають взірцем для наслідування, – придбання товарів розглядається індивідом як спосіб залучення до вищої соціальної групи. Споживча вартість товару «подвоюється» за рахунок престижної вартості. Споживання набирає тим самим престижного характеру, а престижне споживання водночас стає засобом відзначення належності до свого оточення. Рекламна комунікація наділяє певні товари престижем і легітимізує їх соціальний статус. І саме соціальний статус товарного знаку визначає, скільки коштує річ, а не її реальні властивості і не витрата праці. Функція запозичення статусу проявляється найбільш яскраво, коли в рекламуванні використовуються рекомендації знаних постатей. Це викликає не лише підвищення престижу товару у масовій свідомості, але й віддзеркалює престиж самої постаті.

Ефект реклами в соціумі не обмежується зміною споживацької поведінки людей та підвищенням попиту, рекламна комунікація постає засобом створення нових соціальних зв’язків та нових форм свідомості. І тут надзвичайно актуальним постає питання вбудови рекламного механізму динаміку соціокультурної сфери, адже її вплив на українське суспільство останніх 10-15 років просто безпрецедентний. Отже, одне з центральних місць у системі маркетингових комунікацій посідає реклама.

Деякі фахівці розглядають рекламу «як форму комунікації, що намагається перевести якості товарів і послуг , а також ідеї на мову нестатків і запитів споживача» [2]. У різних визначеннях відбивають різні підходи до складного і багатобічного поняття «реклама». Водночас можна виділити основні риси, характеристики реклами як одного з головних засобів маркетингових комунікацій. Найбільш важливими з них є такі [3]:

1. Неособистий характер. Комунікаційний сигнал надходить до потенційного покупця не особисто від продавця, а через різного роду посередників (засоби масової інформації, різноманітні рекламоносії).

2. Однобічна спрямованість рекламного звертання від продавця до покупця.

3. Невизначеність з погляду виміру ефекту реклами. Ця якість є логічним продовженням попередніх. Зворотний зв'язок у комунікації (а продавець, природно, очікує від покупця рішення про купівлю) носить ймовірностний і невизначений характер. Факт купівлі залежить від багатьох факторів, що не стосуються прямо реклами, що носять суб'єктивний характер і практично не піддаються формалізації. Наприклад, відмінна рекламна кампанія може збігтися в часі з браком партії випуску великої партії виробу, що рекламується. У результаті реклама тільки збільшить негативні наслідки браку.

4. Суспільний характер. Передбачається, що рекламований товар є законним і загальноприйнятим.

5. У рекламному оголошенні чітко визначено спонсора, рекламодавця, суб'єкта, за чий рахунок і від чийого імені здійснюється реклама.

6. Реклама не претендує на неупередженість. Загальноприйнято, що в рекламному зверненні основна увага приділяється перевагам рекламованого товару або фірми і можуть бути не згадані їхні недоліки.

7. Помітність і здатність до умовляння. Багаторазове повторення рекламних аргументів справляє психологічний вплив на споживача і підштовхує його до купівлі.

Висновки. Отже, для реалізації маркетингових цілей застосовують такі види реклами: інформаційна реклама застосовується переважно з метою створення попиту на етапі введення нового товару на ринок; переконлива реклама використовується на етапі збільшення випуску продукції з метою переконання споживачів у перевазі певної марки товару; нагадувальна реклама використовується на етапі зрілості для того, щоб змусити споживача згадати про товар; підкріплювальна реклама після купівлі запевняє покупців товару у правильності вибору; престижна реклама створює певний імідж фірми;

Економічна роль реклами реалізується в тім, що вона сприяє зростанню суспільного виробництва, обсягу капіталовкладень і числа робочих місць. Реклама також підтримує конкуренцію, розширює ринки збуту, сприяє прискоренню оборотності засобів, чим підвищує ефективність суспільного виробництва в цілому.

Література:

1. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз : монографія / В. М. Бебик. – К.,МАУП, 2005. – 440 с.

2. У пошуках теорії мультикультурних паблик рілейшнз / В. Королько // Соціол.: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 3. – С. 28-41.

3. Мендісабаль Л. В. Феномен пабліситі як фактор розвитку сучасних методів та технологій прийняття управлінських рішень / Л. Мендісабаль // Вісник УАДУ : Наук. журн. – 2000. –№4. – С. 303-307 .