Политология/ 7. Глобалистика

Пакліна Ю. С., Лютко Н.В.

Хмельницький національний університет

Причини воєн за мальтузіанською теорією

Війна — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їхніми збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя. Як правило, характеризується крайньою колективною агресією, руйнуваннями та високою смертністю. Саме тому зявилося ряд теорій які намагалися пояснити причини організованого насильства.

У більш ранні часи, коли війна була головним заняттям людей і коли заподіяне нею зменшення кількості населення було значних розмірів, законодавці вважали своїм обов'язком заохочувати всякими заходами розмноження населення; для цього вони намагалися зганьбити безшлюбність і безпліддя і, навпаки, оточити пошаною подружжя. Місцевості, спустошені війною, заселялися новими жителями, які призначалися для утворення нових армій, а швидкість, з якою проводилися набори, була причиною і засобом для нових спустошень. За панування таких законів важко передбачити кінець війнам [2, C. 8].

Від Томаса Мальтуса веде свій початок мальтузіанство - теорія народонаселення, яка стверджує, що всі лиха людства повинні бути приписані перенаселенню. Минуло більше 200 років після виходу у світ "Есе про закон народонаселення", а ідеї автора і тепер об'єкт палких дискусій. У книзі Т. Мальтус привів свої математичні розрахунки, суть яких зводилася до того, що чисельність людей на землі занадто велика і варто припиняти їхнє розмноження.

За мальтузіанською теорією причини воєн полягають в зростанні населення і нестачі ресурсів.

У теорії народонаселення йшлось про закон, який полягає у постійному прагненні, притаманному всім живим істотам, плодитися швидше, ніж це допускає кількість харчів, що є в їхньому розпорядженні.

Головне, що хотів показати вчений – це зростання населення в геометричній прогресії (подвоєння кожні 25 років), в той же час зростання засобів існування не може бути швидшим ніж в арифметичній прогресії.

Мальтус стверджував, що у всіх людських суспільствах існують природні перешкоди до розмноження населення, здатні утримати його кількість на рівні існуючих засобів існування. Вчений їх ділив на наступні групи:

· добровільні (відмова від шлюбу, вдівство, пізні бездітні шлюби, відмова від народжування дітей тощо);

· перешкоди, які скорочують населення, "в міру його надмірного зростання і є "перешкодами руйнівними" (важка праця, крайня злиденність, хвороби, епідемій, війни, голод).

У результаті цієї жорстокої політики слабкі, і ті, які відстають у боротьбі за виживання, були б знищені, і швидкий ріст населення став би збалансований. Ця, так звана політика "утиски бідних", фактично втілювалася в життя в Англії в XIX столітті. "Неминуча боротьба за виживання", вигадана Мальтусом наповнила стражданнями життя мільйонів англійців [1, C. 98].

Для обґрунтування своїх расистських планів нового світового порядку , влада дала нове життя теорії «скорочення населення» Мальтуса. Вона отримала нову назву теорії «золотого мільярда», ліберальна теорія давнього минулого стала неоліберальною.

При розробці теорії «золотого мільярда» члени Римського клубу черпали ідейний та натхнення в «Есе про принципи популяції». Виходячи з книги певна кількість людей має вмирати, щоб дати можливість жити краще іншим. Існування людства можливе лише завдяки стану цієї «перманентної війни».[1, C. 109-110].

Було висунуто ідею, головна суть якої полягає в тому, що зараз на Землі 7,3 млрд. людей, а навколишнє середовище може зберегтися тільки при населенні, що не перевищує 1 млрд. Крім того, за останні сотні років при зростанні населення в 4 рази навантаження на біосферу збільшилася в 100 разів. Завдання полягає в тому, щоб по можливості гуманно забрати ці зайві 5,4 млрд. Світовий уряд ставить завдання врятувати людство як ціле. Коли будуть ліквідовані надлишкові 6,3 млрд. населення Землі, виживуть люди, які належать до цивілізованого громадянського суспільства, і це краще, ніж загибель світової цивілізації через екологічні проблеми, пов'язані з перенаселенням планети [3, C. 15].

Все частіше концепцію «золотого мільярда», яка сьогодні домінує не тільки серед багатих людей Заходу, а й серед українців, називають расизмом в глобальному масштабі. Ще в 1875 році Мальтус вивів максимально можливу чисельність населення Землі. Він стверджував, що для підтримки комфортного рівня життя окремої людини населення планети має становити 1 млрд. 400 млн. Сучасні послідовники Мальтуса скоротили цю цифру до одного мільярда, назвавши його «золотим» [3, C. 18].

Прихильники мальтузіанської теорії вважають, що відносне зменшення кількості військових конфліктів в останні 50 років, особливо в країнах, що розвиваються, є наслідком того, що нові технології в сільському господарстві здатні прогодувати набагато більшу кількість народу; водночас доступність контрацептивних засобів призвела до істотного зниження народжуваності.

Література:

1. Лось В. Касссандра ХХ століття. До 25-річчя Римського клубу. / Лось В./ Вісник РАН № 9, 1994 – 96-110 с.

2. Мальтус Т. Досвід про закон народонаселення /Мальтус Т. - Видавництво Петрозаводськ. - К.:, 1993–8-17 с.

3. Сенченко Н. Серия: Четвертая мировая латентная война /Савченко Н., 2013.-5.– С.14-18.