Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

 

Студент ОКР спеціаліст Мрачковський О.М., студентка ОКР спеціаліст Собко О.Г., студентка ІV курсу Михайльова Ю.О., студентка ІV курсу Сулима Ю.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів та етиленпродуцентів на динаміку накопичення вуглеводів у рослин картоплі

 

Застосування ретардантів і етиленпродуцентів є одним із важливих напрямків сучасної фізіології і біохімії рослин [1]. Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних відносин у рослині через перебудову їх асиміляційного апарату, зміну габітусу, співвідношення мас органів, появу нових атрагувальних центрів [1].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. У бульбах картоплі містяться вуглеводи, білки, пектини, органічні кислоти, клітковина, вітаміни та мінеральні солі. Тому важливим є вивчення процесів перерозподілу різних форм азоту у картоплі за дії стимуляторів росту. [1].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна [2]. Загальний вміст цукрів та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [4]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”.

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту картоплі під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів у органах дослідних рослин (рис.).

Нами встановлено, що процесі вегетації відбувалося зниження вмісту суми цукрів у корінні в першій половині вегетації та зростання в кінці


Подпись: Вміст вуглеводів, % на суху речовину           Вміст вуглеводів, % на суху речовину


Подпись: Вміст вуглеводів, % на суху речовину           Вміст вуглеводів, % на суху речовину


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



вегетаційного періоду. В стеблах і листках вміст суми цукрів зростав до середині вегетаційного періоду і знижувався у кінці вегетації.

Найбільш швидке накопичення моно- й дисахаридів у стеблах і листках відбувалося за дії EW-250, а найбільш інтенсивний їх відтік до бульб спостерігався при застосуванні ССС-750

Аналіз динаміки накопичення цукрів у плодах свідчить за дії ретардантів відбувалося більш швидке їх накопичення протягом вегетаційного періоду переважно за рахунок редукуючи форм. Даний показник перевищував контроль на 5-7%.

Аналіз динаміки накопичення і перерозподілу крохмалю свідчить, що у стеблах і плодах вміст полісахариду протягом вегетації зростав, а у корінні і листках в першій половині вегетації знижувався, а у другій зростав. Високим вмістом полісахариду у корінні та листках відзначався EW-250 та дещо меншим ССС-750. Максимальні значення вмісту крохмалю зафіксовані у бульбах в кінці вегетаційного періоду у рослин оброблених ретардантами.

Такі зміни у процесах накопичення та перерозподілу вуглеводів за дії стимуляторів росту зумовлювали зростання середньої маси плоду. Зокрема за дії 2-ХЕФК даний показник становив 47,57±2,21 г, при обробці EW-250  – 78,35±3,32 г, а при застосуванні ССС-750 – 68,61±3,21 г. У контролі маса одного плоду становила 65,33±3,12 г.

 

Література

1.                 Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских / –Х.:Фолио, 2002.–254 с.

2.                 Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3.                 Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.

4.                 Прусакова Л. Д. Регуляторы роста растений / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова, В. Г. Головатый. – 1989. – С. 27-33.