Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студент ОКР спеціаліст Мрачковський О.М., студентка ОКР спеціаліст Собко О.Г., студентка ІV курсу Михайльова Ю.О., студентка ІV курсу Сулима Ю.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту на динаміку накопичення вуглеводів у рослин картоплі

Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних стимуляторів росту рослин [1].

Оскільки суть змін характеру донорно-акцепторних відносин полягає в перерозподілі потоків асимілятів між органами рослини, тому для розробки заходів екзогенної регуляції онтогенезу за допомогою регуляторів росту необхідно мати чітке уявлення про динаміку нагромадження і розподілу пластичних речовин у рослинному організмі.

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. У бульбах картоплі містяться вуглеводи, білки, пектини, органічні кислоти, клітковина, вітаміни та мінеральні солі. Тому важливим є вивчення процесів перерозподілу різних форм азоту у картоплі за дії стимуляторів росту. [1].

У 2013 р. дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту: 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Загальний вміст цукрів (моно- і дисахаридів) та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту картоплі під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів (рис.). Зокрема встановлено, що в

процесі вегетації відбувалося зниження вмісту суми цукрів у корінні в першій половині вегетації та зростання в кінці вегетаційного періоду. В стеблах і листках вміст суми цукрів зростав до середині вегетаційного періоду і знижувався у кінці вегетації.

Найбільш швидке накопичення моно- й дисахаридів у стеблах і листках та найбільш інтенсивний їх відтік до бульб спостерігався за дії ГК₃

Аналіз динаміки накопичення цукрів у плодах свідчить за дії стимуляторів 1-НОК та ГК₃ відбувалося більш швидке їх накопичення протягом вегетаційного періоду переважно за рахунок редукуючи форм. Даний показник перевищував контроль на 7-10%.

Аналіз динаміки накопичення і перерозподілу крохмалю свідчить, що у стеблах і плодах вміст полісахариду протягом вегетації зростав, а у корінні і листках в першій половині вегетації знижувався, а у другій зростав. Максимальні значення вмісту крохмалю зафіксовані у бульбах в кінці вегетаційного періоду у рослин оброблених стимуляторами росту.

Такі зміни у процесах накопичення та перерозподілу вуглеводів за дії стимуляторів росту зумовлювали зростання середньої маси плоду. Зокрема за дії 1-НОК даний показник становив 75,24±3,29 г, при обробці ГК₃  – 69,46±3,18 г, а при застосуванні 6-БАП – 68,61±3,21 г. У контролі маса одного плоду становила 59,44±2,47 г.

Література

1. Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских/–Х.:Фолио, 2002.–254 с.

2. Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

3. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.