Чиж О. Г.

Студентка 4 курсу

фінансового факультету ХНЕУ

НЕОБХІДНІСТЬ КРЕДИТУ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ

Анотація. Розглянуто необхідність кредиту у ринковій економіці. Проаналізовано зміст основних підходів до обґрунтування сутності кредиту як економічної категорії, у тому числі в контексті вираження довіри, як форми руху позичкового капіталу, в контексті реалізації його як форми суспільних відносин. Запропоновано тлумачення сутності кредиту.

Аннотация. Рассмотрена необходимость кредита в рыночной экономике. Проанализировано содержание основных подходов к обоснованию сущности кредита как экономической категории, в том числе в контексте выражения доверия, как формы движения ссудного капитала, в контексте реализации его как формы общественных отношений. Предложено толкование сущности кредита.

Annotation. The necessity of the loan in a market economy. A content analysis of the main approaches to the justification of the essence of the loan as an economic category, including in the context of the expression of trust, as a form of movement of loan capital, in the context of it as a form of social relations. Proposed interpretation of the essence of the loan.

Ключові слова: Кредит, сутність, необхідність кредиту, економічна категорія.

Постановка проблеми. Кредит належить до найважливіших категорій економічної науки. Одного разу виникнувши він постійно розширював сферу функціонування, ставав об’єктивною необхідністю, що виражає постійні зв’язки між учасниками виробничого процесу.

Незважаючи на кризові явища останніх років, що супроводжують діяльність фінансового сектора та поширюють свій негативний вплив на всю світову економіку, роль кредитних відносин як основи забезпечення неперервності відтворювального процесу залишається незмінно високою. З огляду на вищезазначене, виникає об’єктивна необхідність глибинного категоріального аналізу економічної сутності кредиту і кредитних відносин.

Аналіз основних публікацій. Дослідженню проблем економічної сутності кредиту та його необхідності присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних економістів, серед яких: М. Бунге, О. Василик, В. Геращенко, Т. Караченцев, Т. Ковальчук, О. Лаврушин, М. Мордвинов, А. Мороз, М. Савлук, М. Фрідмен та ін.

Однак попри глибоке теоретичне обґрунтування у багатьох роботах вітчизняних і зарубіжних науковців змісту категорії кредит невирішеними залишаються питання, пов’язані із розумінням сутності кредиту та його необхідності у ринковій економіці.

Мета статті. З огляду на зазначене, метою статті є дослідження сутності поняття кредиту та його необхідності.

Кредит виник безпосередньо з потреб виробництва внаслідок процесів обміну товарів. Виникнення кредиту поряд з виникненням грошей відноситься до найвизначніших відкриттів людства. Причини виникнення кредиту криються у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному, як власники, як юридично самостійні особи. Конкретною економічною основою, на якій проявляються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругообіг капіталу. Цей кругообіг безперервний. В його процесі виникають коливання наявності тимчасово вільних коштів і коливання гострої потреби в таких коштах. У зв'язку з тим, що строки надходження грошових коштів від реалізації продукції і строки їх витрат на виробничі потреби не збігаються, то у господарських суб'єктів певна частина коштів у певні періоди часу тимчасово вільна, а в інших — в цей час виникає гостра потреба в таких коштах. Так виникає можливість мобілізації тимчасово вільних коштів для надання їх у формі кредиту іншим суб'єктам господарювання [1, с.150].

В у мовах ринкової економіки кредит набуває загального характеру. Необхідність кредиту тісно пов’язана з особливостями кругообороту індивідуальних капіталів. Ще більшою мірою кредит необхідний для становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, впровадження нової техніки та технологій [2, с.140].

Значно більше дискусійних моментів та неузгоджених позицій має проблема з приводу трактування самої сутності кредиту, оскільки на сьогодні практично відсутнє певне єдине всеосяжне визначення цієї складної економічної категорії. Аналіз наукової літератури, присвяченої дослідженню даної проблематики, дозволяє видокремити найбільш значущі питання для дискусії, котра ведеться з приводу характерних, принципових ознак кредиту та сформулювати декілька основних підходів

до трактування його сутності. Зупинимося на розгляді цих підходів детальніше, що має стати основою теоретичного аналізу сутності кредиту.

Одним із найпоширеніших підходів, особливо у працях зарубіжних економістів, є розуміння кредиту як форми вираження довіри. Саме довіру розглядають автори як головну, іманентну ознаку кредиту, що пов’язано більшою мірою із лінгвістичною, аніж економічною оцінкою його змісту, адже термін “кредит” походить від латинських слів credo – вірю, credere – довіряти. У такому контексті, зокрема, німецький економіст Вільгельм Лексіс під кредитом розуміє “довіру, котрою користується особа, що взяла на себе зобов’язання майбутнього платежу, з боку особи, яка має право на цей платіж, тобто довіру, яку позикодавець виявляє до боржника” [3, с.5]. Такий підхід є досить поширеним у західній економічній літературі. Проте він має досить поверхневий характер і не може бути взятий за основу при визначенні

сутності кредиту. Це пов’язано із такими основними обставинами: по- перше, поняття кредиту і поняття довіри не співпадають, вони не тотожні, адже кредит не є видом довіри чи впевненості, котрі за своїм змістом є лише одними із багатьох елементів, що в сукупності утворюють кредитні відносини; по-друге, такий підхід сприяє спрощенню і примітивізації загального розуміння суті кредитних відносин, зводячи їх, наприклад, до “продажу або купівлі, що супроводжуються обіцянкою здійснити оплату пізніше” [4, с.85]; по-третє, довіра як одна із ознак кредитних відносин має цілком визначений прагматичний підтекст, адже вона ґрунтується на ретельному економічному підрахунку можливостей позичальника повернути кредит.

Б. С. Івасів наголошує, що кредит – це економічні відносини, що виникають між кредиторами і позичальниками з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення й оплати [5, с.268]. До тлумачення поняття кредиту не враховується дуже важлива характеристика кредиту, як строковість. Тому такий підхід не можна вважати прийнятним для оцінки суті кредиту. У праці Н. Ф. Самсонова, наприклад, кредит визначається як форма руху позичкового капіталу, тобто грошових коштів, відданих у позичку за певний процент за умови повернення і задоволення потреб позичальника [6, с.187]. Ще один підхід до розуміння сутності кредиту відображає його як певну форму суспільних відносин. Так, на думку М. І. Савлука, кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку із переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності [7, с.444]. Подібна позиція міститься і у праці Г. Н. Бєлоглазової: “Кредит як економічна категорія являє собою певний вид суспільних відносин, пов’язаних з рухом вартості на засадах повернення” [8, 185], а також у працях інших авторів [9, 262].

На думку М. М. Александрової і С. О. Маслової, кредит є об’єктивною вартісною категорією, складовою частиною товарно – грошових відносин, необхідність якого зумовлюється останніми [10, с.196]. Таке визначення сутності кредиту не розкриває повною мірою сутність ознаки кредиту. Також досить загальне трактування кредиту відображено у працях В. Д. Лагутіна. Він розглядає кредит як форму прояву кредитних відносин, форму руху позичкового капіталу [11, с.14]. За Т. Караченцовою [12, с.42], кредит доцільно розглядати в широкому та вузькому розумінні. В широкому розумінні – це сукупність економічних відносин, що виникають у процесі надання грошових і матеріальних коштів у тимчасове користування на умовах зворотності зі сплатою відсотка; а в вузькому – позика в грошовій чи товарній формі на умовах зворотності і платності. Загалом це найбільш привабливе тлумачення поняття кредиту, але не зовсім повне, тому що говориться про економічні відносини, але не зазначено між ким ці відносини відбуваються.

О. Канаєв розглядає кредит як економічний інститут [13, с.21] однак при цьому не розкриває його сутності. Ю. Є. Шенгер [14, с.5], який розумів кредит як економічну форму розвитку грошей у функції засобу платежу, тобто розглядався кредит лише як породження функції грошей як засобу платежу беручи за основу позицію К. Маркса: “естественный корень денег составляет функция денег как средство платежа” [15, с.137]. На думку М. М. Ямпольського, аналіз існуючих в економічній літературі визначень кредиту дозволяє зробити висновок про те, що більш досконаліше визначення як відношення, що пов’язані із поворотним наданням ресурсів і погашенням виникаючих у зв’язку з цим обов’язків [16, с.31]. Цінність іі полягає в тому, що охоплюється різновидність усіх видів кредитних відносин.

Таким чином, враховуючи різні підходи до тлумачення поняття кредиту, приходимо до логічного висновку. Під кредитом як економічною категорією слід розуміти економiчнi вiдносини, що виникають мiж кредитором і позичальником з приводу мобiлiзацiї тимчасово вiльних коштiв (або товарів) та використання їх на умовах повернення, строковостi й платностi. Проведені дослідження стосовно необхідності кредиту дають змогу зробити висновок про те що завдяки кредиту по – перше зменшується час на задоволення господарських та особистих потреб; по – друге кредит виступає як опора сучасної економіки, невід’ємний елемент економічного розвитку; по – третє кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику.

Отже, необхідність кредиту викликана існуванням товарно – грошових відносин. Його передумовою є наявність вільних коштів у суб’єктів економічних відносин та наявність поточних або майбутніх доходів у позичальників. Конкретні причини, що зумовлюють необхідність кредиту , - коливання потреби і обігових коштах суб’єктів ринку, а також виникнення потреби у створенні та відтворенні основного капіталу [2, с.141].

Завідувач кафедри: Журавльова І.В.

Науковий керівник: Литовченко О. Ю.

Студентка: Чиж О.Г.

Література:

1. Б. Г. Скоков, І. А. Краївська Гроші і кредит .Конспект лекцій, навчально-методичний матеріал для самостійної роботи та для практичних занять, завдання для контрольної роботи для студентів усіх форм навчання напрямків “Економіка і підприємництво” та “Менеджмент”.— Харків, ХНАМГ, 2009.— 244 с.

2. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навчальний посібник /За ред. Б. Л. Луціва. – 2- ге видання, пероб. – Тернопіль: Карт – бланш, 2000. – 225 с.

3. Лексис В. Кредит и банки: Пер. с нем. – М.: Перспектива, 1994. – 120 с.

4. Розенберг Дж. Словарь банковских терминов: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 360 с.

5. Гроші та кредит Підручник. – 3 – тє вид., переробл. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пудовкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 864 с.

6. Финансы, денежное обращение и кредит: Учебник / Под ред. проф. Н. Ф. Самсонова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 448 с.

7. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2006. – 744 с.

8. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. Г. Н. Белоглазовой. – М.: Юрайт-Издат, 2005. – 620 с.

9. Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник. – К.: Цент навчальної літератури, 2006. – 432 с.

10. Александрова М. М. Маслова С. О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навчально – методичний посібник. – 2 – ге вид., переробл. і доп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 336 с.

11. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Знання, КОО, 2000. – 215 с.

12. Караченцева Т. Теории кредита и его функциональная роль в экономике // Банковский вестник. – 2006. - № 31. – С. 41 – 46.

13. Чухно А. А. Природа сучасних грошей, кредиту та грошово – кредитної політики // Фінанси України. – 2007. - № 1. – С. 3 – 16.

14. Шенгер Ю. Е. Кредит и предприятие./ Шенгер Ю. Е. – М.: Финансы, 1973. – 165 с.

15. Маркс К. Капитал. / К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч.[ 2 – е изд]. Т. 23. – С.137.

16. Ямпольский М. М. О трактовках кредита / М. М. Ямпольский // Деньги и кредит. – 1999. - № 4. – С.31 – 33.