Грудецький .М.А. студент спеціальності "Фінанси і кредит", 5 курс

Бассова О.О., к. е. н.,Дос.каф.

Шляхи підвищення рівня ефективності управління активами металургійного підприємства

У статті розглянуто питання формування та використання активів металургійних підприємств України, обґрунтовано доцільність застосування основних принципів управління активами для підвищення ефективності діяльності.

Ключові слова: активи, управління, принципи, необоротні активи, оборотні активи, ефективність.

В статье рассмотрены вопросы формирования и использования активов металургійних предприятий Украины, обоснована целесообразность применения основных принципов управления активами для повышения эффективности деятельности.

Ключевые слова: активы, управление, принципы, необоротные активы, оборотные активы, эффективность.

The article discusses the formation and use of assets metallurgy Ukrainian enterprises expediency of application of basic principles of asset management for improved performance.

Keywords: asset management, principles, fixed assets, current assets, efficiency.

Актуальність дослідження. Розвиток ринкових відносин в Україні залежить від ефективних результатів діяльності підприємств, вмілого формування і використанням активів підприємства. Система управління активами як важливим елементом підвищення ефективності функціонування підприємств, і як наслідок всієї економіки України,набуває особливої актуальності. Значною мірою це стосується розробки і впровадження таких підходів в управлінні активами, які б забезпечували стійкість фінансового стану, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств.

Постановка проблеми. В процесі ринкової трансформації надзвичайно важливою є проблема забезпечення конкурентоспроможності економіки країни в цілому, її галузей та окремих підприємств і такої її складової як стійка ефективність виробництва. Металургія – стратегічно важлива галузь для України, тому ефективність роботи підприємств галузі є важливою не тільки для економічного стану підприемства, а і для благополуччя країни в цілому.

Активи підприємства, існуючі в матеріальній, нематеріальній та фінансових формах, є економічними ресурсами підприємства, ефективність управління якими є основою внутрішньогосподарського механізму одержання прибутку підприємством. Саме тому для підвищення конкурентоспроможності важливим є зростання ефективності використання активів підприємства. У всьому світі рівень ефективності управління активами і пасивами розглядається як один з найважливіших чинників підвищення стабільності, надійності, ліквідності та прибутковості діяльності. В умовах жорсткої конкуренції, що супроводжує розвиток ринкової економіки, необхідно постійно удосконалювати системи та форми управління активами і пасивами, швидко оволодівати нагромадженими в теорії та практиці знаннями, знаходити нові неординарні рішення в динамічній ситуації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема оцінки ефективності управління активами підприємства є достатньо дослідженою в економічній літературі. Питання формування та використання активів підприємства досліджували зарубіжні вчені І. Ансофф, А. П. Градов, Ф. Котлер, М. Портер, А. Сміт, А. А. Томпсон, Й. Шумпетер, А. Ю. Юданов, а також українські науковці: В. Г. Андрійчук, В. М. Геєць, С. В. Мочерний, В. Д. Немцов, С. Ф Покропивний, З. Е. Шершньова, Н. В.

Метою статті є дослідження теоретичних і практичних основ формування та використання активів підприємства, та розробка шляхів підвищення ефективності управління активами на металургійному підприємстві в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу.

Економічний розвиток галузі, як складової народного господарства, багато у чому залежить від ефективних методів управління. Ефективність управління в свою чергу залежить від правильного розуміння об’єкта управління, його сутності і ролі в досягненні поставленої мети. Економічна сутність активів, як об’єкта управління, розкривається перш за все через визначення, які відрізняються виходячи із цілей та задач, що визначаються різними сферами знань: економікою підприємства, фінансовим менеджментом, обліком, логістикою, контролем та ін.

До активів традиційно належать контрольовані підприємством ресурси, використання яких зумовлює збільшення економічних ефектів. До них включають усі матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать суб’єкту господарювання на певну дату, їх розміщення та використання.

Необоротних активів – незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи й інші необоротні активи. На безпосередню роботу підприємства найбільше впливає ефективність використання операційних необоротних активів. Для забезпечення своєчасного відновлення операційних необоротних активів на підприємстві визначається необхідний рівень інтенсивності відновлення окремих груп операційних необоротних активів; розраховується загальний обсяг активів, що підлягають відновленню в майбутньому періоді; встановлюються основні форми та вартість відновлення різноманітних груп активів. Забезпечення ефективного використання операційних необоротних активів підприємства полягає в розробці системи заходів, спрямованих на підвищення коефіцієнтів рентабельності та виробничої віддачі операційних необоротних активів. Принципово відновлення і приріст операційних необоротних активів можуть фінансуватися за рахунок власного капіталу, довгострокового позикового капіталу (фінансового кредиту, фінансового лізингу тощо) і за рахунок змішаного їх фінансування.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу, чи протягом 12 місяців. Система управління оборотними активами являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їх фінансування. Основною метою у процесі управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. У цьому реалізується функція грошових активів як засобу платежу, що забезпечує досягнення цілей формування їх операційного, страхового й компенсаційного залишків. У процесі здійснення управління грошовими активами формується відповідна політика даного управління. При цьому варто врахувати, що вимоги забезпечення постійної платоспроможності підприємства визначають необхідність створення великого розміру грошових активів, тобто переслідують цілі максимізації їх середнього залишку в рамках фінансових можливостей підприємства. З іншого боку, варто врахувати, що грошові активи підприємства в національній валюті при їх зберіганні значною мірою схильні до втрати реальної вартості від інфляції; крім того, грошові активи в національній та іноземній валюті при зберіганні втрачають свою вартість у часі, що визначає необхідність мінімізації їх середнього залишку.

Управління активами повинно відповідати певним вимогам, що накладають відбиток на саме управління і повинні обов’язково виконуватись на кожному етапі. Необхідно визначити такі найважливіші принципи управління активами:

1. Управління активами має базуватись на державному підході при оцінюванні економічних процесів, явищ, результатів діяльності, тобто при управлінні необхідно враховувати відповідність державній економічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці та законодавству.

2. Управління має носити науковий характер, тобто базуватись на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.

3. Управління має бути комплексним. Комплексність управління вимагає охоплення всіх ланок і сторін діяльності, всебічного вивчення причинних залежностей в діяльності банку.

4. Однією з вимог до управління є забезпечення системного підходу, коли кожний досліджуваний об’єкт розглядається як складна динамічна система, яка включає низку елементів, певним чином пов’язаних між собою і зовнішнім оточенням. Вивчення кожного об’єкта повинно здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв’язків, взаємозалежності та взаємопідпорядкованості його окремих елементів.

5. Управління активами має бути об’єктивним, конкретним і точним. Воно має будуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об’єктивну дійсність, а висновки мають бути обґрунтовані точними аналітичними розрахунками. З цієї вимоги витікає необхідність постійного вдосконалення процесу збору та обробки інформації з метою підвищення точності і достовірності розрахунків.

6. Управління покликане бути дійовим, активно впливати на процес діяльності підприємства і його результати, своєчасно виявляючи недоліки, прорахунки, упущення в роботі.

7. Єдність стратегічного (перспективного) і тактичного (поточного) планування означає відповідність тактичних планів стратегічним цілям, з метою забезпечення безперервності відповідного процесу.

8. Управління має бути оперативним. Оперативність означає вміння швидко і чітко проводити оцінювання ситуації, приймати управлінські рішення і втілювати їх в життя.

9. Управління має бути ефективним, тобто витрати на утримання управлінського персоналу мають давати багатократний ефект [7].

Серед даних принципів потрібно виділити такий принцип, як достовірність, адже інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути адекватна і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами, містити доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень, а також дає можливість вчасно оцінити минулі, сучасні та майбутні події.

Для ефективного управління активами підприємств потрібно:

– адекватна інформаційна база, яка має бути достатньою та достовірною для ретельного аналізу з метою управлінського впливу;

– забезпечення єдиних методологічних принципів до організації та ведення обліку окремих складових активів, зобов’язань та капіталу, що зумовлює співставлення даних інформаційної бази;

– ефективність управлінських рішень забезпечує прозорість інформаційної бази, яка набуває особливого значення в періоди економічної кризи, корупції та нестабільності економіки [6].

Таким чином для забезпечення ефективності управління активами металургійного підприємства важливою є облікова політика, яка необхідна для того, щоб створити на кожному металургійному підприємстві таку систему обліку, яка дозволяє визнати фінансову звітність надійною та достовірною [1]. Закріплені в ній принципи та методи відповідно до принципу послідовності мають застосовуватися постійно (із року в рік).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Облікова політика Укрзалізниці затверджена Наказом Укрзалізниці № 17-Ц від 19.01.2000 р. із змінами та доповненнями внесеними Наказами Укрзалізниці від 24.03.2000 р. №109-Ц; від 22.12.2000 р. №598-Ц; від 03.07.2000 р. №254-Ц; від 29.12.2000 р. №625-Ц; від 26.11.2001 р. №645-Ц; від 01.02.2002 р. №46-Ц; від 31.01.2003 р. №30-Ц3; від 09.07.2003 р. №258 Ц3

2. Азаренкова Г. М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ Г. М. Азаренкова, Т. М. Журавель, Р. М. Михайленко. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006. – 287 с.

3. Бланк И. А. Управление активами / Бланк И. А.- К. : Ника-Центр, 2000. – 720 с

4. Дамодаран А. Инвестиционная оценка: инструменты и методы оценки любых активов / А. Дамодаран. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. – 1324 с.

5. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика: Пер. с англ. / Дойль П.; Под ред. Ю. Н. Каптуревского. – СПб. : Питер, 1999. – 560 с.

6. Олійник Л. В. Сучасні підходи до ефективного управління ресурсами та активами підприємства // IX Міжнародна науково-практична конференція, 12. 07. 2012 р.

7. Подольська В. О., Яріш О. В.Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007 – 488с.