К.Е.Н. доцент Петрашевська А.Д.

Студентка Чернега А.В.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Національна інформаційна сфера перебуває у стані активного становлення, гармонійного включення у глобальний світовий інформаційний простір та є основою розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Законом України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, іншими нормативно-правовими актами визначено необхідність розвитку інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх, в якому кожна людина може створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, мати можливість повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяти суспільному і особистісному розвиткові та підвищувати якість життя.

Інформація набуває особливого значення в економічній системі кожної держави, а основними чинниками, що забезпечують повноцінний розвиток економіки, виступають сфери які пропонують послуги комунікації, виробництво інформаційних технологій і програмного забезпечення. Аналіз світових тенденцій показує, що прогресивні країни світу приділяють особливу увагу переходу до постіндустріальної економіки, унаслідок чого, доля загальної чисельності зайнятих в народному господарстві, таких, що доводяться на інформаційні галузі, безперервно зростає. Темпи зростання продажів послуг і товарів, пов'язаних з інформаційними технологіями і галузями досягають високих темпів, так наприклад, протягом п'яти останніх років Інтернет досяг аудиторії понад 50 млн. користувачів, тоді як іншим засобам масової інформації для досягнення такого показника (радіо – 38лет, телебачення – 13лет) було потрібно значно більше часу.

Інформація стає основним важелем, що забезпечує ефективний розвиток економіки на підприємстві і організації, що працюють в тій або іншій галузі. Недостатність інформації перетворюється на вельми значну проблему, оскільки учасники економічних стосунків вимушені пристосовуватися до зовнішніх і внутрішніх, деколи миттєвим, змінам економічній ситуації, приймати важливі рішення в умовах невизначеності.

Перехід до інформаційного суспільства передбачає значні зміни в економічній системі, що характеризуються зростанням і розвитком інфокомуникаційної галузі, як в рамках світової, так і на рівні національної економік. Світовий ринок інформаційних і телекомунікаційних технологій останніми роками має високі темпи зростання.

За результатами міжнародних досліджень рейтинги України за окремими індексами, що стосуються впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, становлять:

- глобальний індекс конкурентоспроможності 2011-2012 (WEF Global Competitiveness Index) - 82 місце із 142 держав;

- індекс технологічної готовності 2011-2012 (WEF Technological Readiness Index) - 82 місце із 142 держав;

- індекс мережевої готовності 2011-2012 (WEF Networked Readiness Index) - 75 місце із 142 держав;

- готовність уряду (Government readiness) - 122 місце із 138 держав;

- використання урядом інформаційно-комунікаційних технологій (Government usage) - 75 місце із 138 держав;

- рейтинг за електронною готовністю 2010 (EIU eReadiness Ranking) - 64 місце із 70 держав;

- індекс електронного уряду ООН 2012 (UN e-Government Index) - 68 місце із 193 держав.

Згідно стратегії формування сучасної інформаційної інфраструктури передбачається:

- розвиток національної, галузевих і регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів, електронних інформаційно-аналітичних систем державних органів та органів місцевого самоврядування;

- забезпечення електронної взаємодії державних органів між собою та з громадянами і організаціями;

- створення вітчизняними виробниками з урахуванням результатів досліджень ситуаційних центрів, засобів інформатизації, розроблення комп’ютерних програм, зокрема з відкритими кодами, та новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій;

- впровадження інтелектуальних інформаційних та інформаційно-аналітичних технологій, інтегрованих систем баз даних та знань, національних інформаційних ресурсів;

- створення та застосування суперкомп’ютерних систем, зокрема на основі грід- та “хмарних” технологій;

- активізацію впровадження систем електронних розрахунків за придбані товари, виконані роботи та надані послуги;

- забезпечення надання усіх видів соціальної допомоги у межах єдиного державного порталу;

- створення електронних інформаційних ресурсів з метою забезпечення належного рівня соціального захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах;

- сприяння впровадженню цифрового телерадіомовлення, розроблення національних стандартів цифрового мовлення з урахуванням європейського досвіду;

- створення системи суспільного телебачення і радіомовлення України;

- виконання зобов’язань щодо міжнародного співробітництва, спрямованого на розвиток інформаційної інфраструктури та забезпечення розширення участі України у відповідних міжнародних ініціативах;

- створення інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету на всій території України;

- забезпечення вільного недискримінаційного доступу всіх суб’єктів ринку телекомунікацій до житлових будинків та офісних приміщень для будівництва телекомунікаційної інфраструктури;

- створення в усіх населених пунктах України умов для доступу до Інтернету, в тому числі шляхом розбудови мережі пунктів колективного доступу;

- прискорення конверсії радіочастотного ресурсу на користь цивільних користувачів;

- модернізацію системи телерадіомовлення, розширення зони постійного приймання українських телерадіопрограм;

- впровадження новітніх технологій у спеціальні телекомунікаційні мережі, зокрема в Національну систему конфіденційного зв’язку;

- розвиток технологій виготовлення оптичних носіїв для довгострокового зберігання інформації;

- створення Національного депозитарію електронних інформаційних ресурсів;

- приведення державних електронних інформаційних ресурсів у відповідність із стандартами і технічними регламентами, загальнодержавними, галузевими та локальними класифікаторами і довідниками;

- впровадження в діяльність державних органів технологій ситуативного управління для підготовки і підтримки прийняття рішень державного управління;

- розроблення та впровадження національних стандартів і технічних регламентів застосування інформаційно-комунікаційних технологій, гармонізованих з відповідними стандартами держав - членів ЄС;

- створення та впровадження єдиної загальнодержавної системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису;

- розширення переліку електронних послуг, які можуть надаватися із застосуванням електронних цифрових підписів, у тому числі електронної ідентифікації суб’єктів електронної взаємодії та систем, за допомогою яких здійснюється така взаємодія.

Таким чином стратегічним завданням реформування економіки України на сучасному етапі вважається пріоритетний розвиток інформаційних технологій.

Широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери господарства і побуту – найважливіша технологічна особливість розвитку сучасної світової економіки. В процесі інформатизації економіки інформаційні і технологічні прориви тісно переплітаються в єдиний процес, який має тенденцію до само прискоренню. Це означає безперервний розвиток ІКТ, слідством чого є якісне оновлення технологічної основи виробництва.

Список використаної літератури:

1. Дані Українського комітету статистики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Гатиятуллина Р.Р. Роль інфокомукаційних технологій у сталий розвиток корпорацій // Сучасні наукомісткі технології. – 2011. - № 11 – стор. 68-70

3. Семиноженко Ст., Архієреєв С. Оцінки та напрями реформування системи державного стимулювання науково-освітнього розвитку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/juli/24.htm

4. Колодко Г.В. «Нова економіка» і старі проблеми. // Проблеми теорії і практики управління, 2012. № 3. - С. 14-20.

5. Багато вчених, але всі вони бідні //[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economics.lb.ua/researches/2011/05/05/95061