Тетяна Омелянчук, аспірант

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Фінансовий стан підприємств ресторанного господарства: особливості трактування поняття

Cучасними особливостями функціонування закладів ресторанного господарства в Україні є високий рівень конкуренції, поступове зменшення клієнтури; ускладнення доступу до інвестиційних та кредитних ресурсів, необхідність у впровадженні інновацій та їх висока вартість, плинність кадрів, і т.д. Більшість із перерахованих проблем можна вирішити шляхом перманентного моніторингу фінансового стану закладів ресторанного господарства, що дозволить вчасно ідентифікувати негативні тенденції у роботі закладу та мінімізувати їх можливі негативні наслідки. Першим кроком на шляху до цього повинно стати визначення на науково-теоретичному рівні методологічного інструментарію для оцінки та контролю фінансового стану суб’єктів сфери ресторанного господарства, і лише на її основі на прикладному рівні фахівцями-практиками може бути розроблено перелік заходів щодо досягнення та підтримки високих значень показників результатів фінансово-господарської діяльності ресторану. В основу методики оцінки фінансового стану закладів ресторанного господарства має бути покладено поняття «фінансовий стан закладу ресторанного господарства» як наукову категорію, здатну надати зацікавленим особам розуміння того, яким саме має бути об’єкт їх дослідницької роботи.

Дослідження наукових робіт знаних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів дозволили прийти до висновку, що питання трактування економічної категорії «фінансовий стан» у сфері ресторанного господарства нині лишається поза увагою наукової спільноти.

Проте, до розгляду питання фінансового стану підприємств ресторанного господартсва впритул наблизились своїх працях Н. А. Зеленюк [4], М. О. Ільченко [5-6], Г. П’ятницька [7]. Об’єктом їх досліджень виступають доходи і витрати ресторанних підприємств, щоправда, розглядаються вони через призму механізмів бухгалтерського обліку, а не як фінансові результати діяльності ресторану. Г. П’ятницька доводить, що інноваційний потенціал розвитку підприємств ресторанного господарства в Україні напряму залежить від обсягів фінансових коштів, які має підприємство, рівня його фінансової стійкості, його збитковості або прибутковості, тобто його фінансового стану та результатів діяльності. Водночас, дослідниця не дає визначення поняття фінансового стану ресторанного господарства, оскільки ця категорія не є пріоритетним об’єктом її досліджень.

У контексті обраної тематики вважаємо за доцільне згадати роботи Яковлева Г. А. Російський вчений у своїй праці «Экономика гостиничного хозяйства» розглядає різні аспекти та сторони фінансового стану підприємств готельного господарства, зокрема досліджує фінанси ресторанних підприємств, їх основні та оборотні активи, режими оподаткування, собівартість послуг, що надаються, тощо [8].

Для того, аби сформулювати визначення поняття фінансового стану у сфері ресторанного господарства, звернемось до нормативно-правових актів, у яких наводиться визначення суб’єктів, що належать до сфери ресторанного бізнесу, і мають назву закладів ресторанного господарства.

У «Словнику законодавчих термінів» зустрічаємо і такі визначення: заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна статистична одиниця у сфері ресторанного господарства, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари або організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організувати дозвілля споживачів [1]. Зважаючи на це, визначення, яке знаходимо у нормативно-правовій літературі, а саме: заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів [2] є дещо трансформованим поєднанням двох наведених вище дефініцій. Водночас, у лексиконі теоретиків та практиків зустрічаємо поняття «підприємство ресторанного господарства», під яким мається на увазі заклад (сукупність закладів), який є самостійним статутним суб’єктом господарювання, має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку [3]. Водночас, визначаючи поняття фінансового стану суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у сфері ресторанного господарства на науково-прикладному рівні, доцільно буде використовувати термін «фінансовий стан закладу ресторанного господарства» або на наш погляд, більш широке поняття «фінансовий стан суб’єкта ресторанного господарства».

Оскільки, показниками фінансового стану закладів ресторанного господарства є коефіцієнти ліквідності, рентабельності, фінансової стійкості, інвестиційної привабливості, оборотності, ділової активності, то на нашу думку, це означає, що обравши науковий підхід до визначення фінансового стану суб’єкта як сукупності показників його діяльності, можемо запропонувати таку дефініцію: фінансовий стан закладу ресторанного господарства – це комплекс показників, що характеризують різні аспекти його фінансово-господарської діяльності та надають підсумкову оцінку рівня його конкурентоспроможності, економічної безпеки та перспектив подальшого розвитку. Пропоноване визначення має універсальний характер, а тому може використовуватись як для підприємств ресторанного господарства, так і для інших видів економічної діяльності.

Отже, враховуючи особливості діяльності підприємств ресторанного господарства у сучасних умовах та зважаючи на доробки вітчизняних та зарубіжних вчених у царині розробки категоріального апарату для характеристики фінансових аспектів роботи сучасних підприємств, пропонуємо під поняттям фінансового стану закладу ресторанного господарства вважати комплексний показник оцінки різних напрямів його діяльності, зокрема таких як виробництво або доготівля та продаж продукції; організація споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, організація дозвілля клієнтів, тощо, що отримується на основі фінансових показників підприємства за допомогою здійснення аналітичних процедур, і у свою чергу, є інформаційною базою для прийняття рішень власників, управлінського персоналу, клієнтів, контрагентів, інвесторів та кредиторів закладу та об’єктом, на який ці рішення у кінцевому підсумку і впливають.

Література:

1. Словник законодавчих термінів. Заклад ресторанного господарства – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.14998.0.

2. Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства : Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219

3. Словник законодавчих термінів. Підприємство ресторанного господарства – Режим доступу :http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.15015.0.

4. Зеленюк Н. А. Обліково-аналітичне забезпечення управління доходами на підприємствах у сфері ресторанно-готельного бізнесу / Н. А. Зеленюк // Управління розвитком складних систем - 2011. - Вип. 5. - С. 103-110.

5. Ільченко М. О. Облікова політика як інструмент організації обліку витрат на підприємствах ресторанного господарства / М. О. Ільченко // Економічні науки. Cер. : Облік і фінанси . - 2013. - Вип. 10(3). - С. 262-268.

6. Ильченко М. А. Калькулирование расходов на предприятиях ресторанного бизнеса: учетный аспект / М. А. Ильченко // Вісник Одеського національного університету. Економіка . - 2013. - Т. 18, Вип. 3(1). - С. 162-165.

7. П’ятницька Г. Інноваційний потенціал розвитку підприємств ресторанного господарства в Україні / Г. П’ятницька, О. Григоренко, В. Найдюк // Товари і ринки. - 2013. - № 2. - С. 29-43.

8. Яковлев Г.А. Экономика гостиничного хозяйства: учебное пособие / Г.Я. Яковлев. — М.: Издательство РДЛ, 2006. – 224 с.