к..е.н., проф. Соляник Л. Г.

магістр Шелудько Т.Р.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет» м. Дніпропетровськ, Україна

Проблеми та шляхи збереження високої результативності підприємства фармацевтичної галузі.

Більшість підприємств як основну мету ставлять одержання прибутку. Прибуток підприємства багато в чому залежить від ціни продукції та витрат на її виробництво. Ціна продукції на ринку є наслідком взаємодії попиту та пропозиції. Під впливом законів ринкового ціноутворення, в умовах вільної конкуренції ціна продукції не може бути вище або нижче за бажанням виробника або покупця – вона вирівнюється автоматично. Інша справа – витрати, що формують собівартість продукції. Вони можуть зростати або знижуватися залежно від обсягу споживаних трудових і матеріальних ресурсів, рівня техніки, організації виробництва та інших факторів. Природно, чим вище витрати, тим нижче прибуток і навпаки. Тобто між цими показниками існує зворотний функціональний зв’язок. Отже, виробник має у своєму розпорядженні безліч важелів зниження витрат, які він може пустити в хід при вмілому управлінні.

Становлення та розвиток конкурентного середовища на ринку, динамізм факторів оточення підприємств та високий ступінь комерційного ризику, що традиційно присутній в суб’єктів господарювання, потребує від них ефективного управління прибутком на підприємстві. Являючись головною рушійною силою ринкової економіки, прибуток забезпечує інтереси держави, власників та персоналу підприємства. Розмір чистого прибутку залежить від багатьох умов: загальної суми балансового прибутку підприємства, рівня її оподаткування, системи та пропорцій розподілу чистого прибутку на ту частину, що споживається та накопичується підприємством, порядку формування резервного фонду. Тому управління прибутком, що включає в себе управління його формуванням, розподілом та використанням є необхідною умовою для досягнення підприємством конкурентних переваг на ринку. За основу було взято на розгляд фармацевтичне підприємство, де ми покажемо проблеми та тенденції фармацевтичного ринку України.

Одним із найважливіших факторів прибутку фармацевтичного підприємства – це внутрішній стан економіки країни, а саме коливання валютного курсу на ринку України. Сьогодні валютний курс є невід’ємною частиною економіки. Це свідчить по те, що підприємство вимушено вести розрахунки у іноземній валюті. Тому саме різкому підвищенню валютного курсу, підприємство може понести високі збитки. Це визвано тим що виробник на ряду з підвищенням собівартості виробництва, не має здатності різко підвищити ринкову вартість товару або послуги. Саме з цієї причини виробник змушений або підвищувати ціни на свій товар, або терпіти збитки. Тому дуже часто в кризовий стан економіки країни, більшість підприємств потребує санаційних втручань у роботу підприємства.

Інша проблема сучасного фармацевтичного ринку, це введення нового закону про ПДВ на лікарські засоби. Це введення регламентує Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» опублікований у офіційному виданні «Голос України» від 31 березня 2014 р. Норма щодо ПДВ на ліки та вироби медичного призначення набула чинності 1 квітня поточного року.

«7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.»

Тобто ПДВ нараховується на всьому ланцюжку постачання.

Припустимо, ціна виробника на лікарський засіб складає X грн., до якої він додає 7% ставки ПДВ – це та сума податку, яку виробник додає до ціни товару. У момент, коли дистриб’ютор придбаває лікарський засіб, у виробника виникає податкове зобов’язання (у сумі 7% ПДВ, закладених у ціну препарату).

Дистриб’ютор при встановленні націнки бере за основу ціну виробника у розмірі Х (без урахування ПДВ), додає націнку у розмірі n. До встановленої таким чином базової ціни дистриб’ютор додає 7% ПДВ. У момент реалізації лікарського засобу аптечному закладу, у дистриб’ютора також виникає податкове зобов’язання. Аптечний заклад встановлює роздрібну націнку на лікарський засіб на основі базової ціни дистриб’ютора (Х+n). До ціни, яка сформувалася таким чином він додає 7% ПДВ у момент реалізації товару.

Наприклад, виробник поставив дистриб’ютору товар на суму 107 грн. (у т.ч. ПДВ). У ціні препарату вже закладено податковий кредит (вхідний ПДВ), який складає 7 грн. Ця сума вказана у податковій накладній. Вартість товару без ПДВ складає 100 грн. Дистриб’ютор формує свою ціну для подальшої реалізації товару аптечному закладу. Для цього він робить націнку на товар, яка, припустимо, складає 10%. Ціна реалізації без ПДВ дорівнює 100 + 10 = 110 грн. Тепер на цю ціну необхідно нарахувати 7%. Ціна реалізації з ПДВ складає 110 + 7,7 = 117,7 грн. Аналогічну операцію здійснює аптечний заклад: встановлює роздрібну націнку на товар, виходячи з його базової ціни. Припустимо, що розмір націнки складає 10%. Ціна реалізації без ПДВ складає 110 + 11 = 121 грн. Ціна реалізації з ПДВ складає 121 + 8,47 = 129,47 грн.

Це свідчить про те, що в аптеках ціни на лікарські засоби виросли щонайменш на 10% за один день. А це призведе до зниженню купівельної спроможності, що вплине на загальний прибуток фарм. бізнесу. Такі санкції не мають виправданого характеру, та мають бути скасовані, тому що лікарські засоби входять до групи першої необхідності. К нормалізації роботи будь-якого фармакологічного підприємства призведе стабілізація валютного курсу, та скасування закону про ПДВ на лікарські засоби.

Література:

1. [http://www.apteka.ua/article/285970]

2. [http://pidruchniki.ws/12631113/finansi/upravlinnya_pributkom]

3. [Бюджетування в системі фінансового управління підприємством дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / С.В. Онищенко; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2003. — 19 с. — укp.]