Бзенко А.О.

Національний університет харчових технологій, Україна

Необхідність міжнародної сертифікації якості продукції

Розбудова економіки нашої країни та намагання її піднесення до світового рівня висуває перед суб’єктами господарювання ряд важливих завдань, що потребують вирішення. Одне з найважливіших серед них – підвищення конкурентоспроможності українських виробників товарів і послуг, їх вихід на європейський та світовий ринки. Вирішення цього завдання передбачає реалізацію цілого комплексу заходів структурно-організаційного, техніко-інноваційного та правового характеру. Серед них і адаптація національної системи стандартизації, метрології та сертифікації (технічних стандартів, процедур та органів з оцінки відповідності тощо) до системи технічного регулювання Європейського Союзу, що вимагає поглибленого дослідження останньої.

Якість продукції та послуг є одним із найважливіших факторів успішної діяльності будь-якої організації. На сьогодні в усьому світі стали суттєво жорсткішими вимоги, що висуваються споживачем до якості продукції. Сьогодні підприємства розвинутих країн все ширше застосовують ефективний економічний інструмент - систему якості, яка відповідає визнаним міжнародним вимогам, що містяться у міжнародних та європейських стандартах з якості та сертифікації.

раїн світу.

При підготовці до відкритого загальноєвропейського ринку були вироблені єдині стандарти та підходи до технологічних регламентів, гармонізовані національні стандарти на системи якості, створені на основі стандартів ISO серії 9000, введені в дію їх європейські аналоги – EN серії 29000. Велике значення надається сертифікації систем якості на відповідність цим стандартам, створенню авторитетного європейського органу по сертифікації відповідно до вимог стандартів EN серії 45000. Вказані стандарти повинні стати гарантами високої якості, захистити мільйони споживачів від низькоякісної продукції, стимулювати виробників до нових досягнень в області якості.

Однак встановлення лише відповідних стандартів не вирішувало проблему забезпечення якості продукції. Для нормального функціонування європейського ринку продукція, що поставляється, повинна бути сертифікованою незалежною організацією. Окрім сертифікації продукції проводиться акредитація випробувальних лабораторій і працівників, що здійснюють контроль та оцінку якості продукції.

На території України протягом 1998 р. затверджено та впроваджено в різних галузях народного господарства 102 державних стандарти України, з яких 28 - пряме впровадження стандартів міжнародних організацій зі стандартизації ISO та ІЕС. Впровадження міжнародних стандартів дає змогу виробникові не тільки піднести якість вітчизняних товарів до рівня міжнародних вимог, але й забезпечити перебудову виробництва, його організацію, технологію, систему управління якістю відповідно до рівня розвинених країн світу. Наявність сертифіката відповідності міжнародному стандарту забезпечить для українського виробника доступ на міжнародний ринок.

Україна повинна прагнути для запровадження подібної системи. Це забезпечить конкурентоспроможність нашої продукції, підвищить її якість та безпечність.

Для нашої країни необхідно врахувати ключові позиції ISO щодо: цінності, партнерства, оптимізації та зростання складності управління, що потребує самоорганізації. Україні необхідно забезпечити європейські норми щодо сертифікації і стандартизації продукції, це закріпить наші позиції на світовому ринку.

Література:

1.Зверева Е. В. О правовых средствах обеспечения качества товаров, работ и услуг в сфере хозяйствования / Е. В. Зверева // Экономика и право. – 2004. – № 1 (8). – С. 28–31.

2. Овчаренко Р. В. Основные направления адаптации украинского законодательства к европейскому в сфере технического регулирования / Р. В. Овчаренко // Вестник Донецк. нац. ун-та. Сер. В. Экономика и право. – 2004. – № 1. – С. 321–329.

3. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації / М. І. Шаповал. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – 174 с.

4. Біла книга. Про політику адаптації вітчизняного законодавства у галузі норм і стандартів до європейських вимог. – К. : Держспоживстандарт України, 2006. – 65 c.