К.е.н Соляник Л.Г

Корощенко А.А

ДВНЗ Національній Гірничий Університет,Україна

Шляхи підвищення ефективності використання власного капіталу підприємства

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важливими

науковими та практичними завданнями.Рентабельність власного капіталу є

ключовим інвестиційним показником. Акціонери приділяють даному показнику особливу увагу, оскільки з їх точки зору він найкраще характеризує результативність діяльності підприємства. Крім того, велике значення рентабельність має для ухвалення рішень в області інвестування, планування, при складанні кошторисів, координуванні, оцінці і контролі

Проблеми формування капіталу та управління ним досліджували багато зарубіжних та українських економістів, зокрема М.Аокі, З.Боді, Р.Брейлі, Ю.Брігхем, У.Кяран, Р.Мертон, Е.Нікбахт, С.Росс, Р.Н.Холт, У.Шарп, І.Балабанов, І.Блажан, І.Бланк, В.Бочаров, Воробйов, В.Галанов, А.Ганієв, Р.Герасименко, І.Герчіова, А.Гончаров, Р.Грачова, І.Зятковський, В.Ковальов, Т.Ломакіна, Г.Ляшенко, Є.Мних, А.Поддєрьогін,

Економічний форум. 1/2011 Р.Слав'юк, Г.Стасюк, Є.Стоянова та інші науковці. Проте питанню підвищенняе фективності використання власного капіталу не приділяється належної уваги. Методологічною основою статті є загальнотеоретичні методи наукового пізнання, зокрема діалектичний метод, фундаментальні положення загальної економічної теорії та дослідження в галузі фінансів, кредиту.

Цілі статті. Мета дослідження проаналізувати значимість рентабельності

власного капіталу в процесі господарської діяльності підприємств та запропонувати шляхи розрахунку оптимальної структури власного капіталу за критерієм максимізації рентабельності власного капіталу.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням

отриманих наукових результатів. Ефективність використання власного капіталу будь- якого підприємства характеризується коефіцієнтом рентабельності власного капіталу.

На сучасному етапі здійснити оцінку рентабельності власного капіталу неможливо без використання сучасних методів дослідження та комп’ютерної техніки. Одним із таких методів є кореляційно-регресійний аналіз. Основна мета цих методів дослідження не тільки встановити вид і достовірність причинно-наслідкових зв’язків, а й кількісну характеристику внутрішніх зв’язків даного економічного процесу.

Найскладнішою проблемою є вибір форми зв’язку, аналітичного виразу зв’язку. Емпіричне обґрунтування типу функції за допомогою графічного аналізу зв’язків для багатофакторних моделей майже непридатне. Зважаючи на те, що будь-яку функцію багатьох змінних шляхом логарифмування або заміни змінних можна звести до лінійного вигляду, тому, рівняння множинної регресії необхідно виразити у лінійній

формі [4]. Таким чином, економетрична модель набуває наступного вигляду:

У= а0+ а1· х1+ а2· х2+ а3· х3+ а4· х4+ а5· х5, (3)

де У – розрахункові значення рентабельності власного капіталу; х1....... х5 – факторні ознаки; а0....... а5 – параметри моделі, які можна обчислити способом найменших квадратів, розв’язавши систему нормальних рівнянь.

На нашу думку, оцінку параметрів моделі (3) варто проводити за допомогою

методу найменших квадратів із застосуванням відповідних функцій ППП „Excel” на основі квартальних даних фінансової звітності підприємств.

Економічний форум. 1/2011

Побудована економетрична модель дозволяє нам чітко визначити чинники, зміни яких пояснюють зміни у фактичній рентабельності власного капіталу певного підприємства. Крім того, на основі цієї моделі, маючи інформацію щодо очікуваних прибутків, рентабельності продаж і темпів зростання активів та пасивів підприємства, можна зробити прогноз майбутньої величини рентабельності власного капіталу, який можна значно впливати на оцінку інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємства.

Висновки. Застосування економетричних моделей є дієвим механізмом

визначення пріоритетних „факторів”, що формують рівень рентабельності власного капіталу акціонерних товариств у конкретних умовах сучасного господарювання.

У сучасних умовах становлення ринкових відносин для високоефективного

менеджменту у сфері підприємництва важко переоцінити важливість прогнозування на основі економетричних моделей. Адже лише комплексний підхід, що враховує вплив різноманітних чинників на будь-яке економічне явище, сприятиме вдосконаленню системи управління. Проте менеджеру підприємства важливо враховувати, що більш ефективними будуть прогнози в умовах незначних змін зовнішнього середовища. Чим динамічніші зміни, тим вища вірогідність того, що прогноз, складений на перспективу,буде неточним. Модель рентабельності власного капіталу необхідна для того, щоб визначити, які з факторів здійснюють найбільший вплив на результативний показник, а які ні і які причини вплинули на це, а також дозволяє виявити резерви збільшення рентабельності власного капіталу акціонерних товариств. Здійснення прогнозу рентабельності власного капіталу акціонерного товариства дозволяє перевірити чи власний капітал в майбутньому отримає прибуток.

Література

1. Ганієв А. Капітал акціонерного товариства: принципи формування, оптимізація структури// Ринок цінних паперів України. – 2012. – № 7/8. – С. 41

2. Костирко Л.А., Білоусов Л.І., Антіпов Д.М. Фінансовий аналіз. Учбовий посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. – 168 с.

3. Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. – К.: Издательский дом « Максимум»,2005. – 884 с.

4. Статистика підприємництва: Навч. посібник/ За ред. П.Г. Вашківа, В.П. Сторожука. – К.: Слобожанщина, 2012. – 600 с.