Анна-Марія Сабов

Національний університет харчових технологій

Удосконаленняоцінки та облікуосновнихзасобів на підприємстваххарчовоїпромисловості в Україні

Здійсненняефективнихзаходівщодостабілізаціїекономіки та перехід до ринковихвідносинпотребуютьпринциповоновихпідходів до управлінняосновнимизасобами.Від того, наскількиефективновикористовуютьсянаявнізасобипраці, залежать і загальнірезультатироботипідприємства.

Вагомийвнесок у розробкутеоретичних основ та методологічнихпідходів до проблемиобліку й аналізуосновнихзасобівзробилипровіднівчені-економісти, як вітчизняні – Білуха М.Т., Голов С.Ф., Грінько А.П., Кірейцев Г.Г., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Огійчук Н.Ф., Пушкар М.С., Сопко В.В., так і зарубіжні – Палій В.Ф., Соколов Я.В., Шеремет А.Д та іншівчені.

З погляду економічної теорії, основні засоби - це частина постійного виробничого капіталу, яка виступає у формі засобів праці та поступово, протягом багатьох виробничих циклів, переносить свою вартість на виготовлений продукт.

Автором досліджено еволюцію та сучасну теорію економічної категорії "основні засоби" і зроблено висновок, що в бухгалтерському обліку на підприємствах харчової промисловості доцільно відмовитись від застосування терміну "основні фонди". Основні засоби – це частина майна підприємства, що відображається в активі балансу, а фонди – це джерела утворення господарських засобів. Відмова від застосування терміну "основні фонди" дозволить уникнути викривлень і в економічних показниках, що характеризують ефективність використання основних засобів.

Також використання терміну "необоротні активи" до основних засобів викривляє економічну сутність кругообігу капіталу на підприємствах харчової промисловості, який знаходиться в постійному русі, тобто обертається. Різниця лише в способі перенесення вартості на виготовлений продукт. Як відомо, оборотні засоби переносять свою вартість повністю за один виробничий цикл, а основні засоби – поступово, за декілька циклів.

На даний момент існує дві окремі класифікації – бухгалтерська, у якій виділено дев'ять груп основних засобів,і податкова класифікація з метою нарахування амортизації, відповідно до якої виділено шістнадцять груп основних засобів.

На основі аналізу існуючої класифікації, пропонується вилучити групу 2 "Капітальні витрати на поліпшення земель" зі складу основних засобів, і вести їх облік у складі інших необоротних активів. Ця пропозиція ґрунтується на тому, що неможливо сформулювати, що саме є інвентарним об'єктом групи "Капітальні витрати на поліпшення земель", оскільки дані об'єкти не мають матеріально-речової форми, що не властиво для такої економічної категорії, як основні засоби.

Одним із актуальних питань обліку основних засобів, особливо в умовах нестабільності економіки, стає питання їх оцінки. Наслідком неправильної оцінки основних засобів є неточне обчислення сум зносу, що призводить до неправильного визначення собівартості виготовленої продукції, що, в свою чергу, є причиною перекручення значень показників прибутку та показників, що характеризують ефективність виробництва. Поняття "амортизація" випливає з об'єктивної особливості функціонування засобів праці в процесі виробництва і створенні вартості.

Не є ідентичнимипоняття "знос" та "зношування". Зносупідлягаютьвсіствореніосновнізасоби, як діючі, так і недіючі, незалежновідїхучасті в процесівиробництва (виробничі і невиробничі). Зношування – цеекономічнийпроцес, відображеннязносу в економічнійдійсності, основа амортизації. Виходячи з сутностіамортизації як відображенняоб'єктивнихпроцесів, щомаютьмісце при виробничомуспоживанніосновнихзасобів та нематеріальнихактивів, з'ясовано, що величина амортизаціївідхиляєтьсявідвеличинизносу таким же чином, як цінавідвартості.Це пояснюється тим, що знос окремих основних засобів відбувається по-різному внаслідок виробничих умов, індивідуальних для кожного підприємства, і впливу морального зносу.

Для більшоб'єктивноїоцінкизносунеобхідновстановитистандартніметодивизначенняступеню та характеру фізичного, морального та економічногозносурізнихелементівосновнихзасобів. При визначеннівеличинизносузапропоновановикористовуватиінтегральнийкоефіцієнтзносу, якийвключає в себе всі три видизносу: фізичний, моральний та економічний:

К = Кф х Км х Ке,

де К – інтегральнийкоефіцієнтзносу;

Кф – коефіцієнтфізичногозносу;

Ке – коефіцієнтекономічногознецінення;

Км – коефіцієнт морального зносу.

Економічнийзмістінтегральногокоефіцієнта Кполягає в тому, щовін є показникомостаточноїпридатності основного засобу.

Тому внесено ряд пропозицій щодо вдосконалення обліку й аналізу основних засобів, а саме:

-удосконалення існуючої бухгалтерської класифікації основних засобів шляхом вилучення групи 2 ;

- застосування прогресивних методів нарахування зносу;

Використаналітература:

1. Зюкова М.М. Оцінкаосновнихзасобів – складовасистемиобліку // Проблемиформуванняринковоїекономіки: Зб. наук.праць. - Спец. вип.: Реструктуризаціяаграрнихпідприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи. - К.: КНЕУ, 2010.

2. Лінник В.Г.Проблеми обліку основних засобів в умовах дії національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні // Науково-практичний журнал “Регіональні перспективи". - 2011.