Використання концепції теорії «довгих хвиль» М. Кондратьєва для прогнозування інноваційного розвитку економіки України

Метою дослідження є прогнозування інноваційного розвитку економіки України за допомогою використання концепції теорії «довгих хвиль» М. Кондратьєва.

У зв’язку з заданою метою постають такі задачі: проаналізувати історичний аспект виникнення теорії «довгих хвиль» Кондратьєва, визначити їх зміст та сутність, на основі чого зробити прогноз інноваційного розвитку економіки України та розробити рекомендації щодо подальших дій по підвищенню інноваційного розвитку.

Об’єктом дослідження виступають «довгі хвилі» М. Кондратьєва, а саме циклічні коливання економічного розвитку та їх взаємозалежність з інноваціями.

Предметом дослідження є інноваційний розвиток в Україні та можливість його прогнозування за допомогою теорії «довгих хвиль» М. Кондратьєва.

Актуальність даного дослідження полягає в тому що товари вітчизняних виробників є неконкурентними на світовому ринку, тому особливого значення набуває розвиток інновацій, а саме аналіз та прогноз подальшого розвитку інноваційної діяльності підприємств в Україні, на основі чого можна розробляти рекомендації щодо подальших дій як підприємств так держави.

Питання інноваційного розвитку досліджуються в роботах таких українських вчених: О.І. Амоша, М.П. Войнаренка, А. Гальчинського, А.В. Гриньова, С.М. Ілляшенка, О. О. Ільченка, Г.І. Калитича, О.В. Мінакової, Л.І. Федулової. А серед та зарубіжних науковців можна виділити таких, як: Р. Акофф, П. Друкер, М. Портер, Б. Твіса, Й. Шумпетер та ін.. Роботи цих вчених є методологічною базою для подальшого дослідження та прогнозування певних аспектів інноваційного розвитку економіки. В зазначених вище роботах детально проаналізована інноваційна діяльність на макрорівні, тобто можливість використання інновацій для розвитку економіки країни загалом.

Інновації відіграють важливу роль у світовій економіці. Конкурентоспроможними є ті підприємства, які впроваджують у виробництво нові розробки та застосовують останні досягнення науки і техніки. Однак, Україна зарекомендувала себе на світовій арені як країна-постачальник сировини. Тому, нагальною проблемою для економіки нашої Батьківщини є кризовий стан нововведень та невідповідність інноваційних процесів вимогам іноземних ринків. Отже, щоб відбулися позитивні зрушення в національній економіці необхідно визначити на якому етапі розвитку знаходяться інновації за допомогою «довгих хвиль» М. Кондратьєва та запропонувати шляхи вирішення ключових проблем які стримують їх подальший розвиток.

Цією теорією встановлено, що матеріальною основою довгих хвиль в економіці є структурне оновлення технологічного способу виробництва. Воно здійснюється подвійно: еволюційно, коли поступово поліпшуються і вдосконалюються існуючі технології, та революційно, коли відбуваються докорінні якісні зміни в матеріалізації наукових знань, часткові (в окремих галузях) або загальні технічні революції.

Зазначені процеси взаємопов'язані, доповнюють і зміцнюють один одного: еволюційний шлях дає можливість повною мірою використовувати потенціал існуючих технологій та підготувати умови для стрибка в їхньому розвитку. Науково-технічні революції змінюють перехід до нових технологічних принципів, які потім поширюються еволюційно. Врешті-решт науково-технічні революції стають серцевиною революції у продуктивних силах, знаменують їх піднесення на якісно новий рівень розвитку. Вони супроводжуються якісними змінами у розвитку людини як головної продуктивної сили суспільства, зростанні ефективності та продуктивності її праці.

Ці положення дають підставу стверджувати про закономірності циклічного оновлення технологічних структур продуктивних сил суспільства, які періодично повторюються в міру кількісного нагромадження відповідних удосконалень через певні проміжки часу. Слід брати до уваги і те, що циклічний розвиток продуктивних сил врешті-решт здійснюється під впливом економічних чинників. Інтенсивність науково-технічних відкриттів та винаходів, як зазначав з цього приводу М. Кондратьєв, є функцією запитів економічної дійсності та попереднього розвитку науки й техніки. А сам розвиток техніки, на його думку включається в закономірний процес економічної динаміки [2].

Відповідно до робіт М. Кондратьєва, циклічні коливання у виробництві, послідовна зміна стадій пожвавлення виробництва, підйом, криза перевиробництва, яка переходить у стадію депресії, нерозривно пов’язані з науково-технічним прогресом тими чи іншими інноваціями. При чому, як відмічав М. Кондратьєв, якщо зростаюча хвиля великого циклу пов’язана з оновленням та розширенням виробничої бази, з радикальними змінами у виробничих силах суспільства, то період спаду великого циклу характеризується активізацією інноваційної діяльності, розвиток якої реалізується в докорінному оновленні технологій та обладнання, створенні нових виробництв і галузей, поступово відбувається зміна технологічної парадигми, що в кінцевому разі виводить країну з кризи [1, с. 371].

Таким чином, екстраполюючи дану теорію циклічності, можна зробити висновок, що в наш час інноваційний розвиток економіки України знаходиться в стані уповільненого зростання. Період такого зростання буде тривати від 2030 до 2040 р.р.. А початок стрімкого зростання припаде на 2040-ві роки, про це будуть свідчити радикальні зміни в виробництві, виникнення ноу-хау, нових технічних та інформаційних відкриттів, а також загострення конкурентної боротьби за зовнішні ринки.

Таким чином, були визначені основні фактори, які перешкоджають розвитку інноваційної діяльності, на основі яких, були розроблені рекомендації щодо інноваційної політики держави. До факторів перешкоджання можна віднести: нестачу коштів у підприємств та великі втрати на нововведення, високий ризик, тривалий термін окупності, брак фінансової підтримки з боку держави, відсутність кваліфікованого персоналу.

Враховуючи вищенаведені негативні фактори, держава може прискорити розвиток інновацій збільшивши фінансування наукових розробок, вдосконаливши нормативно-методологічне та законодавче забезпечення саме з питань інновацій, зробивши певні пільги підприємствам які є інноваційно-активними та ввівши санкції для підприємств із застарілими технологіями і технікою, створивши програму мотивацій таким чином підвищуючи зацікавленість у підприємців щодо впровадження наукомістких технологій.

Отже, дослідження теорії «довгих хвиль» М. Кондратьєва дають змогу зробити висновки, щодо подальших дій державного регулювання в сфері інновацій, виявивши саме на якому етапі циклу (зростання, піку, спаду чи депресії) знаходиться стан економіки. Таким чином, було визначено, що економіка України знаходиться на етапі уповільненого зростання, тому держава повинна спрямувати інноваційну політику на подолання кризи та підтримку нововведень.

Список використаних джерел:

1. Кондратьев Н.Д. Большие циклыконъюнктуры и теория предвидения. Избранные труды / Н.Д. Кондратьев. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. – 767 с.

2. Федоренко В.Г. Політична економія / [Електронный ресурс]. - режим доступу: http://pidruchniki.ws/15070412/politekonomiya/dovgotrivali_tsikli_dovgi_hvili_ekonomitsi.