Экономические науки / 14.Экономическая теория.

Генсіцька Руслана Олегівна,

курсант, Національна академія внутрішніх справ, м.Київ, Україна

науковий керівник: Пивовар І.В.,
старший викладач кафедри економіко-правових дисциплін НАВС

окремі проблеми Конкуренції в економічному середовищі україни

Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається фінансових і інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм, і об`єднуються поняттям – ринок [1, c. 123].

Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції. Конкуренція – це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства [2, c. 75]. Для країн із розвинутою економікою конкуренція є обов’язковою умовою і рисою існування. На сучасному етапі конкуренція є важливим механізмом, який забезпечує високу ефективність ринкових відносин, так і реалізації товарів чи послуг.

Мінливі конкурентні умови потребують від підприємств відповідного реагування. Конкуренція є фактором впорядкування цін. Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанні ресурсів.

Вагомий внесок у дослідження сутності та проявів конкуренції зробили такі зарубіжні вчені, як М. Портер, Ф. Хаєк, Й. Шумпетер, які розробили фундаментальні положення теорії економічної конкуренції. Проблеми конкуренції також досліджували такі українські та російські фахівці як: Г. Азоєв, Р. Грецький [3], Ю. Юданов та інші.

У кожній ринковій економіці існує небезпека того, що учасники конкурентної боротьби спробують ухилитися від обов’язкових норм і ризику, пов’язаних з вільною конкуренцією, наприклад, до змови при ціні чи до імітації товарних знаків. Тому держава повинна видавати нормативні документи, які регламентують правила конкурентної боротьби. Наприклад, в Україні прийняті та діють низка законних актів,серед яких: Закон України «Про захист економічної конкуренції» [4], який визначає правові засади підтримки економічної конкуренції, спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки держави, Закон України «Про Антимонопольний комітет України» [5], «Про природні монополії», «Про захист від не добросовісної конкуренції».

У процесі конкурентної боротьби учасники переслідують однакові цілі – максимізація прибутку за рахунок завоювання переваг споживачів. Тому в конкурентній боротьбі перемагає той, хто раніше від інших домігся конкурентних переваг і захопив стійкий сегмент ринку. Але завоювання переваг – це початок, набагато складніше втриматися на ринку, зберігаючи свої первісні позиції [1, с.123].

В економічній літературі виділяють такі форми конкуренції як: досконала, при такій формі конкуренції ринок складається з великої кількості конкурентів, кожен з них не може вплинути на ціну, оскільки його частка на ринку не значна. До даної форми конкуренції відносять таку модель, як чиста конкуренція; недосконала – це ситуація на ринку, коли конкурент може впливати на ціну. До неї відносять такі моделі ринків: монополістична конкуренція, монополія.

В Україні існують обидві форми конкуренції і усі моделі ринків, проте Антимонопольний Комітет України, бореться, щоб ціни у монополістів, були економічно обґрунтованими. Також у статтях Господарського кодексу України визначено, що антимонопольна конкурентна політика держави – це та,що спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб’єктів господарювання [1].

Конкуренція є багатогранною категорією. По-перше, конкуренція – це різновид соціального регулятора, визначає поводження різних суб’єктів. У цій якості конкуренція виконує регулюючі функції, впливає на поводження людей. Особливо це чітко видно в економіці. Саме конкуренція є найбільшим природним і в силу цього ефективним регулятором цін на ринку. По-друге, передумовою служить свобода економічної діяльності, гарантована Конституцією України.

На жаль, в Україні конкуренція проявляється в тому, що не завжди для лідерства на ринку підприємство використовує нецінові методи, а здебільшого виробник переслідує мету зменшити ціну, при цьому скорочує певні витрати, що впливають на якість продукції, а споживачі купляють товар як за найменшою ціною не думаючи про якість товарів. Також проблемою є те, що певні підприємства є конкурентоспроможними на вітчизняному ринку, але на світовому ринку вони не займають високі позиції, тому для того, щоб вийти на світовий ринок товарів і послуг потрібно покращувати якість продукції та рекламу.

Отже, можна зробити висновок, що: теоретично дане питання – досліджене, як зарубіжними,так і вітчизняними економістами; в Україні наявне законне підґрунтя для розвитку і вдосконалення конкуренції на ринку; на жаль український виробник не завжди дотримується правил конкурентної боротьби.

Література:

1. Пуцентейло П. Конкуренція як економічна категорія / П. Пуцентейло // Економіка АПК. – 2007. – №4. – С.122–126.

2. Хвесик Ю. Сутність конкуренції та фактори впливу на стан ринкового конкурентного середовища / Ю. Хвесик // Інвестиції:практика та досвід. – 2009. – №4. – С. 53.

3. Грецький Р. Теоретичні підходи до визначення природи та сутності конкуренції / Р.Грецький // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №12. – С. 35-38.

4. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 р. №2210–III // ВВР України. – 2001. – №12. – С.64.

5. Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26 листопада 1993 р. №3660 // ВВР України. – 1993. – №50. – С.473.