Економічні науки/ 1. Банки та
банківська система
Рябишева О.В.
Харківський національний економічний
університет ім. С. Кузнеця, Україна
Основні
теоретичні положення кредитних операцій банку: їх сутність, принципи, функції
та роль в економіці
Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його
передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а
конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, – коливання потреби
у коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб [4, c. 87].
Метою статті є дослідження основних теоретичних положень кредитних операцій
в банку.
Проблемами кредитних операцій та їх оцінкою займалися Герасимович А. М.,
Гнатів О. А., Косова Т. Д., Міщенко В. І., Мочерний С. В.,
Сусіденко В. Т. та ін.
Кредит – економічна категорія, яка є виразом відносин між суб’єктами
господарювання щодо надання й отримання позики в грошовій чи товарній формі на
умовах повернення, строковості й платності.
Різні визначення суті кредиту можуть відображати окремі риси його
структури, складу учасників та стадій руху.
Таким чином, кредит – це економічні відносини, які виникають між кредитором
і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання
їх на умовах повернення й оплати.
Відповідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» кредитні
операції – вид
активних банківських операцій, пов’язаних із розміщенням залучених банком
коштів шляхом їх надання в тимчасове користування або прийняттям зобов’язань
про надання коштів у тимчасове користування на певних умовах, а також надання
гарантій, поручительств, акредитивів, акцептів, авалів, розміщення депозитів,
проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі
врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке
надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а
також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми
(відстрочення платежу).
Одним із визначних елементів методологічної
основи кредитної діяльності, суб'єктами якої є банківські установи, виступають
принципи кредитування. Принципи банківського кредитування визначають найважливіші
умови функціонування банківського кредиту і покликані стимулювати розвиток
підприємств-позичальників, сприяти зміцненню грошового обігу в державі й
забезпечувати безперервну циркуляцію позикового капіталу, досягаючи при цьому
ефективності реалізації перерозподільної функції.
Принципи
банківського кредитування – основні положення, правила й умови, яких повинні
дотримуватися банки у процесі здійснення кредитування. Ці положення і правила
визначаються природою, роллю, функціями кредиту і тими суспільними умовами, в
яких вони проявляються. Реалізація принципів кредитування є першоосновою
здійснення кредитного процесу.
До
принципів банківського кредитування належать такі загальновідомі принципи
кредитування, як: поверненість, строковість, цілеспрямованість, забезпеченість
і платність (табл. 1).
Таблиця 1
Принципи банківського кредиту
|
Назва
принципу |
Суть |
|
Поверненість |
Кредит – це капітал банку, який
надається у тимчасове користування і підлягає обов'язковому поверненню
позичальником. |
|
Строковість |
Необхідність повернення отриманого кредиту у
визначений строк, обумовлений кредитною угодою. |
|
Цілеспрямованість |
Кредит має надаватися лише на визначені цілі, а
саме на задоволення тимчасової потреби позичальника у додаткових коштах. |
Закінчення табл. 1
|
Назва
принципу |
Суть |
|
Забезпеченість |
Це відповідність між вартістю майна, що є
заставою кредиту, і заборгованістю за кредитом. Він має на меті захищати
інтереси банку та не допускати збитків від неповернення боргу внаслідок
неплатоспроможності позичальника. |
|
Платність |
Необхідність не тільки прямого повернення
позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й оплати права на їх
використання. |
Всі перелічені принципи повинні забезпечити виконання
головного принципу: збереження основної суми кредиту при виконанні банком
кредитних операцій.
Зміни в умовах розвитку економіки, в зв’язку з переходом від
адміністративно-командної до ринкової економіки посилює роль кредиту, яка
напряму зв’язана з його функціями [1, c. 61].
Питання про функції кредиту є найбільш дискусійним в теорії кредиту.
Розбіжності з приводу кількості та змісту функцій обумовлені не тільки
відмінністю в трактуванні сутності кредиту, але й відсутністю єдності у
визначенні методологічних підходів до їх оцінки. Деякі автори розглядають
функцію кредиту як конкретну форму його руху.
В табл. 2 наведені
характеристика та роль кожної функції кредиту [2, c. 72].
Таблиця
2
Сутність та роль функцій кредиту
|
Назва функції |
Суть |
Роль |
|
Перерозподільна |
За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості
на засадах повернення; з одного боку, здійснюється накопичення грошових
капіталів за рахунок збережень економічних агентів, а з іншого – їх
розміщення серед інших агентів |
Дає змогу зосередити капітал у найпріоритетніших сферах
економічної діяльності, здійснити переорієнтацію виробництва й стабілізувати
економіку |
Закінчення табл. 2
|
Емісійна
(антиципаційна) |
На основі кредиту здійснюється емісія грошей як
платіжних засобів; методами кредитної експансії (розширення кредиту) та
кредитної рестрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обігу |
Сприяє економії витрат грошового обігу, дає змогу
прискорити обіг грошей, запроваджувати прогресивні системи розрахунків |
|
Контрольна |
У процесі кредитування забезпечується контроль за
дотриманням умов і принципів надання кредиту суб’єктами кредитної угоди, при
цьому банк здійснює як попередній, так і поточний контроль за діяльністю |
Дає змогу мінімізувати кредитний ризик, реалізувати
цільовий характер кредиту: стимулює позичальника раціонально й ефективно
використовувати позичені кошти |
Роль кредиту характеризується результатами застосування для економіки в
цілому і населення зокрема. Кредит впливає на процеси виробництва, реалізації і
споживання продукції, а також на сферу грошового обороту.
Значна роль кредиту і в розширенні виробництва. Позикові кошти сприяють
збільшенню запасів і витрат, що необхідні для розширення виробництва і
реалізації продукції; використовуються для збільшення основних фондів.
Кредит у сфері грошового обороту забезпечує надходження готівки та їх
вилучення з обороту через банки на кредитній основі. Таким чином, кредит
відіграє важливу роль в утворенні коштів для готівкового і безготівкового
обороту і забезпечує безперебійність безготівкового [3, c. 94].
Слід мати на увазі, що роль кредиту, сфера його застосування не є незмінними,
стабільними. Із зміною економічних умов в країні відбувається і зміна ролі
кредиту та сфери його застосування.
Виходячи з того, що в сучасних умовах інфляція є постійним явищем в
економіці, зростає роль кредиту в цих умовах. Регулювання грошової маси в
обороті здійснюється за допомогою кредиту, що забезпечує підтримку стабільної
купівельної спроможності грошової одиниці.
Зміни в умовах розвитку економіки, в зв’язку з переходом від
адміністративно-командної до ринкової економіки посилює роль кредиту, яка
напряму зв’язана з його функціями [1, c. 61].
Таким чином, кредит займає важливе місце у фінансовій системі України. Він
є важливим інститутом, за допомогою якого здійснюється мобілізація та
перерозподіл тимчасово вільних коштів.
Кредит сприяє підвищенню ефективності економіки, забезпечує перелив
капіталу, стимулює грошовий обіг та є важливим інструментом державного
регулювання економікою.
Література: