К.е.н. Бала В.В., аспірант Харитон І.Ю.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Державне інвестиційне забезпечення підприємств машинобудівної галузі

Проблема розвитку машинобудівного комплексу на сучасному етапі трансформується з економічної площини в політичну, де роль держави є вирішальним фактором. Виникає необхідність у створенні комплексної державної інвестиційного забезпечення, яке буде стимулювати зростання національного господарства в цілому та машинобудівної галузі зокрема.

Державна інвестиційна політика (ДІП) в машинобудівній галузі - це шлях залучення джерел інвестицій і встановлення функціональних напрямів їх ефективного використання для забезпечення зростання індустрії та економіки в цілому. ДІП являє собою інтегровану модель взаємодії всіх суб'єктів інвестиційного процесу на різних рівнях. Її метою є спрямування великих обсягів капітальних вкладень у машинобудівну галузь для збільшення ефективності функціонування підприємств.

Така політика дасть державі вигоду відразу в чотирьох напрямках:

1) збільшить динаміку розвитку машинобудівної галузі та економіки в цілому;

2) дасть можливість перекласти частину своїх функцій на ці підприємства в майбутньому (створення соціальної інфраструктури);

3) буде додатковим імпульсом для збільшення темпів розвитку інших галузей;

4) вирішить проблему розвитку регіонів.

Інвестиційна політика у машинобудівній галузі - це цілісна система, що складається з двох рівнів (макро- і мікрорівень), на кожному з яких вирішуються свої певні цілі, завдання та напрями їх реалізації. ДІП визначається не тільки ефективністю кожного з функціональних рівнів, а й злагодженістю взаємодії між ними.

Державі необхідно створити сприятливі умови для регулювання інвестиційної діяльності, без чого неможливий приплив капіталу в реальний сектор, який приведе надалі до сталого поступального руху економіки. Тільки при державному втручанні в розвиток інвестиційного процесу можна прогнозувати активізацію інвестиційної діяльності. Державне втручання полягає в тому, щоб внести корективи в ті аспекти, які отримують низьку оцінку у довгострокових інвесторів. Необхідно більш ефективно працювати в галузі управління макроекономічними та соціальними факторами, що визначають умови інвестування.

Основними цілями державного інвестиційного забезпечення є:

- Мобілізація фінансових ресурсів, необхідних для інвестиційної діяльності;

- Реалізація державних цільових комплексних програм розвитку стратегічних галузей (машинобудування);

- Забезпечення структурних перетворень та підвищення ефективності капітальних вкладень.

Державна інвестиційна політика машинобудівної галузі повинна реалізуватися в наступних напрямках:

- Стимулювання залучення інвестицій в машинобудівний комплекс;

- Вибір пріоритетних напрямків вкладення коштів у галузі;

- Надання пільг інвесторам, які вкладають капітал в ті підприємства, які знаходяться в несприятливих економічних умовах;

- Збільшення платоспроможного попиту на продукцію машинобудування.

Регіональне інвестиційне забезпечення (РІЗ) полягає в ефективному і рівномірному розміщенні виробництва (насамперед, підприємств стратегічних галузей, таких як машинобудування). РІЗ спрямована на залучення інвесторів в ті регіони, де ефективність даного виробництва буде максимальною. Це пов'язано з сукупністю географічних, політичних та економічних чинників, що визначають інвестиційну привабливість території для конкретної галузі.

Іншим напрямком РІЗ є підвищення економічної активності регіону, що дозволить вирішити одну із головних проблем української економіки - проблему розвитку суб'єктів України.

Інвестиційне забезпечення на мікрорівні - це оцінка якостей окремих програм, проектів та інноваційної діяльності підприємств в умовах конкуренції.

Цілями інвестиційної політики на мікрорівні є: оцінка ефективності інвестиційного проекту за допомогою кількісного та якісного аналізу, визначення його переваги (відносного або абсолютного) над іншими проектами і вибір інвестиційного проекту; якісна реалізація обраного проекту.

Інвестиційна політика на підприємстві повинна реалізовуватися в наступних напрямках:

- Вихід з кризової ситуації;

- Оновлення та модернізація основних виробничих фондів;

- Розвиток соціальної інфраструктури.

Таким чином, можна констатувати, що розвиток машинобудівної галузі залежить від прямого державного регулювання інвестиційних процесів. У першу чергу, це втручання виражається в нормалізації інвестиційного клімату шляхом оптимізації деяких макроекономічних параметрів. Це буде додатковим імпульсом для активізації капіталовкладень в реальний сектор, що стимулюватиме зростання економіки в цілому. Крім того, державі необхідно направити «великі інвестиції» в машинобудівну галузь для комплексної реструктуризації всієї галузі та розвитку якісного машинобудування. 

Література:

1. Мальцев Г.М., Мальцева І. Г. Іноземні інвестиції в українську економіку. / / ЕКО. - 2013. - № 10. - С. 20. 

2. Аганбегян А.Г. Економіка України на роздоріжжі. / / ЕКО. - 2012. - № 9. - С. 3. 

3. Експертний інститут. Інвестиційний клімат в Україні. / / Питання економіки. - 2011. - № 5. - С. 48.