УДК 551.515.9
Івус Г.П., к.геогр.н., Хоменко Г.В., к.геогр.н.
Одеський державний
екологічний університет
Зубкович С.О., ст.викл.
Харківський
гідрометеорологічний технікум
ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН НЕБЕЗПЕЧНОГО ВІТРУ .
Зроблено сумісний аналіз
полів фронтального параметра і небезпечного приземного вітру (≥ 10 м∙с-1). Визначено, що між вказаними полями існує
кількісний зв’язок, який дозволяє вважати фронтальний параметр одним із
предикторів при прогнозі сильного вітру і шквалів.
Ключові слова: фронтальний параметр, бароклінність, небезпечний вітер.
Вступ. Характерною рисою приземного вітру є його значна просторова та часова
мінливість, тому що і напрямок, і швидкість вітру великою мірою визначається
особливостями місцевих умов. Це стосується перш за все порівняно невеликих (< 10 м∙с-1) швидкостей вітру. Але, коли
при певних синоптичних ситуаціях складаються умови для посилення вітру (до 10 м∙с-1 і більше), то значні швидкості
вітру, навіть штормові, можуть спостерігатися над великими територіями.
Вивчення таких ситуацій має велике практичне значення, оскільки вітри швидкістю
> 12 м∙с-1 є небезпечними для авіації,
судноплавства, будівництва та інших галузей економіки.
Мета і задачі
дослідження. Метою даної роботи є кількісна оцінка
атмосферних процесів, що відбувалися в період 14-18 грудня 2009 р., впродовж
якого над східними та південно-східними районами України сформувалися поля
вітру швидкістю 12 м∙с-1 і більше, а подекуди – штормові зони.
Відповідно до мети дослідження в роботі виконані такі етапи:
-
зроблено якісний аналіз синоптичних процесів
у вказаний період;
-
розраховані поля фронтального параметра та
відносного вихору для кількісного аналізу синоптичних процесів та атмосферних
фронтів;
-
зроблена оцінка можливості використання
фронтального параметра для визначення зон небезпечного вітру.
Матеріали і методика
дослідження. Для синоптичного аналізу атмосферних процесів
використані приземні карти та карти баричної топографії за 00 год 14-18 грудня 2009 р.
Розрахунки фронтального параметра виконані за результатами об’єктивного
аналізу полів геопотенціалу, температури та вологості у вузлах географічної
сітки точок з кроком 2,5° по широті і довготі за 00 год 14, 15, 16, 17 та 18 грудня. Область
розрахунку: 10-50° сх.д. та 30-65° півн.ш.
Фронтальний параметр ψ, який є характеристикою бароклінності нижньої половини тропосфери і являє
собою горизонтальний градієнт модуля градієнта еквівалентної товщини шару ZTE
між ізобаричними поверхнями 850-500 гПа, розраховувався за формулою:
, (1)
де
- одиничний вектор,
спрямований в область мінімальних значень температури і вологості;
- двовимірний
векторний диференціальний оператор;
. (2)
В (2) Р- тиск,
- функція від
еквівалентної температури
. (3)
В формулах (2), (3) індекси u та e означають верхню та нижню ізобаричні
поверхні, які обмежують шар атмосфери (в нашому випадку ізобаричні поверхні 500
і 850 гПа).
Відносний вихор у геострофічному наближенні розраховано за даними
об’єктивного аналізу
,
де g – прискорення сили тяжіння, l - параметр Коріоліса, H – висота
ізобаричної поверхні 500 гПа;
- двовимірний оператор Лапласа.
Аналіз полів вітру зроблено за даними карт небезпечних явищ погоди та
штормових оповіщень спільно з полями фронтального параметра та відносного
вихору.
Результати
досліджень та їх аналіз. Атмосферні процеси, які
розглядаються в даній роботі, характеризувалися переважанням меридіональної
циркуляції в середній та верхній тропосфері, що сприяло активізації процесів
циклогенезу над Середземноморським басейном. Так, 14.12.09 р. над західною
частиною Середземного моря сформувався циклон, який в першу половину періоду
зміщувався у східному напрямку і 16 грудня його центральна частина знаходилася
над Іонічним морем (рис.1а,б,в). Впродовж наступної доби циклон рухався в
північно-східному напрямку і 17 грудня він визначав погодні умови над
Чорноморським басейном ( рис.1г ). Як видно із рисунків, просуванню циклону на
північ і схід перешкоджала смуга підвищеного тиску над центральними і східними
районами європейської Росії. Тому 18 грудня, центральна частина циклону була
розташована над Балканським півостровом і погодні умови над східною Україною
зумовлювалися зоною підвищених градієнтів тиску, де проходили гілки арктичного
фронту.
Рис.
1 – Приземний аналіз за 14, 15, 16, 17 грудня 2009 р. (а, б, в, г – відповідно).
Таким чином, посилення швидкості вітру в східних та південно-східних
районах України відбувалося за рахунок зближення південного циклону з гребенем
антициклону і, як наслідок, зближення систем арктичного та полярного фронтів. В
період 15-18 грудня вказані райони знаходились під впливом висотної фронтальної
зони, яка найбільшої інтенсивності (до 20 °C/1000 км)досягала саме 16-17 грудня, коли над більшою частиною східної
України переважали вітри швидкістю від 12 до 16 м∙с-1, а на
узбережжі Азовського моря та в Криму швидкість вітру в окремих пунктах досягала
20-25 м∙с-1 (рис. 2
а, б).
Рис.
2 – Карти штормових повідомлень про вітер: а) за 16.12.09 р.; б) за 17.12.09 р.
В останні роки в
аналізі атмосферних процесів широко використовується така кількісна
характеристика бароклінності, як фронтальний параметр ψ.
Так, в багатьох наукових дослідженнях [1-4] показано, що застосування цієї
характеристики є досить ефективним при визначенні фронтальних розділів та
пов’язаних з ними зон опадів: отримано кількісний зв’язок параметра ψ з
інтенсивністю опадів. В Російському ГМЦ в рамках технології ГІС „Метео” цей
параметр використовується для оперативного прогнозу шквалів [1]. В роботі [5]
викладені результати чисельних експериментів з прогнозування зон шквалів для
території Західної Європи та європейської частини Росії з використанням різних
предикторів і, зокрема, параметра ψ.
В даній роботі зроблена спроба
знайти кількісний зв’язок полів небезпечного приземного вітру і параметра
ψ для території України. Значимо, що поряд з параметром ψ в наукових
дослідженнях [1,2] використовується ще й параметр F, який є сумою:
F = ψ +
P,
(4)
де P – характеризує
в основному циклонічність поля тиску в нижній тропосфері. Тобто параметр F
враховує і бароклінність нижньої половини тропосфери, і циклонічність поля
тиску. Але алгоритм розрахунку параметра P досить складний і тому, в даній
роботі, характер баричного поля визначався за допомогою геострофічного
відносного вихору, значення якого
розраховані за даними об’єктивного аналізу полів геопотенціалу ізобаричної
поверхні 850 гПа за відповідні дні і строки.
В
якості прикладу на рис.3 представлені поля фронтального параметра ψ і
вихору швидкості
g за 16 і 17 грудня, коли атмосферні процеси були
найбільш активними. Як видно із рис. 3 б, г, східна частина України знаходиться
в перехідній зоні між областями з додатними величинами
g і від’ємними, тобто над територією, що
досліджується, значення
g коливаються коло нуля. Слід відзначити, що такі
значення
g зберігалися практично протягом всього
розглянутого періоду. Це дає можливість стверджувати, що в даній синоптичній
ситуації внесок циклонічності поля тиску незначний і формування полів
небезпечного вітру зумовлене в основному бароклінним фактором.
Отже,
розглянемо спочатку поля фронтального параметра і приземного тиску. Аналіз цих
полів показав, що на початку періоду (14.12.09) велика зона додатних значень
ψ знаходилась поза межами території України. Вона відповідала системі
полярного і арктичного фронтів, які проходили над північною частиною
Середземноморського басейну та над півостровом Малої Азії.
Протягом доби фронтальна система пересувалася в північно-східному напрямку
і 15 грудня тепла ділянка арктичного фронту знаходилася вже над північним
узбережжям Чорного моря (рис. 1 б). Цій ділянці фронту відповідає досить вузька
зона додатних значень ψ (від 5 до 15 од; за
одиницю береться значення ψ = 10-10 м-1).
З 15 на 16 грудня відбулося зближення арктичного і
полярного фронтів завдяки виходу південного циклону на східну частину
Середземного моря і розповсюдженню відрогу сибірського антициклону на райони
європейської Росії. Як видно із рис. 1в, 3а, зона додатних значень ψ
змістилася на територію України разом з системою фронтів. Ця зона охопила
область від 32 до 40 сх.д. і від 43 до 46° півн.ш. Саме в цій зоні спостерігались вітри швидкістю більше 12 м∙с-1. Найбільш сильні вітри (до 20-25 м∙с-1) відмічалися поблизу 46° півн.ш., де фронтальний параметр досягав 20 од. (рис. 2а, 3а).
Рис.
3 – Поля фронтального параметра Ψ (10-10 м-1) та
відносного вихору Ωp (10-5 с-1)
відповідно: а, б – за 16.12.09 р.; в, г–за 17.12.09 р.
Аналогічна картина спостерігалась 17 грудня (рис. 2б, 3в), хоча швидкість
вітру в Приазов’ї та Криму зменшилася, а смуга найбільш сильних вітрів (15-20 м∙с-1) зсунулася на північ до 48° півн.ш.
Висновки. Таким чином, сумісний аналіз полів фронтального параметра і приземного
вітру показав, що між параметром ψ і швидкістю
приземного вітру існує зв’язок, який орієнтовно можна виразити кількісно.
В
нашому випадку швидкості 15-20 м∙с-1 спостерігаються в зоні, де ψ коливається близько 20 од. Швидкостям вітру 10-15 м∙с-1
відповідають додатні значення параметра (до 15 од.). Більш слабкі вітри
спостерігаються на тих ділянках поля тиску, де фронтальні умови відсутні, тобто
параметр ψ набуває від’ємних значень.
На
закінчення значимо, що викладені результати отримані для зимового випадку,
пов’язаного з виходом південного циклону і його блокуванням відрогом
сибірського антициклону, коли територія східної України знаходилася в
перехідній зоні зі слабо вираженою циклонічністю. Тому, висновки з виконаного
аналізу можна узагальнювати на схожі ситуації. Але основний висновок полягає в
тому, що фронтальний параметр ψ можна використовувати як кількісну
характеристику, в якості одного із предикторів при прогнозі сильного вітру і
шквалів, що узгоджується з результатами роботи [5].
Список літератури
1. Акулиничева А.А., Беркович Л.В., Соломахов
А.Ю., Шмелькин Ю.Л. и др.
Геоинформационная система «Метео» и состояние её использования в метеослужбах
России и стран ближнего зарубежья // Метеорология и гидрология. – 2001. - № 11.
– С. 90-98.
2. Шакина Н.П., Скриптунова Е.Н., Иванова А.Р.,
Калугина Г.Ю. Субъективный и объективный анализы атмосферных фронтов. ІІ
Объективное выделение зон фронтов // Метеорология и
гидрология. – 1998. - № 8. – С. 5-15.
3. Шакина Н.П., Скриптунова Е.Н., Иванова А.Р.
Объективный анализ атмосферных фронтов и оценка его эффективности // Метеорология и гидрология. – 2000. - № 7. – С. 5-16.
4. Шакина Н.П., Скриптунова
Е.Н. Спектр повторяемости осадков на территории
Европейской части бывшего СССР в зависимости от интенсивности фронтальных зон и
конвективной неустойчивости сеточного масштаба
// Метеорология и гидрология. – 2006. - № 4. – С. 5-18.
5. Юсупов Ю.И. К вопросу об оперативном
прогнозе шквалов // Тр. ГМЦ РФ. – 2008.-вып. 342.- С. 55-78.
Оопределения зон опасного ветра.
Ивус Г.П.,
Хоменко Г.В., Зубкович С.А.
Выполнен совместный анализ полей фронтального параметра и
опасного приземного ветра (≥ 10 м∙с-1).
Определено, что между указанными полями существует количественная связь,
которая позволяет рассматривать фронтальный параметр как один из предикторов
при прогнозе сильного ветра и шквалов.
Ключевые слова: фронтальный параметр,
бароклинность, опасный ветер.
Determination of hazardous wind zones.
Ivus G.P., Homenko G.V., Zubcovich S.A.
Combined analysis of fields of the frontal parameter and
hazardous surface wind (≥ 10 м∙с-1) is
executed. It is found that between these fields, there is quantative relation,
which makes it possible to consider the frontal parameter as one of predictors
for forecast of high winds and squalls.
Keywords: frontal parameter baroclinicity, hazardous
wind.