География и геология/3. Гидрология и водные ресурсы

К.геогр.н. Кирилюк О.В., студент Якімишин В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Трансформаційні процеси у басейновій

та річковій системах Пістиньки

Трансформаційні процеси у басейновій системі. Оцінка масштабів та глибини антропогенної трансформації природних систем дає змогу визначити пріоритетні заходи з охорони, підтримки та відтворення їх екологічної стійкості, здійснювати ефективне управління, оптимізувати використання території. При цьому сутність управління в галузі охорони навколишнього середовища полягає у виконанні функцій регулювання, нагляду, прогнозування, планування, програмування, експертизи\ контролю, нормування антропогенних навантажень та інших видів виконавчо-розпорядчої діяльності. Якщо оцінювати масштаби антропогенного впливу, то у відсотковому відношенні розподіл за роками та категоріями ступеню перетвореності буде наступною:

Таблиця 1

Відсоткове співвідношення територій за ступенем перетвореності

Рік	Категорія територій за ступенем антропогенної перетвореності (за методикою Шищенка П.Г.)
	Слабо перетворені території	Перетворені території	Середньо перетворені території	Сильно перетворені території	Дуже сильно перетворені території
1933	69,7	18,9	0	11,4	0
1978	49,5	30,9	4,2	6,7	8,7
2000	43,5	25,6	8,5	11,3	11,1

У зв’язку з тим, що військово-топографічна зйомка територій та їх відповідне картографічне представлення проводиться не так часто, то часовий проміжок з 2000 по 2013 рр. не охоплений.

Слабо перетворені території закономірно зменшуються, середньо перетворені території порівняно з 1978 роком подвоїлись, зросла кількість дуже сильно перетворених територій. Що ж стосується перетворених та сильно перетворених територій, то їхня кількість постійно змінюється, то збільшується, то зменшується за рахунок територій іншої категорії або на їх користь.

Трансформація річкової мережі Пістиньки. До основних показників, що характеризують стан річкової системи та інтенсивність зміни геоекологічного стану річкового басейну, відносять параметри структури річкової системи (кількість річок різних порядків і їхня довжина) на різночасових етапах її розвитку й основні характеристики функціонування річкової системи на певному часовому проміжку. Зміни структури і параметрів функціонування гідромережі є наслідком прояву трансформаційно-деградаційних процесів, які розвиваються під впливом природних і антропогенних чинників.

Таблиця 2

Кількісні трансформації структури річкової системи Пістиньки

(без басейну Лючки)

Порядок водотоку	Кількість водотоків, од.	Частка однопорядкових водотоків, %	Коефіцієнт трансформації, К тр.
І	367	77,1	-44,5
	254	79,1
ІІ	85	17,6	-51,8
	56	17,5
ІІІ	20	4,2	-150
	8	2,5
IV	3	0,63	-50
	2	0,62
V	1	0,21	0
	1	0,31
I-V	476	100	-48,3
	321

Під час визначення змін у структурі річкової системи басейну Пістиньки найбільшу увагу приділяли таким параметрам, як загальна кількість водотоків (Σnзаг), кількість водотоків кожного порядку у річковій системі (nn,...n1), коефіцієнт трансформації (Ктр). Для оцінки масштабів трансформації річкової мережі басейнів використовували схему ранжування річок у річковій системі, запропоновану Стралером–Філософовим, згідно з якою водотоком першого порядку вважають річку, яка не приєднує до себе інших приток.

Таблиця 3

Тенденції зміни параметрів структури річкової системи Пістиньки

Порядок річок	Кількість річок, що…
	зникли, шт.	з’явились, шт..
І	113	-
ІІ	47	18
ІІІ	12	-
IV	1	-
V	-	-
І-V	173	18

Після проведених підрахунків стає очевидно, що річкова мережа суббасейну Пістиньки була значно трансформована як внаслідок природних, так і значною мірою – антропогенних факторів. Найголовнішим з яких видається вирубка лісу. Найбільшою втратою є зникнення 113 водотоків 1-го порядку, які є найчутливішими до будь-якого впливу. Що стосується приток 2-го порядку, то тут ситуація склалася наступним чином – зникло 47 водотоків, натомість виникло нових 18. Не можемо точно говорити про появу саме нових водотоків на місцях, де їх раніше не було. Найімовірнішим є те, що деякі притоки 3-го порядку знизили свій ранг до 2-го.

Зникла 1 притока 4-го порядку, що однак не вплинуло на порядок основної річки. Вона як була, так і залишилася 5-го порядку.

А)	Б)
Річкова мережа суббасейну Пістиньки: А) станом на 1879-1904 рр.; Б) станом на 1946 р

З метою поліпшення екологічного стану водних ресурсів басейнової системи Пістиньки та формування сприятливого середовища для існування людини необхідно:

1. Налагодити суворий контроль за цільовим використанням водних угідь.

2. Вести рішучу боротьбу з браконьєрством, екологічним невіглаством, засміченням водойм та їх берегів.

3. Залишати охоронні смуги, які не підлягають розорюванню.

4. Провести реконструкцію, ремонт, очищення занедбаних ставків.

5. Провести укріплення берегів річки.

6. З метою попередження поглиблення русла річок та створення сприятливих умов для іхтіокомплексів відремонтувати наявні та побудувати нові перепади ( кашиці ).

Заходи щодо охорони річки мають носити просвітницький та екоосвітній характер. Головна проблема, яка тут існує — це можливість захаращення русла побутовим сміттям, зменшення його пропускної здатності і, як наслідок, водна ерозія берегів. Необхідно зменшити тиск тваринництва на луки в межах прибережної захисної смуги (ПЗС).

Створити 1-2-рядні смуги живоплоту чи насаджень фруктово-ягідних кущів і низькорослих дерев на межі городів та ріллі з метою запобігання ґрунтової ерозії.

Збільшити частки сінокосів та садів.