Стегніцька Л.В.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Історія становлення медичної термінології.

Розвиток медичної термінології співпадає з розвитком медицини як науки. Це найдавніша термінологія, на прикладі якої можна простежити шляхи її становлення, розвитку та вдосконалення. Зміни в медичній лексиці відображають певний прогрес медичного пізнання, а отже можна говорити про історичну діахронію медицини та медичної термінології, яка збагачувалась анатомічними та клінічними найменуваннями (одиницями) на різних етапах свого існування. Історія медицини має певні етапи і, на наш погляд, можна умовно виокремити наступні етапи формування англійської медичної термінології: грецький період, арабський період, латинський період, національний період та англійський період.

Грецький період

Найдавніша письмова згадка про медицину – це записи Гіппократа, датовані 5-4 століттям до нашої ери, де були згадані всі аспекти медицини з відповідними медичними термінами. Це був початок грецької ери у розвитку медичної науки. Медична термінологія «Кодексу Гіппократа» лягла в основу наукової медичної термінології всіх народів. Виняткова заслуга в розвитку медицини належить грецьким лікарям, в руках яких фактично була зосереджена медична справа в імперії після завоювання Греціі римлянами у 146 р. Римляни мало уваги приділяли медицині, що ж до греків, то вони, як підкорений народ, позбавлений можливості брати активну участь у державних і громадських справах, займались лікуванням, оскільки в часи імператорського Риму вчені – лікарі діставали право римських громадян, що давало певні привілеї. Мовою медицини в Римській імперії ще довгий час залишається грека, оскільки більшість лікарів, які вивчали та практикували медицину були греками за походженням. Лакуни, які виникли при перекладі латиною певних медичних об’єктів та феноменів, заповнювались грецькими термінами. Найвидатнішим лікарем – ученим імператорського Риму був Гален, грек за національністю, енциклопедист, праці якого користувалися авторитетом протягом 13 століть аж до епохи Відродження. В цей же час римський аристократ Авл Корнелій Цельс пише De Medicina, енциклопедичний огляд медичних знань, який базується на досвіді грецьких лікарів та інших джерелах у галузі медицини. Цельс стикнувся з проблемою перекладу грецьких термінів, які не мали латинських відповідників. Цю проблему було вирішено досить вдало з точки зору лінгвістики. Терміни з грецької мови було транслітеровано. Багато термінологіячних одиниць засвоєно англійською мовою через посередництво латини. Наприклад гр. μανία  → лат. mania → англ. mania (пристрасть до чогось), гр. δίαιτα  → лат. diaeta → англ. diet (спосіб життя), гр.  διαρροή  → лат. diarrhoea → англ. diarrhoea (витікання). Деякі терміни було трансформовано згідно граматичних правил латинської мови і перейшли, наприклад, в англійську мову без змін: гр. πυλωρός → лат. pylorus → англ.pylorus, гр. βραχιων  → лат. brachium → англ.brachium. Інші терміни було перекладено описово : лат. dentes canini → англ.dents canine від гр. kynodontes (зуби собаки) та лат. caecum → англ. caecum від гр. typhlon (сліпий). За часів Римської імперії, порівняно з часами Гіппократа, в медичній науці набагато розширились знання про будову і функції організму. В зв'язку з удосконаленням діагностичних засобів виникла можливість виділити та більш точно описати численні окремі захворювання. Цьому, як і збільшенню арсеналу лікувальних засобів, сприяло взаємне ознайомлення і збагачення медичними здобутками багатьох країн Заходу і Сходу, які об'єднував Рим.

Арабський період

В середні віки третьою мовою за значимістю стає арабська. Починаючи з 7 ст. і протягом майже 5 століть араби панують у країнах Близького і Середнього Сходу, Північної Африки і на Піренейському півострові. Вони не тільки зберегли здобутки античних греків та римлян, але й розвинули їх. Багато медичних опусів написано арабською мовою, зокрема «Канон лікарської науки» Ібн-Сіна, який в подальшому було перекладено латиною та видано 30 разів. Варто зауважити, що для східних народів (зокрема для арабської поезії) характерним було використання метафор, тому існує припущення, що деякі медичні терміни вкорінились завдяки метонімічному переносу. Наприклад анатомічні терміни dura mater та pia mater у греків мали значення mēninx sklēra та mēninx leptē. Араби ж передали це значення по-своєму і прямий переклад анатомічного терміна mater звучить як «мати (захисниця) мозку». Арабські лікарі значно розширили кількість рослинних та мінеральних лікувальних засобів, які поповнили мову медицини новими термінами, що сприяло розвитку окремої галузі медичної науки – фармації. Наприклад, з арабської запозичені та залишились в англійській мові без змін такі терміни, як alcohol (алкоголь), alkali (луг), elixir (еліксир), camphor (камфора), hashish (гашиш), myrrh (ароматична смола мирра), syrup (сироп), tartar (винний камінь), senna (сена), saffron (шафран), natron (вуглекислий натрій, сода) та інші.

Латинський період

В період Ренесансу грецькі та арабські праці з медицини все частіше перекладаються латинською мовою. Формується нова латинь епохи Відродження, яка виступає в ролі міжнародної мови науки. Велику роль в оновленні латинської медичної термінології цього періоду відіграють вчені-анатоми, оскільки на 14 століття припадає велика кількість анатомічних відкриттів. Завдяки анатомам епохи Відродження було сформовано анатомічну номенклатуру, кількість анатомічних найменувань зросла до 30000 на противагу 700 древньогрецьким. До ряду термінів, які збереглись в сучасній номенклатурі (PNA), належать atlas, crista, incus, scapula тощо. В 1478 друкується праця Цельса De Medicina, а за нею латинське видання Галена. Протягом декількох століть майже всі праці та дослідження у галузі медицини були опубліковані латинською мовою. Велика кількість медичних творів була перекладена з грецької та арабської латиною, яка під впливом католицької церкви стала мовою західної цивілізації. Медичні словники містили терміни, які творились на основі греко-латинських дублетів та терміноелементів. Останньою значимою працею, надрукованою латинською мовою, у медицині вважають Уільяма Гебердена Commentarii, яка датується 1802 роком. В інших країнах, зокрема в Даніі, латина слугувала мовою медицини (для написання анамнезу) аж до 1853 року. Як бачимо, у 18 столітті латина все ще залишаться міжнародною мовою медицини.

Запозичення з європейський мов або розвиток національної термінології

Із занепадом латинської мови, це період пізнього Відродження, динамічно розвивається національна медична термінології, яка поступово пристосовувалась до потреб розвитку національних мов. Приблизно в кінці 18 століття на зміну грецькій та латинській мовам прийшли французька, німецька, італійська. Ці мови запозичили більшість анатомічних та клінічних термінів, які базувалась на греко-латинських дублетах, та адаптували їх згідно своїх граматичних правил. Цей етап характеризується упорядкуванням термінології з дотриманням концептуальних засад, тобто відповідність позначувальному поняттю, структурі мови, доцільності запозичень за умови збереження національної специфіки. Наприклад, латинський термін nervus musculocutaneus та ulcus ventriculi зазнали незначних трансформацій у французькій та італійських мовах le nerf musculo-cutané та il nervo musculocutaneo; ulcère gastrique та ulcera gastrica. При перекладі англійською змінився порядок слів musculocutaneous nerve та gastric ulcer. В німецькій мові також спостерігається адаптація медичних термінів Coronararterien замість arteriae coronariae або ж застосовується прямий переклад терміна Magengeschwür замість ulcus ventriculi. Велика кількість медичних термінів потребувала стандартизації, що й зумовило розвиток національної термінології.

Англійський період

З розвитком національної термінології активно розвивається й англійська термінологічна система. Основним джерелом поповнення мови термінами були грецька та латинська мови, але з часом цю роль перейняли на себе європейські мови – спочатку французька, а потім англійська. Французька та англійська мови стали, фактично, найбільшими донорами у новітній історії європейських мов, оскільки засвоїли латинську лексику в досить великому обсязі. У ХХ столітті на зміну французькій поступово прийшла англійська, яка протягом останніх десятиліть набула дуже широкої популярності та майже повністю витіснила французьку мову з міжнародного спілкування. Сучасні медичні публікації та міжнародні конференції проводяться англійською мовою. Розпочато новий етап розвитку медичної термінології, роль греки та латини виконує сьогодні англійська мова, яку лікарі обрали як єдину мову для міжнародного спілкування. Такі англійські терміни, як shunt, bypass, screen, hospice, drugstore, nurse, healer, tray, check up, inlay, flapping, та інші, запозичені з англійської і використовуються в багатьох європейських мовах практично без змін. Є декілька причин широкого розповсюдження англійської мови: Велика Британія володіла колоніями в усіх частинах світу; англійська мова є державною мовою в багатьох країнах; граматика англійської мови є досить простою для опанування. Всі ці чинники вплинули не тільки на формування англійської медичної термінології але й на розвиток національних терміносистем. На сучасному етапі розвитку медицини та медичної термінології домінує англійська мова, як мова міжнародного спілкування. Найбільш впливові науково-медичні журнали друкуються англійською мовою, англійська стала мовою наукових конференцій. Можна припустити, що настає новий етап в мові медицини – етап англійської медичної термінології.

Література

1. Верхнатський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини: Навч. Посібник. – 4-е вид., випр.. і допов. – К.:Вища школа, 1991. – 431 с.: іл..

2. Панько Т. І. Українське термінознавство : підруч. / Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

3. Henrik R. Wulff. The language of medicine http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1079361/

4. Arno Forsius. Latin as the language of Medicine – historical survey. http://www.athenisfinlandiae.com/AF10_Forsius%20Arno_Latin%20as%20the%20language%20of%20Medicine%20-%20historical%20survey.pdf

5. John H. Dirckx. Greek and Latin in Medical terminology. http://stedmansonline.com/webFiles/Dict-Stedmans28/APP04.pdf

6. George L. Banay. An introduction to medical terminology. http://www.mediv.com.cn/toolbox/download/medical%20terms%20history.pdf