К.м.н. Бабенко В.М.

Державний заклад «Дніпропетровська медична

академія МОЗ України»

Кафедра терапевтичної стоматології

(завідувач кафедри д.м.н., проф. А.В. Самойленко)

Алгоритм діагностики та превентивного лікування у хворих з коморбідною патологією тканин пародонта та легень

Тенденція генералізованого пародонтиту (ГП) до поширення, складний патогенез, схильність до затяжного перебігу, наявність супутньої патології внутрішніх органів, зокрема бронхіальної астми (БА), недостатня ефективність методів профілактики та лікування зумовлює актуальність проблеми [ 1, 2, 3, 4 ].

Коморбідна клінічна ситуація ГП та БА потребує урахування патогенетичної базисної глюкокортикостероїдної (ГКС) терапії пульмонологічного захворювання для діагностики та превентивного лікування ГП [5, 6, 7].

Актуальність проблеми обумовила мету дослідження, а саме обґрунтування та розробка алгоритму діагностики та превентивного лікування ГП у хворих на БА на фоні терапії ГКС.

Матеріали та методи дослідження

У дослідження було включено 126 пацієнтів, що страждали на ГП початкового–IIΙ ступеню та БА II–IV ступеню тяжкості (середній вік – 42,6 ± 1,12 років), серед яких чоловіків – 36 (28,57 %), жінок – 90 (71,43 %). У залежності від способу лікування БА хворі на ГП були розподілені на клінічні групи: 1-а група – 50 хворих на ГП та БА II–III ступеня тяжкості, що приймали ІГКС (середній вік – 42,3 ± 0,97 років); 2-а група – 28 хворих на ГП та БА IV ступеня, що приймали системні ГКС (середній вік – 42,9 ± 1,27 років); 3-я група – 24 хворих на ГП та БА II–III ступеня, що відмовились від прийому ІКС (середній вік – 40,8 ± 1,20 років). До групи співставлення (4-а група) увійшло 24 хворих на ГП без БА (середній вік – 40,1 ± 1,56 років).

Проведене дослідження є фрагментом НДР кафедри терапевтичної стоматології ДЗ «ДМА МОЗ України» (завідувач – д. мед. н., професор А. В. Самойленко) та кафедри факультетської терапії та ендокринології (завідуюча – член-кор. АМН України, професор Т.О. Перцева).

Методи дослідження: клінічні – для вивчення особливостей клінічного перебігу ГП у хворих на БА, оцінки їх пародонтального статусу; імунологічні (показники фагоцитозу, рівні IgA, sIgA у сироватці крові та ротовій рідині) та цитохімічні – для уточнення механізмів розвитку ГП у хворих на БА; цитологічні – для вивчення клітинного складу епітелію ушкоджених тканин пародонта; функціональний (спірометрія) – для визначення наявності та ступеню бронхіальної обструкції; інструментальний (пульсоксиметрія) – для оцінки ступеня насиченості киснем гемоглобіну крові; статистичні – для визначення вірогідності й прогностичного значення отриманих результатів. Статистичну значущість різниці між порівнювальними величинами вважали достовірною при р < 0,05.

Результати та обговорення

У ході дослідження виявлено, що більшість хворих на БА на тлі ГКС-терапії звертаються до стоматолога у зв’язку з одонтопатологією, а стосовно генералізованого пародонтиту значно менше – при II ступені у 21% випадків, а при III ступені у 28%. Для виявлення та превентивного лікування ГП запроваджена система диспансерного нагляду на базі консультативно – діагностичного кабінету «Спіро» міської клінічної лікарні №6 та стоматологічних поліклінік м. Дніпропетровська, яка передбачає активне виявлення хворих даного профілю. Потоки пацієнтів формувалися двома шляхами: по-перше, при зверненні до стоматолога з приводу одонтопатології або з інших причин при наявності БА на тлі ГКС – терапії увага обов’язково приділялася виявленню ознак ГП; по-друге, при відвідуванні кабінету «Спіро» з пацієнтами проводили санітарно – просвітницьку роботу та рекомендували звернутися до стоматолога з метою профілактичного огляду на предмет захворювання тканин пародонта.

У план комплексного обстеження даного контингенту хворих поряд з клінічним було включене лабораторне дослідження стану фагоцитозу, показників імунологічного, цитохімічного та цитологічного досліджень.

Після комплексного обстеження складали індивідуальний план курації хворого зі строками динамічного нагляду, з послідовністю та об’ємом лікувальних маніпуляцій. Розподіл хворих у відповідні диспансерні групи проводився в залежності від тяжкості ГП, БА та виду ГКС – терапії. Перша група: хворі на ГП початкового та I ступеню та на БА II ступеню, які приймають інгаляційні ГКС. Друга група: хворі на ГП II ступеня та на БА II –III ступеня, які приймають інгаляційні ГКС. Третя група: хворі на ГП II – III ступенів та на БА III – IV ступеня, які приймають системні ГКС. Диспансерне спостереження проводилося за такою схемою: 1 раз на 3 місяці для другої та третьої диспансерної групи, 2 рази на рік для першої групи. За результатами контрольних оглядів складалися графіки відвідувань для реалізації індивідуально підібраних програм превентивного лікування ГП.

На підставі проведеного дослідження запропоновано алгоритм діагностики та превентивного лікування ГП у хворих на БА (рис.1), логічна послідовність якого подана у відповідності з Національними стандартами України 19 класу – єдиної системи програмної документації (ЄСПД) [8].

Як результат наведені рекомендації щодо організації диспансерного нагляду та превентивного лікування ГП у даної категорії хворих:

1. Хворі на БА, які в якості базисної терапії приймають глюкокортикостероїди, повинні бути обстежені стоматологом з метою своєчасної діагностики ГП.

2. Хворі, які страждають на ГП та БА астму на тлі глюкокортикостероїдної терапії, потребують комплексного обстеження. Рекомендується дослідження

неспецифічних факторів захисту, застосування цитохімічного та цитологічного методів обстеження хворих.

3. При диспансеризації хворих на ГП, асоційований з БА на тлі ГКС – терапії, необхідно встановити строки контрольних оглядів для початкового та I ступеню ГП двічі на рік, а при ΙΙ-ΙΙΙ ступеню ГП – чотири рази на рік.

Таким чином, у результаті проведеного дослідження доведено, що пацієнти, які страждають на бронхіальну астму та приймають традиційну ГКС терапію є групою ризику для розвитку ГП та потребують обов’язкового диспансерного нагляду стоматолога, оскільки ГП протікає зі стертими клінічними проявами, що веде до несхильності пацієнтів звертатися до лікаря. Запропонований алгоритм діагностики та превентивного лікування ГП у хворих на БА на тлі ГКС – терапії, у якому враховане виявлення ГП та його ступеню тяжкості у хворих на БА, вид базисної терапії БА, сформовані групи хворих для диспансерного спостереження та превентивного лікування ГП є зручним та зрозумілим для практикуючих лікарів. Головною метою даного дослідження стало вивичення цитометричних змін тканин пародонта у хворих на ГП на тлі гормональної терапії БА в залежності від тривалості прийому, способу введення гормональних препаратів та методів лікування ГП.

Література:

1. Білоклицька Г.Ф. Вплив гігієнічних комплексів Colgate® на пародонтальний статус і рівень бактеріального обсіменіння біоптату пародонтальної кишені // Г.Ф. Білоклицька, О.В. Ашаренкова // Современная стоматология. - 2011. - № 4 – С.13-18.

2. Armitage G.C. The biology, prevention, diagnosis and treatment of periodontal diseases: scientific advances in the United States / G.C. Armitage, P.B. Robertson // J. Am. Dent. Assoc. – 2009. – Vol.140, N11. – P.36-43.

3. Борисенко А.В. Состояние тканей пародонта у больных псориазом / А.В. Борисенко, Л.Т. Чегринюк // Современная стоматология. – 2009. - №1. – С.38-43.

4. Косенко К.Н. Риск развития и особенности течения заболеваний пародонта у больных с мочекаменной болезнью / К.М. Косенко, Л.В. Гончарук // Вісник стоматології. - 2006. - №3. - С.28-32.

5. Петрушанко Т.О. Диферинційована профілактика та лікування порушень гомеостазу кальцію при хворобах зубів і тканин пародонту / Т.О. Петрушанко, Л.Й. Островська, І.О. Іваницький // Современная стоматология. – 2009. - №1. – С.79-83.

6. Перцева Т. А. Новые технологии и стандарты терапии у больных пульмонологического профиля / Т. А.Перцева, Т. В. Киреева // Астма та алергія. – 2008. – № 1-2. – С. 48–53.

7. Самойленко А. В. Використання ультрафонофорезу мірамістину при лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальнуастму на тлі інгаляційної глюкокортикостероїдної терапії / А. В. Самойленко, В. М. Бабенко // Таврійський вісник. – 2009. – Т. 12, № 4. – С.180–183.

8. ГОСТ 19.701 – 90 (ISO 5807 – 85) ЄСПД «Схема алгоритмів, даних і систем. Позначення умовні графічні та правила виконання».