Сергієнко А.В.

Сумська філія

Харківського національного університету внутрішніх справ

До питання про визначення основних завдань правової освіти в Україні

Становлення демократичної держави передбачає розвиток та реформування всіх економічних, соціальних та політичних інституцій. Тому, перед освітою, сьогодні, ставиться широкий спектр завдань. Вона є не тільки механізмом виховання та розвитку сучасного громадянина, а й висхідним етапом творення самостійного та самодостатнього суспільства. Одним з провідних напрямків освіти є розвиток її правового компоненту. Якщо говорити про сутність, саме, правової освіти, то відповідно до концепції державного розвитку України, правова освіта – це процес підвищення правової активності населення, формування правової культури суспільства, подальшого зміцнення законності і правопорядку.

Основними документами, що врегульовують зазначені положення, є Закон України «Про освіту» та Програма правової освіти населення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 366 від 29 травня 1995 р. Дані нормативно-правові акти визначають правову освіту, як процес засвоєння знань про основи держави та права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності й правопорядку. Вказаною програмою правової освіти населення була поставлена низка завдань для забезпечення правової освіти у соціумі:

- підвищення рівня правової підготовки населення, громадян, які перебувають на державній службі, обрані народними депутатами України, депутатами місцевих рад, викладачів правових дисциплін та журналістів, які висвітлюють правову тематику;

- створення належних умов для набуття громадянами знань про свої права, свободи і обов'язки;

- широке інформування населення про правову політику держави та законодавство;

- забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інформації;

- вдосконалення системи правової освіти населення, збереження та розвиток вітчизняних традицій у цій сфері.[1;1921]

Зазначені положення – є досить загальними, більшу конкретику у заходах спрямованих на подолання правового нігілізму було закладено в концепції Всеукраїнської міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення, основними завданнями якої стало:

- розроблення пропозицій щодо координації діяльності міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади з питань юридичної підготовки працівників цих органів, керівників і спеціалістів народного господарства, правового навчання і виховання молоді та інших категорій населення, яким потрібні юридичні знання і взаємодія з громадськими організаціями з цих питань;

- надання методичної допомоги міністерствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади, виконкомам місцевих Рад, громадським організаціям у підвищенні правової свідомості і культури тих верств населення, які не мають професійної юридичної освіти;

- розробка пропозицій (рекомендацій) щодо удосконалення правової навчально-виховної роботи;

- поширення досвіду з питань правової освіти населення. [2]

Відповідальність за виконання поставлених завдань покладається на повний ранж державних та приватних інституцій, що надають освітні послуги населенню України. В контексті прийняття країною положень Болонської угоди, вектор розвитку, як освіти загалом, так і її юридичного компоненту було змінено на стандартизацію та гуманізацію, але основні завдання залишились колишніми.

Крім загальнодержавних документів, існує практика розробки регіональних програм розвитку правової освіти. Так у 2011 році Обласною радою м. Дніпропетровськ, була прийнята Регіональна комплексна Програма

правової освіти населення на 2011 – 2015 роки. Відповідно до якої було визначено наступні положення:

- активна участь в організації та здійсненні заходів із правової освіти населення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, навчальних та культурних закладів, наукових установ, засобів масової інформації;

- забезпечення відкритості правової інформації, доступу всіх верств населення до її джерел, систематичного і безперервного поширення серед населення знань про право і державу, у тому числі шляхом оприлюднення в офіційних виданнях, інших засобах масової інформації нормативно-правових актів, розповсюдження правової літератури;

- безпосередня участь юристів у поширенні правових знань.[3]

Підводячи підсумки, ми можемо з впевненістю сказати, що правова освіта, на сьогодні є одним з пріоритетних напрямів розвитку державної політики. На неї покладені завдання, що допоможуть не тільки стабілізувати ситуацію в країні, а й сприятимуть її становленню та розвитку.

Література:

1. Про Національну програму правової освіти населення: Указ Президента України від 18жовтня 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. – No43. – Ст.1921.

2. Про Програму правової освіти населення України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 травня 1995р. станом на 27 серпня 2004р. // Професійна інформаційно-пошукова система з законодавства України «Право. Версія Проф».

3. Регіональна комплексна Програма правової освіти населення на 2011 – 2015 роки. Додаток до рішення обласної ради 25 березня 2011 року № 74-5/VI.