Педагогические науки / 4.Стратегические направления реформирования системы образования

Д.пед.н., проф. Топузов О. М.

Директор Інституту педагогіки НАПН Укаїни, Україна

Пізнавальні задачі як засіб проблемного навчання

Зміст географії на засадах проблемного навчання в умовах практики загальноосвітньої школи перебуває на етапі модернізації. Неоднозначне ставлення та обмежене розуміння вчителями географії проблемного навчання на практиці призводить до невідповідності його функцій, сутності і змісту. Актуальним питанням є також непідготовленість вчителів до практичного впровадження проблемного навчання в школі.

Великий внесок у розвиток проблемного навчання з географії зробили методисти-географи близького зарубіжжя. Зокрема, М.Ковалевська та Л.Панчешнікова досліджували конструювання і розв’язування навчальних завдань на уроці; В.Коринська розглядала прийоми розумової діяльності та логічної операції; Г.Понурова висвітлювала можливі засоби реалізації проблемного підходу на практиці; І.Матрусов наголошував на розвитку розумових здібностей учнів; В.Щеньов досліджував деякі способи розв’язання пізнавальних запитань тощо.

Згідно з ідеями розвитку пізнавальної самостійності учнів на засадах принципу проблемності, логічно-проблемним вважаємо урок географії, на якому вчитель спеціально створює проблемні ситуації та організовує пошукову діяльність учнів у процесі самостійного висунення ними навчальних проблем, або сам ставить проблеми та розв’язує їх, спираючись на це поняття в пошуковій ситуації.

З методичної позиції таким фактором має стати методична система проблемного навчання, яка формуватиме учня як активного суб’єкта навчальної діяльності завдяки внутрішій мотивації та сприятиме вдосконаленню географічної структури предмета та мотивованої навчальної діяльності учнів.

Сучасний етап викладання географії характеризується змінами, зумовленими низкою суперечностей у навчальній програмі: з одного боку це зменшення кількості навчальних годин, з другого, зростання значення формування світоглядних ідей. Попри це в підручниках з географії (фізичної й економічної), на наш погляд, не висвітлено деякі питання, що знижує зацікавленість до предмета. Так, бракує відомостей про населення, його господарську діяльність, недостатньо показано взаємозв’язки в природі та ін. Аналіз навчального процесу показав зниження інтересу й мотивації до вивчення географії. Проблема, формування пізнавального інтересу у процесі навчання зазначає Г. Щукіна, – одна з головних. Інтерес спрямовує психічні процеси особистості на ті чи інші об’єкти і явища навколишнього світу [1].

На наш погляд, ще не достатньо вивчена можливість підвищення інтересу і мотивації навчання через розробку та впровадження методичної системи проблемного навчання географії в загальноосвітню школу.

До критеріїв пізнавального інтересу можна віднести: активність учня у процесі засвоєння знань проблемного спрямування, постановка запитань вчителеві, які пов’язані з проблемою дослідження, зацікавленість у розв’язанні навчальної задачі, самостійність вирішення проблемної ситуації, яку створив вчитель, а також особливе ставлення до навчально-виховного процесу. На рисунку 1 показано фактори, які впливають на формування пізнавального інтересу учнів у процесі проблемного навчання географії.

Навчальна діяльність визначається мотивами, які у внутрішньому плані особистості виявляються через пізнавальний інтерес, що впливає та спрямовує учня на процес пізнання географії (рис. 1).

Пізнавальний інтерес учнів до географії

Рис 1. Засоби прямого та опосередкованого впливу на пізнавальний інтерес учнів до географії

Пізнавальні задачі – це такі педагогічні умови в навчальних ситуаціях, які не тільки пробуджують учня до оперування відомими знаннями в нових ситуаціях, а й ведуть до відкриття нових способів дій з географічним мета ріалом. Методисти їх ототожнюють із творчими, оскільки задачі, спрямовані на розвиток самостійної інтелектуальної діяльності учнів. У поцесі дослідження ми визначили кілька типів задач. Які можна запропонувати на розсуд учителя:

– задачі-прогнози, спрямовані на вміння вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки й аргументовано довести кінцевий результат до суб’єкта навчання;

– задачі-альтернативи, які вимагають аргументованого вибору в умовах викладу географічного хрестоматійного матеріалу;

– задачі-дискусії, що вимагають самостійного вироблення рішення на основі кількох точок зору;

– задачі-протиріччя, що стикаються з проблемою, коли нові знання несумісні зі старими; такий вид задач ще називають сократівським;

– задачі-роздуми, що сприяють розвитку в учня творчого процесу, де важливий не кінцевий результат, а – творчі роздуми. Такі задачі рекомендуються давати учням як проміжні.

Розроблені нами уроки з проблемним підходом мають таку розвиваючу мету: поставити учнів у позицію першовідкривачів – дослідників шляхом системи пізнавальних завдань, щоб розвивати їх самостійне, творче мислення і особистість.

Гідросфера.

Провідне програмове питання: Світовий кругообіг води.

Завдання 1. Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Вода… Ти не просто необхідна для життя: ти і є життя» (Твори, К.:Молодь, 1973 –С.170).

Яка вода потрібна людству? Яке співвідношення прісних і солоних вод на Землі? Чому необхідно посилити увагу суспільства до проблеми охорони вод?

Завдання 2. Гідросфера – найбільш тонка оболонка Землі. В той же час населення земної кулі кожну добу споживає 7 млрд.м³ води, тобто стільки, скільки добувають корисних копалин за весь рік. Чи зменшиться від цього споживання загальна кількість води на планеті? Чому? Чи можливо в умовах науково-технічного прогресу замінити воду для споживання людиною якимось замінником?

Завдання 3. Земля – найбільш водна планета Сонячної системи: запаси води обраховуються примірно в 1500 млн км³. Чим пояснити, що близько 35% населення Земної кулі відчуває нестачу прісної води?

Завдання 4.Прокоментуйте думки відомого французького океанографа Жака-Іва-Кусто, який у статті «Корабель Земля» писав: «Нас, жителів Землі, можна порівняти з паспжирами корабля, який має раз і назавжди даний якийсь певний запас води»… («Комсомольська правда», 30 вересня 1972 року).

Чому ми повинні особливо охороняти цей запас води планети?

Завдання 5.Сніжинка, яка впала на льодовик, зберігається на ньому більш 8 тис. років, і лише потім перетворюється на воду, яка включається в активний кругообіг води.

Поясніть, чому льодовики займають особливе місце в кругообігу води на Землі? Де використовуються води більше всього?

Завдання 6.Найбільші запаси води нашої планети концентруються в її недрах; їх величина дорівнює обсягу вод Світового океану.

Поясніть, чи беруть участь підземні води в загальному кругообігу на Землі? Чи всі підземні води прісні? Чи вся вода гідросфери доступна людству для її використання?

Завдання 7. На Землі, в цілому, випаровування і опади урівноважують одне одного.

Яка причина постійного переміщення вод на Землі? Яке занчення для біосфери має загальна циркуляція атмосфери, рух морських течій і морського стоку?

Завдання 8. Вода – справжнє джерело життя; Земля без води – мертва пустеля; вода – найкращий розчинник; господарська діяльність населення тісно пов’язана з водою; рослини і тварини не можуть існувати без певної кількості води; вода впливає на погоду і клімат Землі; вода в наш час – це технічна сировина; вода виконує певну роботу і т.п.

Яке значення має якість води? Чому проблема водопостачання стає однією з найважливіших в житті людства?

Як цю проблему розв’язують в період прискорення науково-технічного прогресу?

Завдання 9. З 1900 по 1960 р.р. рівень Світового океану піднявся на 12 см, відповідно за останні 500 млн. років приріст вод океану 83 км³.

Поясніть, які фактори вплинули на процес «зростання» Світового океану: потепління клімату чи розширення Океану за рахунок надходження води з надр Землі? А можливо Земля одержує воду з космосу завдяки «сонячному вітру?»

Завдання 10. Ще в 1934 р. В.І.Вернадський в «Нарисах геохімії» писав, що магма – це суміш водних розчинів кремнеземистих тіл.

Відомо, що з 2000 різних речовин хлор зустрічається лише в 73, однак на 71% поверхні нашої планети розповсюджені хлоридні і мінеральні россільні води.

Звідки хлор надходить у водні розчини? Чи є металоносність підземних розчинів хлористо-натрієвих вод доказом їх глибинного походження?

Систему проблемних запитань з географії запропоновано в монографічному дослідженні (Топузов О.М. Проблемне навчання географії в школі: теорія і практика : [монографія] / Олег Михайлович Топузов. – К. : Фенікс, 2007. – 304 с. – С. 169-243.)

Реалізація проблемного навчання географії у сучасній загальноосвітній школі забезпечується шляхом розроблення відповідних підручників нового покоління:

1. Надтока О.Ф. Географія : [підручник для 9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів] / Олександр Федорович Надтока, Олег Михайлович Топузов. – К. : «Видавничий дім «Світ знань», 2009 – 224 с. : іл., карти.

2. Топузов О.М. Географія материків і океанів : [підручник для 7 кл.] / О.М. Топузов, О.Ф. Надтока, Т.Г. Назаренко, Л.П. Вішнікіна. – К. : ТОВ «Видавничий дім «Світ знань», 2008. – 292 с. : іл., карти.

3. Топузов О.М. Географія : [підручник для 7 кл.] / О.М. Топузов, О.Ф. Надтока, Т.Г. Назаренко, Л.П. Вішнікіна, А.А. Шуканова, В.М. Самойленко. – К. : ДНВП «Картографія», 2011. – 320 с. : іл., карти.

У розробленій Загальній методиці навчання географії (Загальна методика навчання географії : [підручник] / О.М. Топузов, В.М. Самойленко, Л.П. Вішнікіна. – К. : ДВНП «Картографія», 2012. – 512 с.) висвітлено змістовні характеристики проблемного навчання географії з урахуванням тенденцій до модернізації сучасної загальноосвітньої школи.

Упровадження проблемного підходу до навчання предметів природничого циклу максимально узгоджується із сформульованими в державному стандарті і програмі з географії освітніми цілями й завданнями середньої природничої освіти і має бути пріоритетним у навчально-методичній та науковій діяльності не лише вчених, педагогів-географів, але й спеціалістів з інших (суміжних) дисциплін.

Література:

Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике / Г.И. Щукина. – М.: Педагогика, 1975. – 351 с.