Филологические науки/1.Методика  преподавания языка и литературы

Бобир Жанна Миколаївна

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Метакогнітивні стратегіі

та самостійна навчальна діяльність студентів ВНЗ

У сучасних умовах інтенсифікації навчального процесу у вищих навчальних закладах та відведенням з цією метою значного обсягу матеріалу на самостійне опрацювання студентами особливо актуальною стала проблема формування у студентів умінь самостійно планувати, організовувати і реалізовувати навчальну/пізнавальну діяльність [3, с. 3; 1, с. 286]. Уміння навчатися автономно є суттєвими для професійного розвитку та самовдосконалення фахівця, оскільки саме вони реалізують підхід до навчання як безперервного процесу протягом життя. Автономія у вузькому значенні — розуміння це інтенсивніше управління студентами своїм процесом навчання і відповідальністю за нього як у межах навчального процесу, так і за його рамками. Тому важливо навчити студентів навчатися, сформувати у них уміння автономної пізнавальної діяльності, ознайомити з пізнавальними стратегіями вивчення іноземних мов, які дозволяють раціонально організувати навчальний процес.

В останні роки великий інтерес становить дослідження метакогніції, яка розглядається як погляди студентів на навчання та активне регулювання їх навчальної діяльності. Метакогнітивні стратегії забезпечують студентів способом координувати свій навчальний процес та ефективним інструментом для успішного вивчення навчальних дисциплін, зокрема іноземної мови; це мислення вищого порядку, яке включає активний контроль когнітивними процесами, що впливають на навчання. Вони сприяють розвитку автономності та незалежності студентів у процесі навчання у ВНЗ. Метакогнітивний аспект навчання у ВНЗ включає стратегії регулювання та ментальні моделі навчання.

Автономна навчальна діяльність досліджувалася у працях таких вчених як Н.В. Соловона, Т.Н. Ломтева. Метакогніції та метакогнітивні стратегії розглядаються у роботах Т.Ю.Тернових, І.В. Міщинської, N. Anderson, J. Livingston, J. O’Malley, A. Chamot, R. Oxford.

Під стратегією розуміють план вирішення труднощів у певній області людської діяльності. Пізнавальні стратегії визначаються як ментальний план досягнення навчальної мети [4, с. 8]; це інтелектуальні навички, які застосовують студенти, щоб утримати під контролем внутрішні процеси уваги, сприйняття, розуміння та передачі інформації [2, с. 89]. За визначенням Р.Оксфорд, пізнавальні стратегії — це “специфічні дії, поведінка і прийоми, якими користуються студенти — часто свідомо — для забезпечення прогресу в засвоєнні, збереженні в пам’яті, відтворенні та застосуванні іноземної мови” [6, с. 175].

Існує кілька таксономій пізнавальних стратегій. Так, Р. Оксфорд розрізняє прямі та непрямі пізнавальні стратегії, які, у свою чергу, поділяються ще на 3 підгрупи стратегій. До першої групи належать: 1) стратегії запам’ятовування, 2) когнітивні стратегії, 3) компенсаторні стратегії, тобто такі, які безпосередньо пов’язані з ментальними процесами і формуванням нового лінгвістичного знання та його використання у запропонованих завданнях і ситуаціях. До другої групи стратегій відносять: 1) метакогнітивні, 2) афективні та 3) соціальні стратегії, тобто ті, що пов’язані з навчальним процесом та його контролем [6, с. 176]. Хоч усі стратегії тісно пов’язані між собою, все ж, на нашу думку, особливе місце тут належить метакогнітивним стратегіям, які саме й визначають шлях пізнання. Співвідношення метакогнітивних стратегій з іншими можна виразити як співвідношення між стратегією і тактикою. Метакогнітивні стратегії визначають цілі навчання, тобто ЩО вчити, тоді як інші види стратегій спрямовані на досягнення поставлених цілей, тобто ЯК вчити. Метакогнітивні стратегії слугують алгоритмами для отримання, виклику з пам’яті та використання інформації.

Функціональна структура метакогнітивної моделі пізнання включає такі стратегії як [5, с. 150]:

1) підготовка і планування навчання — студент формує хід думок стосовно певного виду діяльності. Визначаються цілі, їх цінність та відповідність навчальним потребам, можливість бути досягнутими;

2) вибір та використання стратегій — на цьому етапі студент свідомо обирає когнітивні стратегії для виконання конкретного завдання;

3) контроль за використанням стратегій — у ході реалізації обраних когнітивних стратегій студент постійно перевіряє чи вони використовуються як заплановано і чи наближають його до навчальної мети. Якщо обраний курс дії виявляється неефективним, студент обирає інші стратегії пізнання. Таким чином, контроль впливає на формування метакогнітивних знань студента;

4) управління кількома стратегіями — студент реалізує кілька когнітивних стратегій одночасно. Так, наприклад, розумінню тексту сприяє поєднання компонентного та контекстуального аналізів невідомих слів;

5) самооцінка, яка спрямована на оцінювання усього шляху пізнання. Студент аналізує чи досягнуто поставленої мети і, чи отримано очікуваний результат, розглядається наступне застосування отриманих знань та метакогнітивного досвіду. Особливого значення на цьому етапі має саморефлексія студента як зв'язок між ситуацією та цілями. Саморефлексія свідчить про розвиток студента як активного суб’єкта навчально-виховного процесу.

Отже, планування навчального процесу з урахуванням метакогнітивних пізнавальних стратегій сприятиме досягненню кращого результату при вивченні іноземної мови. Вибір студентом навчальних стратегій залежить як від ступеню вивчення іноземної мови і поставленої мети, так і від індивідуальних особливостей студента.

Література:

1. Ломтева Т.Н. Андрагогика в контексте гуманистической образовательной парадигмы. — Ставрополь: СГУ, 2004. — 340 с.

2. Міщинська І.В. Застосування пізнавальних стратегій при вивченні іноземної мови: досвід англомовних країн // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. — 2008. — № 48/2. — Ч. 2 — С. 88-91.

3. Соловова Н.В. Организация и контроль самостоятельной работы студентов: Метод. рекомендации. — Самара: Универс-группа, 2006. — 13 с.

4. Терновых Т.Ю. Методика формирования стратегий автономной учебной деятельности у студентов-первокурсников в работе с иноязычным текстом: Автореф. дис. канд. пед. наук. — Москва, 2007. — 20 с.

5. Hüseyin ÖZ. Metacognition in foreign/second language learning and teaching // Hacettepe Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi (H. U. Journal of Education). — 2005. — № 29. — P. 147-156.

6. Oxford, R. Research on second language learning strategies // Annual review of applied linguistics. — 1993. — № 13. — P. 175-187.