Федоренко Світлана Вікторівна, кандидат педагогічних
наук, доцент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови
Національного технічного університету України «Київський політехнічний
інститут»; Логвіненко Мар’яна Вікторівна, магістрантка кафедри теорії, практики та перекладу
англійської мови Національного технічного університету України «Київський
політехнічний інститут».
ШЛЯХИ ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОГО
МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Актуальність
теми дослідження
визначається важливістю вивчення вираження емоцій мовними засобами, особливо
серед молоді, яка бере безпосередню участь у формуванні як побутової мови, так
і літературної. Актуальність обраної теми також зумовлюється постійною
мінливістю та нестабільністю молодіжного лексикону, розвиток якого перебуває
під впливом різних факторів та потребує дослідження протягом тривалого періоду
часу. Однією із важливих складових, що формують лексичну базу сучасної мови, є
молодіжний лексикон, який особливим чином впливає на розвиток спілкування на
побутовому рівні та певною мірою на сучасну літературну мову. Молодіжний
лексикон є також показником інтелектуального, культурного і духовного розвитку
певного прошарку та групи молоді зокрема.
З огляду на
актуальність, недостатній рівень теоретичної розробленості означеної проблеми
зумовили вибір теми дослідження: «Передача
емотивності молодіжного сленгу сучасної англійської мови засобами української».
Мета статті полягає у вивченні
молодіжного сленгу сучасної англійської мови у його функціонально-перекладацькому
аспекті на основі емотивно-типологічної класифікації, яка була запропонована
для сленгових слів німецької мови Т. Шавловською.
Загальновідомо, що будь-яка мова є живим
явищем, що відображає буття та стан конкретної культурно-історичної епохи. Наявність
у мові сленгу є важливим елементом даного відображення. Варто зазначити, що
переважна більшість нових сленгізмів виникають та розвиваються цілком природним
чином з конкретних ситуацій. Окрім того, для вираження нового особистого погляду
на речі, які існують тепер та були раніше, кожне покоління потребує нових слів,
які б відображали особливості та характерні риси саме цього покоління. Багато
науковців та мовознавців, таких як Р. Чепмен [9], Л. Блумфілд [8], Т.
Караваєва [3], Зацний Ю. [2] та інші,
присвятили свої праці на дослідження поняття «сленг» та його особливостей.
На глибоке переконання С.Флекснера [10],
саме молодь є найактивнішим елементом, що створює сленг. Молодіжна мова
відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані
літературної мови та жаргону [5, с. 28]. Окрім того, у сленгу знайшли
відображення багато соціальних процесів і соціально-психологічних установок
суспільства. На думку А. Швейцера, одиниці молодіжного сленгу пов’язані із
соціальною стратифікацією суспільства і його соціальною диференціацією –
соціально-груповою, соціально-демографічною, віковою тощо [1].
Звернімося до емотивності як засобу
реалізації однієї із головних функцій молодіжного сленгу англійської мови.
Необхідно розмежовувати поняття «емоційності» та «емотивності». Дослідники
відносять емоційність до психологічної характеристики особистості, стану та
рівня розвитку її емоційної сфери, а емотивність – до лінгвістичної характеристики слова, речення, яка допомагає
здійснити емоціогенний ефект, викликати у мовної особистості відповідні емоції
[4, с. 227].
Вчені також розглядають емоційність
як відображення душевних переживань та
почуттів мовця, його внутрішнього стану, в основі якого лежить вплив зовнішнього
середовища на мовця. Під поняттям «емотивність» розуміють мовну категорію,
оскільки емоції викликають й передаються в мові або мовою, тобто, це іманентно
притаманна мові семантична властивість висловлювати системою своїх засобів емоційність
як факт психіки [7].
У ході дослідження вперше було побудовано
класифікацію сленгових слів англійської мови відповідно до класифікації
дослідниці Т. Шавловської [6] на основі
метафоричних категорій сленгових слів німецької мови.
З метою дослідження шляхів відтворення
емотивних сленгових слів українською мовою проаналізовано 873 лексичні одиниці,
які було розподілені за такими категоріями: анімалістична,
ботанічна, артефактна, речовинна, антропна, акроніми та категорії кольору, з компонентом імені та частин тіла.
До анімалістичної
категорії відносяться сленгові слова, які у літературній мові позначають
назви тварин. За допомогою експресивного забарвлення данні сленгові слова набули іншого значення. Використання
метафори забезпечило збереження
похідного значення слова, тобто ознаки тварини перейшли на позначення
характеристики людини. Здебільшого характеристика особи є негативною.
Наприклад, bear - негарна
дівчина, dodo - дурень, бовдур.
До ботанічної
категорії ми віднесли слова, які позначають овочі та фрукти в літературній
мові. Наприклад, cherry - новий, в
гарному стані, potato – долар.
До артефактної
категорії відносяться сленгові слова, які в літературній та розмовній мові
позначають предмети, створені людиною та є предметами повсякденного вжитку.
Антропна
категорія емотивно-типологічної класифікації сленгових слів
характеризується наявністю сленгізмів, які позначають жіночу або чоловічу
особу, наприкладAAAgirl – проститутка, легкодоступна жінка, Juiceman - в злочинному
світі людина, яка отримує гроші для боса та «вибиває» їх від боржників. Окрім
того, вони також можуть містити у собі назву професії, роду занять, або
національність.Наприклад, сlip-artist - професійний брехун, грабіжник, dancer - боксер, який намагається триматися на відстані від свого супротивника.
До речовинної
категорії відносяться слова або ж одне із слів у словосполученні, які
зазвичай використовуються для позначення певної речовини. Наприклад, Bigdrinkofwater - високий чоловік або хлопець, який нічим іншим не відрізняється, balloonjuice - шумна розмова без сенсу.
У процесі вивчення данного питання
виникла необхідність розширити запропоновану емотивно-типологічну класифікації
Т. Шавловської, додавши до неї наступні категорії
·
категорія кольору
·
категорія з компонентом імені
·
категорія з компонентом частин тіла
·
категорія акронімів
Під час аналізу сленгових слів, які використовуються в
соціальних мережах було прийнято рішення про виокремлення категорії акронімів, оскільки зараз у сучасному суспільстві
спостерігається тенденція до спрощення та скорочення слів та виразів.
До запропонованої нами категорії кольору були
віднесенісленгові слова, які містять в собі назву певного кольору. Наприклад, black–ганебний, redtape–бюрократія.
Категорія з компонентом імені характеризується
використанням імен або ж словосполучень з певним іменем, які при використанні у
значенні сленгового слова отримують додаткові значення. Наприклад, Nellie – стара
корова, NiceNelly – скромниця,
удавальниця.
У категорії з компонентом частини тіла знаходяться сленгізми, які
зазвичай використовуються для позначення певного органу або ж частини тіла.
Наприклад, face – відома
персона, особистість, one-eye – простак,
село.
Проаналізувавши прийоми перекладу 873
сленгових слів та їх 1464 значення, ми отримали такі результати:
-
переклад
за допомогою еквівалента складає 45% від загальної кількості слів;
-
переклад
за допомогою контекстуального відповідника складає 25% від загальної кількості
слів;
-
описовий
прийом перекладу складає 23% від загальної кількості слів;
-
прийом
метафоризації складає 5% від загальної кількості слів;
-
прийом
метонімії складає 1% від загальної кількості слів;
-
антонімічний
прийом перекладу складає 0,5% від загальної кількості слів;
-
прийом
транскодування складає 0,5% від загальної кількості слів.
Мета роботи з вивчення емотивності
молодіжного сленгу сучасної англійської мови та його перекладу українською
досягнута. Проведене дослідження дає підстави дійти таких висновків:
Досліджено, що поняття сленг є неоднозначним та дискусійним у
сучасній лінгвістиці. Загалом сленг – це емоційно забарвлені слова розмовного
типу, які в сучасних умовах мають
тенденцію легко переходити в літературну мову. Сленгові слова молодіжного
лексикону були розподілені на 9 категорії: анімалістичну, ботанічну, артефактну,
речовинну, антропну, категорію за компонентом імені та частини тіла, категорію
кольору та акронімів.
Визначено, що найчастіше виникнення
сленгових слів зумовлюється невдоволенням традиційними словами і виразами;
зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним; прагненням вразити
суспільство; бажанням правдивого, непідробного спілкування.
Встановлено, що дослідники розмежовують
поняття емоційність та емотивність, відносячи емоційність до психологічної характеристики
особистості, стану та рівня розвитку її емоційної сфери, а емотивність до
лінгвістичної характеристики слова, речення, яка є здатною здійснити
емоціогенний ефект, викликати у мовної особистості відповідні емоції .
Для визначення прийомів
перекладу емотивного лексикону англійської мови на українську було
проаналізовано 873 одиниці молодіжного лексикону англійської мови. Для аналізу
відтворення досліджуваних сленгових слів було відібрано 7 найуживаніших
способів перекладу: за допомогою еквівалента (45%), контекстуального
відповідника (25%), описовий прийом перекладу (23%), метафоризація (5%),
метонімія (1%), антонімічний прийом перекладу (0,5%), транс кодування (0,5%).
.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1.
Дорда
В.О. The Sources of American Student Slang / В. О. Дорда // Нова
філологія. Збірник наукових праць.– Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – С. 69 – 72.
2. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу /
Ю. А. Зацний. – Львів: ПАІС. – 228 с.
3.
Караваева Т.Л. Нестандартная лексика в оригинале и переводе
англоязычных текстов разных жанров / Т. Л. Караваева,
В. Я. Мизецкая, Е. Л. Никулина // Перевод и интерпретация
текста. – М., 1988. – С. 190 – 197.
4.
Маслова
В.А. Когнитивная лингвистика: [учеб. пособ.] / В. А. Маслова. – 2-е
изд. – Мн.: ТетраСистемс, 2005. – 256 с.
5.
Пиркало
С.В. Сленг: ненормативно, але нормально / С. В. Пиркало // Урок
української. – К.: Наук. думка, 2002. – №2. – С.26–28.
6.
Шавловська Т. С. Емотивність молодіжного
лексикону (на матеріалі сучасної німецької мови): дис. канд. філол. наук:
10.02.04 / Т. С. Шавловська. – Херсон, 2011. – 197 с.
7.
Шаховский В.И. Категоризация эмоций в
лексико-семантической системе языка / В. И. Шаховский. — М.: Книжный дом
Либроком, 2009. – 208 с.
8.
Bloomfield
L. Language / L. Bloomfield. – New York: Holt,
Reinhart and Winston, 1984. – 566 p.
9.
Chapman
R.L. American Slang / R.L. Chapman. – New York:
Harper & Row, Publishers, Inc., 1987. – 499 p.
10.
Partridge E.
Slang To-day and Yesterday / E. Partridge. – London:
Routledge & Kegan Paul Ltd., 1970. – 381p.