Панченко Катерина

Національний технічний університет України «КПІ»

КОМПОЗИЦІЙНО-МОВЛЕННЄВІ ФОРМИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕКСТУ

Схему, по якій будується текст, за часту називають композицією. Композиція тексту – це його мовленнєва організація, набір та послідовність розміщення мовленнєвих форм. Якщо ми розглядаємо мовленнєві форми як елементи мовленнєвої композиції тексту, тому точніше використовувати термін композиційно-мовленнєва форма. Конкретна оповідь (опис, роздум, прохання), викладене в конкретному тексті та визнане елементом мовленнєвої організації тексту, - це і є композиційно-мовленнєва форма. Потрібно пам’ятати, що автори текстів мислять не реченнями, а простими реченнями, описами, розповідями, роздумами та репліками діалогів.

КМФ – це способи викладу змістово-фактуального матеріалу, що характеризуються специфічним об’єктом мовлення, комунікативною спрямованістю, певною структурою та змістовим наповненням, а також вербальними засобами вираження; мовленнєвий жанр, щоб стати функціональним об’єктом, включається у функціональну систему за допомогою форм-структур, які входять у систему функціональних стилів.

Художній прозовий твір будується за допомогою таких чотирьох типів викладу змістово-фактуального матеріалу: 1. розповідь; 2. опис; 3. роздум; 4. діалог (полілог).

Розповідь – зв’язний, розгорнутий виклад різних подій, пов’язаних між собою часовими та причинними зв’язками. це зображення подій чи явищ, які здійснюються не одночасно, а слідують один за одним, або обумовлюють один одного. Розповідь передає не лише події, а й процеси, саму дію як процес. Зміст розповіді – повідомлення розгорталося в часовій, просторовій та мотиваційній площинах. Речення розповіді не описують дії, а розповідають про них, передається саме повідомлення про дію.

При відтворені в тексті почуттів щодо сприйняття світу в тій його частині, що стосується фізичних дій та фізичного стану використовується прийом зображальної розповіді. Мету, що ставить перед собою пишучий, виконуючи ці мовленнєві дій (різноманітні типи зображальної розповіді) – відобразити послідовність дій, які здійснюються будь-яким суб’єктом, зміну фізичного стану особи чи зміну сприймальних чуттєво станів природи, надати наочне представлення про те, що відбувається. Дана мовленнєва форма актуалізує в тексті значення 1. часової послідовності.

1.1. Зображення послідовності дій, які здійснюються однією особою.

1.2. Зображення послідовності дій, які здійснюються декількома суб’єктами

1.3. Зображення відношення часової послідовності.

1.4. Зображення змін стану природи.

2. Розповідь подій:

2.1. Історія життя;

2.2. Випадок

2.3. Повідомлення про подію

У чистому вигляді розповідь в художньому тексті зустрічається рідко, вона, в силу своєї функції, передбачає підпорядкування інших типів викладу матеріалу, перед усім – діалогу, полілогу.

Опис – один із найпоширеніших компонентів монологічного авторського мовлення, це текст, у якому розкривається ознаки предмета, особи, явища, місцевості, процесу, відібраного тим, хто пише, в залежності від задуму, мети висловлювання.

Даний тип викладу полягає в зображені цілої низки ознак, явищ, предметів чи подій, які необхідно представити одночасно.

Опис поділяється на статичний (перериває розвиток дій) та динамічний (невеликий за об’ємом, зупиняє дії, входячи до складу подій); він залежить від від точки зору автора чи оповідача, від жанру, стилю, приналежності автора до певного літературного напряму.

Опис включається в загальну тканину художнього тексту і лише обґрунтовує та конкретизує розвиток дій, надає характеристику персонажам. Зміст повідомлюваного в описі розгортається у фізичній та логічний площинах, послідовний перелік дається властивостям, що співіснують одночасно.

Предметний опис (на основі предметної семантики):

1.предметний опис з описовим порядком наслідування головних членів; 2. предметний опис з оповідальним порядком слідування головних членів

Опис як інструментарій для характеристики сприйняття світу: 1. опис світу, який сприймається зором – світу видимого; 2. опис світу, який сприймається на нюх – світ запахів; 3. опис світу, який сприймається на слух; 4. опис, побудований на комплексному сприйнятті світу.

Тематичний тип опису:1. портрет; 2. пейзаж; 3.інтер’єр.

Опис семантики подій:

1. опис стану справ/подій;

1.1. тематичний різновид опису стану/подій.

1.1.1. Життя людини

1.1.2. Життя сім’ї

1.1.3. Життя міста

1.1.4. Життя країни

2. Опис-характеристика

3. Опис внутрішнього стану

4. Опис ситуації спілкування.

Роздум – це художній текст, у якому для проведення чи заперечення чогось використовується судження, з яких неодмінно випливають наступні судження.

Роздум має за мету з’ясувати будь-яке поняття, розвинути, довести чи спростувати будь-яку думку.

Роздум протилежний до таких типів викладу, як розповідь і опис. У повідомленні-роздумі переважають логічні докази. Таке художнє повідомлення має характер аргументації, а розповідь, опис, діалог – характер представлення.

Література:

1. Дудик П.С. Стилістика української мови. П.С. Дудик. Вид. «Академя» - Київ. 2005

2. Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту. Т.А. Єщєнко. Вид. «Академя» - Київ. 2009

3. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Марія Крупа.// Посібник для студентів філологічних спеціальностей ВНЗ. – Вид.: «підручники та посібники». – Тернопіль. 2010

4. Марко В.П. Аналіз художнього твору. В.П. Марко. Вид. «Академя» - Київ. 2013