Романюк Н.Г., Хрокало
Т.А.
Криворізький національний університет, Україна
Взаємодія різних гілок влади
В час коли
Українська держава стала на шлях побудови незалежної, суверенної, демократичної
держави виникає необхідність застосування принципу розподілу влад як одного з
основних принципів демократичної держави. Значних зрушень зазнала Україна у цій
сфері протягом невеликого, як для держави, відрізку часу.
Взаємодія
гілок державної влади забезпечує нормальне функціонування державного механізму
в цілому, оскільки не дає можливості жодній з гілок влади узурпувати владні
повноваження інших. Саме з цією метою засновники ідеї розподілу влад створили
систему стримань та противаг. Для забезпечення дійсної незалежності однієї
гілки влади від іншої потрібно, щоб кожна з них мала реальну можливість
впливати на іншу. З допомогою розподілу влади правова держава організовується
та діє правовими засобами.
Разом з тим
принцип розподілу влади є не стільки жорстким розподілом функцій та
компетенцій, скільки механізмом їх тісної взаємодії для вирішення проблем
державотворення.
Взаємодія
гілок державної влади як принцип Конституційного ладу України є досить
актуальною проблемою в наш час, оскільки наша держава лише починає розвивати
такий інститут конституційного права України як інститут розподілу і взаємодії
гілок державної влади, а отже і потребує якомога кращого вирішення нагальної
проблеми.
Проаналізуємо місце та роль
органів державної влади та дамо їм характеристику через призму їх основних
повноважень.
Ряд
повноважень має Президент і щодо формування органів судової влади та органів,
що здійснюють контроль та нагляд. Зокрема,
·
Президент
призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора
України та звільняє його з посади;
·
призначає
третину складу Конституційного Суду України;
·
утворює
суди у визначеному законом порядку;
·
здійснює
помилування;
·
здійснює
перші призначення на посаду професійного судді на перші п'ять років. (ст.106
пп.11, 22, 23, 27, 31).
Єдиним
органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна
Рада України. Він є
представницьким органом, тому обирається безпосередньо народом на основі
загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Парламент
України має багатогранні відносини з іншими органами державної влади.
Найбільш
тісними є відносини парламенту з Президентом. Це зумовлено їхніми функціями і
повноваженнями, передбаченими Конституцією та законами, системою стримань і
противаг один щодо одного та іншими обставинами.
Згідно з
Конституцією України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі
органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи виконавчої
влади. Як вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і
через центральні і місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи
їх діяльність.
Як вищий
орган виконавчої влади Кабінет Міністрів очолює єдину систему виконавчої влади
в Україні; забезпечує у відповідності з Конституцією здійснення функцій і
повноваження виконавчої влади на території України; спрямовує діяльність
міністерств та інших органів виконавчої влади; самостійно вирішує питання, які
віднесені до його відання Конституцією України, законами Верховної Ради України
та указами Президента України.
Кабінет
Міністрів України відповідальний перед Президентом України і у своїй діяльності
керується його актами (ст. 113 Конституції України). Одночасно він підзвітний і
підконтрольний Верховній Раді України, але у межах визначених Конституцією
України.
Третій вид державних органів становлять органи судової влади. Це -
Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної
юрисдикції. У своїй сукупності всі суди складають судову систему України. Вони
здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та
арбітражного судочинства. Органи судової влади постановою законних та
обгрунтованих рішень чи вироків, шляхом застосування чинного законодавства на
основі принципу рівності всіх перед законом та судом, стримують інші гілки
влади від зловживань. При реалізації своєї компетенції органи виконавчої та
законодавчої влади повинні діяти в межах закону та наданих їм повноважень, щоб
не відчути на собі дієвість судової влади.
Література:
1.
Антонюк Зиновій Павлович, Веніславський
Федір Володимирович, Золоторьов Володимир Євгенович, Колісник Віктор Павлович,
Леухіна Анастасія Геннадіївна. Конституційна реформа: експертний аналіз /
Харківська правозахисна група / Євген Ю. Захаров (упоряд.). — 2.вид., доп. — Х.
: Фоліо, 2004. — 183с.
2.
Бабенко К. А. Принцип подiлу державної влади та сучаснi
проблеми його реалiзацiї в Українi : (конституц.-прав. пiдхiд) : Автореф. дис.
на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук / Iн-т законодав. Верхов. Ради України. -
К., 2004. - 17 с.
3.
Вавженчук С.Я.
Виконавча влада - Президент України: конституцiйно-правовi аспекти структурної взаємодiї / С. Я. Вавженчук // Держава i право: Зб. наук. пр.: Юрид. i полiт.
науки. - К., 2005. - Вип. 30. - С. 246-255.